30.08.2022 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер справи №495/6687/20
Апеляційне провадження № 22-ц/813/6794/22
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач),
суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 січня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Прийомова О. Ю.,
Короткий зміст позовних вимог
30 жовтня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила:
-стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання, тобто до 01 липня 2025 року, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років,
-допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з відповідача суми платежу за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , який розірвано 04 жовтня 2012 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3 .
До досягнення дочкою повноліття, відповідач, який від іншого шлюбу також має дитину, сплачував аліменти на її утримання у розмірі ј частини всіх видів доходу.
Вказувала, що дочка з 14 вересня 2020 року навчається у Львівському національному університеті ім. Данила Галицького за спеціальністю стоматологія, освітня програма строком до 01 липня 2025 року, вартість одного року навчання становить 42 213 грн, проживання у гуртожитку - 4 080 грн.
Зазначала, що дочка навчається на денному відділенні та не має можливості працювати у зв'язку з відвідуванням занять.
З урахуванням наведеного ОСОБА_2 просила її позов задовольнити на підставі ст.ст. ст.ст.199,200 СК України (а.с.1-4).
Правом відзиву на позов відповідач ОСОБА_1 не скористався.
В судовому засіданні 18 січня 2022 року представник відповідача адвокат Гафійчук С.Д позовні вимоги визнав частково та просив визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 , в межах 1 000 - 1 200 грн.(а.с.73-74).
Зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 січня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, починаючи з дати подачі позову до суду, а саме з 30 жовтня 2020 року.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 суми платежу за один місяць.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с.77-81).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити та визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 1 000 грн.
Доводи скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що він є не лише безробітним, а й має на утриманні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.82-84).
Правом відзиву на апеляційну скаргу позивачка не скористалася.
Згідно з ч.13ст.7,ч.1ст.369 ЦПК України розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Так, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції керувався ст.ст.199,200 СК України та виходив із того, що повнолітня дочка сторін дійсно навчається у вищому навчальному закладі та потребує матеріальної допомоги, що позивачка не в змозі самостійно утримувати дочку, ураховуючи вартість контракту та вартість проживання її у гуртожитку. Ураховуючи матеріальне становище відповідача, який зареєстрований в центрі зайнятості як безробітний, відповідач повинен сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Апеляційний суд не може погодитись із висновками суду першої інстанціїв частині визначення ним способу та розміру аліментів з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що позивачка та відповідач з 16 березня 2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний 13 травня 2011 року (а.с.11,12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_3 (а. с. 10).
Дані про те, що після розірвання шлюбу з відвідача на користь позивачки стягувалися аліменти на утримання неповнолітньої дочки у справі відсутні.
Згідно договору про навчання у Львівському національному медичному університеті ім.Данила Галицького від 14 вересня 2020 року ОСОБА_5 зарахована на перший курс за освітньою програмою - стоматологія, для здобуття ступеня вищої освіти - магістр (а.с.17-21).
Відповідно до наявних у справі доказів позивачка сплатила за навчання ОСОБА_3 на факультеті стоматологія за 1 курс навчання 21 121,50 грн., а також 2 040 грн. за проживання доньки у гуртожитку (а.с.22,23).
Згідно довідки Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості №72 від 17 лютого 2021 року ОСОБА_1 зареєстрований у вказаному центрі як шукаючий роботу з 09 лютого 2021 року (а.с.35).
Встановлено, що у відповідача в іншому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_4 , про що зазначили у своїй позовній заяві ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 в апеляційній скарзі (а.с.1-4, 82-84).
Дані про доходи позивачки, а також про наявність у сторін будь-якого нерухомого майна, транспортних засобів, вкладів тощо матеріали справи не містять.
Мотиви, якими керувався апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Згідно з ч.2 ст.27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 CК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Указане судам також роз'яснено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
За обставин, коли платник аліментів не працевлаштований або має непостійні заробітки, призначати сплату аліментів в частці від доходу/відсотку від заробітної плати неможливо або недоцільно.Найбільш прийнятний варіант у такому випадку - це тверда грошова сума.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1ст.12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.6ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника (ч.1ст.58 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, процесуальні права та обов'язки здійснює не від себе особисто, а від особи яку він представляє.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Тобто, виходячи з положень процесуального закону, про визнання обставин учасниками справи має, у тому числі, бути зазначено в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників або іншим чином визнано ці обставини саме під час розгляду спору в суді, а не поза його межами.
З огляду на те, що повнолітня дочка продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а ОСОБА_1 , має можливість надавати таку допомогу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки.
Разом з тим, поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що відповідач, крім того, що не є працевлаштованим, має на утриманні іншу дитину.
Оскільки відповідач довів, що не є працевлаштованим та має на утриманні іншу дитину, а його представник в суді першої інстанції визнав, що ОСОБА_1 має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки в межах 1 200 - 1 000 гривень, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині способу та розміру стягнення з відповідача аліментів.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції зміні, а з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання повнолітньої дочки у розмірі 1 200 грн., починаючи з 30 жовтня 2020 року і до припинення її навчання, а саме до 01 липня 2025 року, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 січня 2022 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення суду в редакції цієї постанови.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1 200 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 30 жовтня 2020 року і до припинення навчання ОСОБА_3 у Львівському національному медичному університеті ім.Данила Галицького, а саме до 01 липня 2025 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 ,( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Судді: