іменем України
Справа № 210/2162/22
Провадження № 1-в/210/364/22
"29" серпня 2022 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
засудженого: ОСОБА_3 ,
захисника засудженого, - адвоката: ОСОБА_4 ,
прокурора: ОСОБА_5 ,
представника адміністрації колонії: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції (дистанційного провадження), клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, поданого засудженим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
27 липня 2022 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі.
В обґрунтування клопотання засуджений ОСОБА_3 зазначає, що у нього фактично настало право на звернення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Клопотання подане в порядку ст.ст.537, 539 КПК України до суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Присутні у судовому засіданні засуджений та його захисник, кожен окремо надали пояснення по суті справи, підтримали клопотання у повному обсязі з підстав та мотивів викладених у ньому, просили суд його задовольнити.
Представник адміністрації колонії та прокурор, кожен окремо проти клопотання заперечували, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, засудженого таким, що на даний час не довів свого виправлення, а клопотання таким, що подано передчасно.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані матеріали клопотання та особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до положень ст.81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий злочин.
Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.
Таким чином, однією з умов застосування до засудженого положень ст.81 КК України і застосування до нього умовно-дострокового звільнення є те, що він своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Про вказане може свідчити його як сумлінна поведінка, так і ставлення до праці.
Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.
Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.
Суд зазначає, що сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.
Згідно до ст.6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Розглядаючи клопотання щодо застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого, та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання.
На час звернення засудженого до суду, останній відбув 3/4 строку призначеного покарання.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_3 засуджений вироком Заводського райсуду м. Орла Російської Федерації від 18 серпня 2016 року, за ст.30 ч.3 ст.228.1 ч.5 КК Російської Федерації, до покарання 09 років позбавлення волі. Строк покарання рахується з 18 серпня 2016 року. Зараховано в строк покарання термін попереднього ув'язнення з 05 вересня 2015 року по 17 серпня 2016 року. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено в силі до набрання вироком законної сили.
Ухвалою Орловського обласного суду Російської Федерації від 28 вересня 2016 року, вирок Заводського райсуду м. Орла Російської Федерації від 18 серпня 2016 року, залишено без змін.
Вирок Заводського райсуду м. Орла Російської Федерації від 18 серпня 2016 року, набрав законної сили 28 вересня 2016 року.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2018 року, вирок Заводського районного суду м. Орла Російської Федерації від 18 серпня 2016 року, залишений без змін апеляційною ухвалою судової колегії у кримінальних справах Орловського обласного суду Російської Федерації від 28 вересня 2016 року, відносно ОСОБА_3 приведено у відповідність із законодавством України. Визначено, що частина 3 статті 30, частина 5 статті 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, за якою ОСОБА_3 засуджено вироком Заводського районного суду м. Орла від 18 серпня 2016 року, залишеним без змін апеляційною ухвали судової колегії у кримінальних справах Орловського обласного суду від 28 вересня 2016 року, відповідають частині 3 статті 307 Кримінального кодексу України. Засудженому ОСОБА_3 на підставі вироку Заводського районного суду м. Орла від 18 серпня 2016 року, залишеного без змін апеляційною ухвалою судової колегії у кримінальних справах Орловського обласного суду від 28 вересня 2016 року, визначено покарання за частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі на строк 09 років без конфіскації майна.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року, ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2018 року, залишено без змін.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року, задоволено клопотання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_7 про уточнення резолютивної частини ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 06 квітня 2018 року щодо початку строку відбування покарання відносно ОСОБА_3 . Строк відбуття покарання ОСОБА_3 , засудженому 18 серпня 2016 року вироком Заводським районним судом міста Орла Російської Федерації за ч.3 ст.30 ч.5 ст.228.1 КК Російської Федерації до 09 років позбавлення волі, який приведено у відповідність із законодавством України ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дніпропетровської області від 06 квітня 2018 року та визначено покарання за ч.3 ст.307 КК України, у виді позбавлення волі на строк 09 років без конфіскації майна, обчислювати з моменту його затримання, тобто з 05 вересня 2015 року.
Ухвала набрала законної сили 31 травня 2022 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року, зараховано ОСОБА_3 , в строк відбуття покарання за вироком Заводського районного суду м. Орла від 18 серпня 2016 року, залишений без змін ухвалою судової колегії у кримінальних справах Орловського обласного суду від 28 вересня 2016 року, та приведений у відповідність із законодавством України ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2018 року, строк попереднього ув'язнення з 05 вересня 2015 року по 28 вересня 2016 року включно, згідно ст.72 ч.5 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року).
