Справа № 212/3225/22
2/212/2766/22
29 серпня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дехта Р.В., з участю секретаря судового засідання Зюркевич В.В., представника відповідача - адвоката Заклецького В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про зобов'язання проведення повторного розслідування нещасного випадку, -
встановив:
06 липня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - ПрАТ «Суха Балка»), третя особа: УПРАВЛІННЯ ВИКОНАВЧОЇ ДИРЕКЦІЇ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ В ДНВПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про зобов'язання проведення повторного розслідування нещасного випадку.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що працював на підприємстві відповідача на посаді кріпильника на шахті ім. Фрунзе Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», правонаступником якого є відповідач. 23.07.2004 року позивач отримав наряд начальника дільниці №34 ОСОБА_2 , згідно з яким він разом з іншим кріпильником повинні були виконувати різку демонтованих гальмівних канатів на горизонті 835 м. шахти «Південна-Вентиляційна». О 8 год.15 хв. того ж дня при закриванні дверей стався обрив зварювального з'єднання металевої конструкції розміром 4500х170х120мм, яка складається з двох швелерів № 12 зварених між собою і використовується для закриття і герметизації верхньої частини дверей, і падіння цієї конструкції з висоти 6 метрів. Внаслідок нещасного випадку ОСОБА_1 було травмовано в ділянку голови і тулуба. Позивач вважає, що діагноз, який йому було встановлено в Акті форми Н-1 за результатами проведеного комісією розслідування, не відповідає завданій шкоді його здоров'ю та фактичному діагнозу.
Позивач посилається на те, що він зазнав зменшення обсягу трудової діяльності, був змушений пройти курс лікування, переносити щоденний фізичний біль та моральні переживання, наслідки отриманої на виробництві травми обмежують його життєву активність і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Просить суд зобов'язати керівництво ПрАТ «Суха Балка» провести повторне розслідування вказаного нещасного випадку, склавши при цьому новий акт форми Н-1 та вказавши реальний діагноз у вигляді: «Закритий перелом плечового суглобу праворуч. Закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку. Забій, гематома потиличної ділянки».
Ухвалою суду від 07 липня 2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення копії ухвали.
Відповідач надав до суду відзив, у якому заперечував проти позов у, послався на обставини, що зазначені у відзиві
Позивач подав до суду клопотання у якому просив провести судове засідання у його відсутності на задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Заклецький В.В. проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Третя особа: УПРАВЛІННЯ ВИКОНАВЧОЇ ДИРЕКЦІЇ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ В ДНВПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, в судове засідання представник не з'явився.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На суд покладається обов'язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ПрАТ «Суха Балка», що підтверджується записами в копії трудової книжки, а саме: згідно Наказу № 110 від 02.12.2003 року позивач був переведений підземним кріпильником 3 розряду шахти ім. Фрунзе з повним робочим днем в підземних умовах.
Відповідно до п. 6 копії Акту № 21 про нещасний випадок на виробництві від 23.07.2004 року, складений за формою Н-1, 23.07.2004 року на підставі наряду начальника дільниці № 34 ОСОБА_2 , який видавався через механіка ОСОБА_3 на ІІ зміну 23.07.2004 року, позивач разом з іншим кріпильником ОСОБА_4 повинні були виконувати різку демонтованих гальмівних канатів на горизонті 835 м. Шахти «Південна-Вентиляційна». Для цього, прибувши на початку зміни на шахту позивач разом із ОСОБА_4 через східні стволові двері завантажили в кліть балони і апаратуру для газозварювальних робіт. Після чого ОСОБА_4 залишився в кліті, а позивач вийшов, щоб закрити східні стволові двері. О 8 год. 15 хв. цього дня при закриванні дверей стався обрив зварювального з'єднання металевої конструкції розміром 4500х170х120мм, яка складається з двох швелерів №12 зварених між собою і використовується для закриття і герметизації верхньої частини дверей, і падіння цієї конструкції з висоти 6 метрів. Внаслідок чого позивач був травмований в ділянку голови і тулуба.
