Номер провадження: 22-з/813/181/22
Справа № 522/22044/21
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Ігнатенко П. Я.
30.08.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд, у складі судді Ігнатенко П.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Таварткіладзе О.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського академічного театру музичної комедії ім. М.Водяного про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2022 року,
встановив:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою, в резолютивній частині якої просив: 1. Стягнути з відповідача на свою користь належну за час вимушеного прогулу заробітну плату згідно встановленої категорії та тарифного розряду.
2. Відшкодувати моральну шкоду в грошовому еквіваленті - його одної третини від належної до стягнення заробітної плати.
3. Судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вище вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове по суті позовних вимог.
Ухвалою Одеського апеляційного суду в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М. від 08.08.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського академічного театру музичної комедії ім . М.Водяного про стягнення заробітної плати та моральної шкоди залишено без руху, надано строк для усунення недоліків скарги, зокрема сплати судового збору.
19 серпня 2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді-доповідачу Таварткіладзе О.М. з проханням передати справу на розгляд іншому судді.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначено неповнозначний предмет позову, оскільки до суду подано позов про стягнення заробітної плати та визнання наказу неправомірним і відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.08.2022 року відвід судді визнано необґрунтованим, справу передано до канцелярії Одеського апеляційного суду для визначення у встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України порядку судді для вирішення питання про відвід.
Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, визначено суддю Ігнатенко П.Я. для вирішення питання про відвід судді (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2022 року).
Розглянувши заяву про відвід, приходжу до висновку про необхідність відмови в задоволенні відводу, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це, навіть прояви неупередженості мають значення.
З матеріалів справи вбачається, що відвід заявлено в зв'язку із зазначенням неповнозначного предмета позову суддею-доповідачем в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року, Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
Таким чином, обставин, які б об'єктивно вказували на упередженість або необ'єктивність судді Таварткіладзе О.М. заявником не вказано, а судом не встановлено, отже підстави для відводу судді Таварткіладзе О.М. відсутні.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, ч.2 ст.258, ст.ст.261, 381, 389 ЦПК України, суддя
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про відвід судді Таварткіладзе О.М. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду П.Я. Ігнатенко