Номер провадження: 33/813/173/22
Номер справи місцевого суду: 947/17155/21
Головуючий у першій інстанції Чванкін С.А.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
21.07.2022 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участі секретаря - Чепрас А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне порушення серія БР №198497 вбачається, що 08.05.2021 о 15 годині 05 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW 390», д.н.з НОМЕР_1 , по автодорозі М-04, 152 км, Криничанського р-н, Дніпропетровської обл., з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, неприродна блідість обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій у присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 454 грн в дохід держави.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив витребувати в УПП в Дніпропетровській області ДПП повне відео з відеореєстратора, закріпленого на форменому одязі поліцейського ОСОБА_2 під час зупинки та спілкування з ОСОБА_1 08.05.2021, викликати поліцейського ОСОБА_2 до суду для з'ясування обставин справи; постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не знав, що відносно нього існує провадження за ст.130 КУпАП та не отримував жодних повісток, взагалі не був повідомлений ніякими іншими засобами зв'язку. При вирішенні питання про винність ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння суд цих вимог закону не врахував, фактичних обставин правопорушення із належною повнотою не встановив, зібраним у справі доказам належної оцінки не надав. У зв'язку із тим, що у ході розгляду даної справи у суді першої інстанції для з'ясування обставин події, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, в суд не викликалися працівники патрульної поліції, якими складено протокол про адміністративне правопорушення БР№198497, ОСОБА_1 не прибув у зв'язку з відсутністю його повідомлення про виклик до суду, суд не зміг у повній мірі врахувати фактичні обставини справи. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що працівники поліції висували пропозицію про проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, його було зупинено в зв'язку з порушенням п.11.2 ПДР про що виписано постанову. Працівник поліції сказав, що в нього є підозра, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння, але для перевірки цього треба їхати у Кривий Ріг, на це піде не менше 3-х годин, тому запропонував написати відмову від проходження огляду, а потім по приїзді до м.Одеси пройти огляд, запевняючи, що це стандартна процедура. Проте він відмовився писати відмову, надав згоду на проведення огляду в медичному закладі, але ніхто його до закладу не доставляв, після цього працівник поліції повернув йому посвідчення водія та надав можливість поїхати, про складання протоколу за ст.130 КУпАП взагалі не повідомляв. В матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Під час зупинки та спілкування ОСОБА_1 з поліцейським Голомозенком В.В., будь-які інші особи, окрім інших працівників поліції, на місці зупинки не перебували. У матеріалах справи відсутній відеозапис з нагрудної камери працівника патрульної поліції, яка має бути увімкнена з моменту початку виконання службових обов'язків. У матеріалах справи відсутні докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Від проходження огляду в медичному закладі він не відмовлявся.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та долучені до справи докази, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд приходить до висновку про наступне.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги, оскільки постанова суду вимогам закону не відповідає.
Обґрунтовуючи свій висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, рапорт поліцейського та пояснення свідків.
Всупереч вимогам ст.277-2 КУпАП суд розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 без належного сповіщення про час та місце розгляду справи, без врахування його доводів, чим позбавив права на справедливий судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд послався на пояснення свідків, яких у судовому засіданні не допитував, що не надає підстав з врахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень щодо факту події вважати їх належними та допустимими доказами у справі.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, поза увагою суду залишився той факт, що до матеріалів справи не долучений відеозапис з портативної камери, на яку посилається поліцейський в протоколі про адміністративне правопорушення серія БР №198497 від 08.05.2021.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Жуковський проти України» від 03 березня 2011 року наголошується, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада судочинства має значення для повного з'ясування обставин справи та її об'єктивного вирішення.
Для перевірки доводів апеляційної скарги апеляційним з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області витребувано відеоматеріали про адміністративне правопорушення згідно протоколу серії БР № 198497 від 08.05.2021.
Листом №14802с/41/19/03-2021 від 06.09.2021 апеляційний суд повідомлено про неможливість надання відеозапису з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції через його знищення за строком зберігання.
Апеляційним судом вжито усіх можливих заходів для виклику свідків до суду, в тому числі надіслано запит до УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України, але свідки не з'явилися.
ОСОБА_1 категорично заперечував відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, посилаючись на те, що зупинений він був через порушення ч.2ст.122 КУпАП.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №572164 свідчить про порушення ОСОБА_1 ч.2ст.122 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не підписаний, письмові пояснення відсутні, незважаючи на обов'язок працівників поліції відсторонити водія в стані сп'яніння від керування, водію надана можливість вільно продовжити рух, посвідчення водія не вилучалося.
Працівники поліції не долучили до матеріалів справи відеозапис зупинки з фіксацією події, хоча таке є обов'язком зазначених осіб, суд першої інстанції відеозапис не витребував, свідків не допитав, тому перевірити істотні обставини справи щодо відмови пройти огляд у медичному закладі та спростувати доводи апеляційної скарги неможливо.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суд повно та всебічно матеріали справи не дослідив, допустив порушення норм права, які призвели до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам закону, то постанова суду підлягає скасуванню.
Враховуючи відсутність об'єктивних підстав вважати доведеним вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, закриття провадження в справі на підставі п.1ч.1ст.247 КУпАП у зв'язку недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року скасувати.
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду Є. С. Сєвєрова