Також, у п. 6 Акту зазначено, що східні стволові двері шахти «Південна-Вентиляційна» знаходяться в незадовільному стані (металеві конструкції, які використовуються для закриття і герметизації верхньої частини дверей закріплені ненадійно). Механік дільниці № 34 ОСОБА_3 не оглянув перед початком робіт стволове обладнання на «0» позначці шахти «Південна-Вентиляційна». Причиною нещасного випадку вказано порушення трудової і виробничої дисципліни (п. 7) та встановлено діагноз: забої, садна м'яких тканин голови, лівої половини грудної клітки (п. 9). Особою, яка допустила порушення законодавства про охорону праці визнано ОСОБА_3 - механіка дільниці № 34 (п. 10).
Згідно із Актом розслідування нещасного випадку від 27.07.2004 року, проведеного комісією у складі трьох осіб за Формою Н-5, комісією зроблено такий висновок: механік дільниці № 34 ОСОБА_5 не оглянув перед початком робіт стволове обладнання на «0» позначці шахти «Південна-Вентиляційна». Порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п.п. 3.6, 3.17 «Посадової інструкції механіка дільниці підземно-дробильного комплексу шахт…», п. 4.16 «Правил внутрішнього трудового розпорядку…». Нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом.
З відповіді в.о. головного лікаря КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради О. Климович від 24.02.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 звертався до приймального відділення лікарні 23.07.2004 року о 09:45 годині (реєстр. № 8953). Позивачу було встановлено діагноз: Закритий перелом плечового суглобу праворуч. Закрита черепно-мозкова травма: Струс головного мозку. Забій, гематома потиличної ділянки. Він знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні лікарні з 23.07.2004 по 24.07.2004 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до лікарів зі скаргами на головні болі, головокружіння, слабкість, порушення сну, погіршення пам'яті для проведення обстеження та лікування.
Згідно із копією висновку лікаря-невролога від 02.05.2022 року, у позивача наявні наслідки перенесеної ЗЧМТ (2004 р. травма на виробництві) у вигляді посттравматичної енцефалопатії 2 ст., астено-вегетативного лікворно-гіпертензивного, вестибуло-атактичного с-мів, лівобічної пірамідної недостатності.
Відповідно до висновку лікаря-травматолога від 18.04.2022 року у позивача наявний стан після перенесеної в 2004 р. ЗЧМТ.
З копії виписки КНП «Центр первинно медико-санітарної допомоги № 2» Криворізької міської ради від 10.05.2022 року вбачається, що позивачем було перенесено у 2004 році ЗЧМТ внаслідок травми на виробництві відповідача. З початку 2021 року стан позивача поступово став погіршуватись, посилився головний біль. Він неодноразово звертався до лікаря-невролога та проходив стаціонарне лікування у неврологічних відділеннях з діагнозом - наслідки перенесеної ЗЧМТ, отриманої на виробництві, а саме: з 20.01.2022 по 31.01.2022 року - стаціонарне лікування у «КЦРЛ «Новопільської сільської ради»; з 25.03.2022 року по 04.04.2022 року - стаціонарне лікування у неврологічному відділенні КНП «КМЛ № 16» КМР. Крім того, відхилення у стані здоров' позивача було виявлено під час проходження обстежень: 28.04.2022 року (СКТ головного мозку), 29.04.2022 року (ультразвукова ехоенцефалографія), 29.04.2022 року (РЕГ).
Також, позивачу було розроблено план реабілітаційних заходів на 2022-2023 роки, що включає амбулаторне та стаціонарне лікування, та з вказівкою на працевлаштування без шкідливих умов праці.
Відповідно до копії виписного епікризу з історії хвороби № 161364 КНП «Криворізька міська лікарня № 16» КМР, позивачу було встановлено клінічний діагноз: наслідки перенесеної ЗЧМТ (2004 р., травма на виробництві) у вигляді посттравматичної енцефалопатії 2 ст., астено-вегетативного, лікворно-гіпертензіонного, вестибуло-атактичного с-мів, лівобічної пірамідної недостатності.
Згідно з копією виписки № 190 КП «Криворізька центральна районна лікарня» Новопільської сільської ради» у позивача встановлено діагноз G93.8 Посттравматична енцефалопатія 2 ст. з астено-вегетативним, цефалгічним та вестибуло-атактичним синдромами. Наслідки важкої ЧМТ (2004, травма на виробництві).
За результатами обстеження, проведеного ТзОВ «Медіком Кривбас» від 28.04.2022 року, а саме МРТ головного мозку, у позивача виявлено МР-ознаки дрібноочагових змін білої речовини півкуль головного мозку характерних для церебральної мікроангіопатії (Fazekas 1).
Згідно з результатами ультразвукової ехоенцефалографії, проведеної КП «КМКЛ № 2» КМР, у позивача ЧДВ перевищує норму з двох сторін.
Відповідно до висновку проведеного реоенцефалографічного обстеження від 29.04.2022 року, у ОСОБА_1 виявлено гіпертонічний тип РЕГ (легкий ступінь підвищення тонуса дрібних артерій і артеріол) зі зниженням пульсового кровонаповнення до помірного ступеню в вертебро-базилярному басейні (з урахуванням базового імпеданса - церебральний кровообіг достатній у всіх басейнах): венозний відтік утруднений.
Згідно з висновком міського неврологічного кабінету з нейрофізіологічних обстежень КП «КМКЛ № 2» КМР від 29.04.2022 року, у позивача наявна фонова ЕЕГ з легкими дифузними змінами у вигляді зниження амплітуди і періодичної дезорганізації альфа ритму.
Висновком ЛКК КНП «Центр первинно медико-санітарної допомоги № 2» Криворізької міської ради встановлено доцільність направлення позивача на МСЕК для визначення відсотків втрати працездатності вперше.
Також, позивачу видано направлення на МСЕК від 20.04.2022 року із зазначеним діагнозом при направленні: наслідки перенесеної ЗЧМТ (2004 р. травма на виробництві Акт № 21 від 23.07.2004 р.) у вигляді посттравматичної енцефалопатії 2 ст., астено-вегетативного, лікворно-гіпертензивного, вестибуло-атактичного синдромів, лівобічної пірамідальної недостатності (п. 17 Направлення).
Згідно копії направлення на огляд МСЕК від 24.05.2022 року, виданого ПрАТ «Суха Балка», позивача було направлено на первинний огляд МСЕК для встановлення ступеня втрати професійної працездатності у зв'язку із виробничою травмою, яка сталася 23.07.2004 року.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-яким не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 3 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 153 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - КЗпП), на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників (ч. 4 ст. 153 КЗпП України).
Статтею 2 КЗпП України закріплені основні трудові права працівників, зокрема право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про охорону праці» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці тощо.
Статтею 6 Закону встановлено, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ст. 13 Закону).
Згідно зі ст.171 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Також, статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
На час нещасного випадку на виробництві з позивачем (23.07.2004 року) діяло «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 року № 1094.
Відповідно до п. 16 Положення, роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний утворити комісію з розслідування нещасного випадку. Зазначена комісія зобов'язана обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці, з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правовах актів про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випалкам. (п. 19 Положення).
Згідно з вимогами пунктів 6, 19 Положення, за висновками роботи комісії з розслідування складається акт за формою Н-1 і Н-5 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом).
Відповідно до п. 35 Положення, у разі відмови роботодавця скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок чи незгоди роботодавця, потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта розслідування нещасного випадку, акта за формою Н-1 питання вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.