Ухвала набрала законної сили 01 березня 2022 року.
Початок строку, - 05 вересня 2015 року, кінець строку, - 12 серпня 2023 року.
На підставі закону, умовно-дострокове звільнення можливе за обов'язкової і одночасної наявності в їх сукупності підстав і умов, при цьому, основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Суд, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 , приходить до висновку, що подане клопотання на даний час є передчасним, оскільки засуджений своїм ставленням до праці та поведінкою на даний час не довів свого виправлення, а тому до нього не може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Так, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання за вчинення особливо тяжкого злочину в сфері обігу наркотичних засобів, за весь період відбування покарання мав десять стягнень та десять заохочень в установах виконання покарань Російської Федерації, відбуваючи покарання в установах виконання покарань в Україні заохочень та стягнень не має, тобто на протязі всього часу відбування покарання не проявляв належних дій, спрямованих на доведення свого виправлення. Даний факт свідчить, що засуджений не довів своє виправлення, оскільки висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання.
Згідно наявних у справі матеріалів що характеризують особу засудженого ОСОБА_3 вбачається, що останній в місцях позбавлення волі знаходиться з 07 вересня 2015 року, характеризується посередньо, залучається до робіт з благоустрою установи, має дохід. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом з метою встановлення з ними неслужбових стосунків. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи, і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться безвідповідально, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні. Намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу, бере участь у виховних заходах, які проводяться в установі. До загальноосвітнього та професійно технічного навчання не залучався у зв'язку з наявністю відповідних освітніх рівнів. Не бере участі у роботі самодіяльних організацій. Підтримує зв'язки з рідними шляхом телефонних переговорів, листування. Згідно вироку вину визнавав повністю, позову не має. На профілактичному обліку установи не перебуває.
20 січня 2022 року засудженого було розглянуто на адміністративній комісії згідно ст.101 КВК України позитивно, але засуджений подав заяву про відмову у переведенні до дільниці соціальної реабілітації.
20 січня 2022 року засудженого було розглянуто на адміністративній комісії відповідно ст.82 КК України, але у зв'язку із невідповідністю оцінки ступеня виправлення, відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким.
24 березня 2022 року засудженого було розглянуто на адміністративній комісії згідно ст.81 КК України, але у зв'язку із невідповідністю оцінки ступеня виправлення, відмовлено в умовно-достроковому звільненні.
19 серпня 2022 року проведено проміжну оцінку ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, за результатами якої підсистема «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, визначила ступінь рівня ймовірної небезпеки для суспільства як «НИЗЬКИЙ».
Згідно щоденника індивідуальної роботи зі засудженим ОСОБА_3 , останній має оцінку ступеню виправлення станом на 10 січня 2022 року, - «засуджений стає на шлях виправлення».
Таким чином, об'єктивно згідно з даними адміністрації установи виконання покарань, засуджений не довів свого виправлення, наявність заохочень та стягнень в рівній кількості під час відбування покарання в установах виконання покарань Російської Федерації, відсутність заохочень за час відбування покарання в установах виконання покарань в Україні, посереднє ставлення до праці, вказує на не систематичний характер та непослідовний процес виправлення і у сукупності із дослідженими даними не може бути безсумнівним підтвердженням його виправлення та готовності до самокерованої правослухняної поведінки.
В сукупності із зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого ОСОБА_3 , враховуючи тяжкість злочину, за котрий засуджений відбуває покарання, обставини його вчинення, термін покарання, призначеного вироком суду, невідбуту частину покарання, строк попереднього ув'язнення зарахований в строк покарання, ставлення до праці, об'єктивних фактів та даних, які б свідчили, що ОСОБА_3 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, що є підставою для застосування ст.81 КК України не встановлено.
Отже, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки ОСОБА_3 такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, що останнім не надано конкретних переконливих даних про те, що процес його виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.
Згідно ст.50 ч.2 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого, який своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.376 ч.2 КПК України, ст.81 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, поданого засудженим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без задоволення.
На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення прокурор, засуджений можуть подати апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: ОСОБА_1