Справа № 750/12627/21
Провадження № 2/750/170/22
30 серпня 2022 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Карапута Л.В.
секретаря Новик В.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності,
09.11.2021 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки житлового будинку в натурі із спільного часткового майна, визнати право власності у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , а саме кімната (підсобна) 2-1, 2-2, 2-6 (за планом) загальною площею 18.0 м.кв. - кухня, коридор, ванна; кімната житлова (основна) 2-3,2-4,2-5 (за планом) загальною площею 41.7 м. кв. загальною площею приміщень 59.7 м. кв.; припинити право спільної часткової власності; визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на виділене в натурі домоволодіння як окремий об'єкт нерухомості.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщався завчасно і належним чином. 15.12.2021 року через канцелярію суду подав заяву про визнання позову в повному обсязі та просить звільнити його від сплати судового збору, провести розгляд справи за його відсутності.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 17.05.2008 року, частка у розмірі 5/8 будинку, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Розміщується даний будинок на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:02:034:5427, площею 0.0150 га в межах згідно плану та цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що перебуває у власності ОСОБА_1 .
Загальна площа вище вказаного будинку, становить 118.5 кв.м., з житловою площею 77.8 кв.м. (за планом літера А-1) та з підсобною 40.7 кв.м.
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок, кімната (підсобна) 2-1, 2-2, 2-6 (за планом) загальною площею 18.0 м. кв. - кухня, коридор, ванна; кімната житлова(основна) 2-3, 2-4, 2-5 (за планом) загальною площею 41.7 м. кв. власне і складають частину будинку, що належить ОСОБА_1 , загальною площею приміщень 59.7 кв. м. Приміщення з номерами 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10 (за планом) загальною площею 58.8 кв. м. належать ОСОБА_3 (спадкоємець ОСОБА_2 , що підтверджується технічним паспортом).
Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна від 25.08.2022 року №8 виданого Комунальним підприємством Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації вбачається, що ОСОБА_1 належить 5/8 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на підставі свідоцтва про право власності від 17.05.2008р., виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради; витягу з Реєстру Будівельної діяльності ЄДЕССБ ЧГ161220810439; технічного паспорту ТІ101: НОМЕР_1 від 25.07.2022. Яка складається з: коридор 2-1 площею 2,3 кв.м, кухня 2-2 площею 12,0 кв.м, кімната 2-3 площею 19,6 кв.м, кімната 2-4 площею 11,1 кв.м, кімната 2-5 площею 11,0 кв.м, санвузол 2-6 площею 3,7 кв.м, толочна 2-7 площею 4,8 кв.м - загальною площею 64,5кв.м, житловою площею 77,8 кв.м; господарські будівлі та споруди:сарай літ. В, погріб літ.в 1, вбиральня літ. Г, розташовано АДРЕСА_1 . За технічними показниками 5/8 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі.
Відповідно до ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
У відповідності до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Частиною третьою статті 358 Цивільного кодексу України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Частиною першою та третьою статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. При виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 205/9065/15-ц, від 27.05.2020 у справі № 173/1607/15-ц, від 12.03.2020 у справі № 127/5835/16-ц.
У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про виділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину. В тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, незалежно від його мотивів, здійснити виділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про виділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про виділ спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Оскільки домоволодіння - це житловий будинок з прилеглою до нього земельною ділянкою та належними йому господарськими спорудами та будівлями, тому з огляду на обставини справи та дослідженні докази, суд дійшов висновку про виділення ОСОБА_1 в натурі, 5/8 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в об'єкт самостійної власності у вигляді ізольованого домоволодіння у складі приміщень: коридор 2-1 площею 2,3 кв.м, кухня 2-2 площею 12,0 кв.м, кімната 2-3 площею 19,6 кв.м, кімната 2-4 площею 11,1 кв.м, кімната 2-5 площею 11,0 кв.м, санвузол 2-6 площею 3,7 кв.м, топочна 2-7 площею 4,8 кв.м - загальною площею 64,5 кв.м; господарські будівлі та споруди: сарай літ. В, погріб літ. в 1, вбиральня літ. Г, припинивши право спільної часткової власності щодо вищезазначеного майна.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності, задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 в натурі, 5/8 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в об'єкт самостійної власності у вигляді ізольованого домоволодіння у складі приміщень: коридор 2-1 площею 2,3 кв.м, кухня 2-2 площею 12,0 кв.м, кімната 2-3 площею 19,6 кв.м, кімната 2-4 площею 11,1 кв.м, кімната 2-5 площею 11,0 кв.м, санвузол 2-6 площею 3,7 кв.м, топочна 2-7 площею 4,8 кв.м - загальною площею 59,7 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м; господарські будівлі та споруди: сарай літ. В, погріб літ. в 1, вбиральня літ. Г, припинивши право спільної часткової власності щодо вищезазначеного майна.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.В. Карапута