З метою досудового врегулювання данного питання, 10.06.2022 року позивачем було направлено на адресу відповідача заяву з додатками (Акт Н-1, Акт Н-5, відповідь КП «КМКЛ №2) про повторне розслідування нещасного випадку від 23.07.2004 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення та квитанцією.
Станом на день розгляду справи будь-яких документів від ПрАТ «Суха Балка» щодо вирішення ним питання про проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 23.07.2004 року, до суду надано не було.
Як вбачається з матеріалів справи, факт отримання позивачем 23.07.2004 року виробничої травми на підприємстві відповідача, який є правонаступником ВАТ «Суха Балка», визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, а також наявність порушень трудової і виробничої дисципліни на підприємстві відповідача, що призвели до настання нещасного випадку з позивачем, ніким з учасників справи не оспорюється та є доведеним належними та допустимими доказами у справі (копією Акту № 21 від 27.07.2004 року про нещасний випадок на виробництві, складеним за формою Н-1, та копією Акту розслідування нещасного випадку від 27.07.2004 року за формою Н-5).
Зі складеного комісією Акту № 21 за фактом настання нещасного випадку 23.07.2004 року вбачається, що комісією з розслідування нещасного випадку було вказано неповний, неточний та спростований діагноз потерпілого ОСОБА_1 , який об'єктивно не відповідає завданій шкоді здоров'ю позивача та суперечить фактичному діагнозу. Це документально підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме відповіддю Комунального підприємством «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради, про встановлення іншого діагнозу позивачу в день прийому позивача на лікування в стаціонарне відділення лікарні (23.07.2004 року), наявністю подальшого погіршення здоров'я позивача, висновками проведених діагностичних обстежень та лікарів, виписних епікризів з історії хвороби позивача та інше.
Позивачем було обґрунтовано в повній мірі та належним чином доведено наданими до суду доказами наявність невідповідності результатів проведеного комісією розслідування нещасного випадку та встановленого діагнозу ОСОБА_1 внаслідок спричиненого йому нещасним випадком ушкодження здоров'я, що вказані в п. 9 Акту Н-1 № 21 від 28.07.2004 року («Забої, садна м'яких тканин голови, лівої половини грудної клітки»).
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, які документально підтверджують наявність у позивача ушкоджень здоров'я внаслідок отриманої травми, які є більш тяжкими, ніж ті, що були зазначені за результатами первинно проведеного розслідування нещасного випадку, що в подальшому призвело до зменшення обсягу трудової діяльності позивача, він був змушений проходити курси лікування, переносити щоденний фізичний біль та моральні переживання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, наслідки отриманої на виробництві травми обмежують його життєву активність і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, суд дійшов до висновку про наявність підстав повторного проведення розслідування нещасного випадку від 23.07.2004 року з ОСОБА_1 , із зазначенням реального діагнозу позивача.
Відповідно до статей 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.
Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Законодавцем визначено, а саме ч. 1 ст. 79 ЦПК України, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з вимогами п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено і ст. 12 ЦПК України.
На суд покладається обов'язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, ґрунтуючись на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про зобов'язання проведення повторного розслідування нещасного випадку - задовольнити повністю.
Зобов'язати керівництво Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» провести повторне розслідування нещасного випадку від 23.07.2004 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склавши при цьому новий акт форми Н-1, в якому зазначити фактичні події, а саме в контексті пункту 9 Діагнозу за листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу, замінивши «Забої, садна м'яких тканин голови, лівої половини грудної клітки» на реальний діагноз у вигляді: «ЗАКРИТИЙ ПЕРЕЛОМ ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБУ ПРАВОРУЧ. ЗАКРИТА ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА: СТРУС ГОЛОВНОГО МОЗКУ. ЗАБІЙ, ГЕМАТОМА ПОТИЛИЧНОЇ ДІЛЯНКИ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», ЄДРПОУ 00191329, місцезнаходження за адресою: вул.Конституційна, 5, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50029.
Повне рішення складено 30 серпня 2022 року.
Суддя: Р. В. Дехта