Справа №:755/4850/22
Провадження №: 2/755/4209/22
про відкриття провадження
"23" серпня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_1 ), треті особи: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_4 , про позбавлення особи права користування квартирою та виселення, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , про позбавлення особи права користування квартирою та виселення.
Згідно заявлених вимог позивач просить суд: позбавити ОСОБА_2 права користування квартирою АДРЕСА_2 ; виселити ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_2 .
Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору дарування, дарувальником за яким є чоловік позивача ОСОБА_3 . У зазначеній квартирі зареєстровані: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Позивач зазначає, що ОСОБА_2 є колишньою дружиною ОСОБА_3 , власником квартири ніколи не була, проте після розлучення залишилась в ній проживати по теперішній час. Позивач вважає, що вона як власник квартири не може реалізувати своє право на проживання в квартирі, оскільки відповідач відмовляється в добровільному порядку виселятись. Позивач зазначає, що відповідач веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, в квартирі постійно відбуваються скандали та сварки, до квартири приходять незнайомі люди. Крім того, відповідач перебуває під диспансерно-динамічним наглядом з діагнозом розладу психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю. Позивач зазначає, що до квартири неодноразово викликалась поліція, на відповідача було складено протокол щодо вчинення психологічного насильства відносно доньки у квартирі позивача, проте справа була закрита у зв'язку із закінченням терміну притягнення до відповідальності. На думку позивача, така поведінка відповідача унеможливлює спільне проживання, шкодить інтересам неповнолітнього ОСОБА_5 , який проживає в квартирі разом зі своєю матір'ю, а позивач як власник квартири, взагалі не має можливості вселитись до квартири та не має бажання проживати разом з відповідачем. Також, відповідач не сплачує комунальні послуги та приводить квартиру до занедбаного стану. Позивач вважає, що оскільки
ОСОБА_2 не є членом або колишнім членом сім'ї власника, вона повинна звільнити вказану квартиру. На прохання виселитись та знятись з реєстраційного обліку відповідач не реагує. Реєстрація та проживання ОСОБА_2 створює перешкоди у користуванні позивачем своїм житлом, а тому позбавлення її права користування та виселення з вказаної квартири, на думку позивача, є належним способом захисту порушеного права.
Вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Копію зазначеної ухвали суду позивачу надіслано на електронну адресу 08 серпня 2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
17 серпня 2022 року позивач подала до суду заяву, до якої долучено копію рішення про розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , копію паспорта ОСОБА_2 та копію витягу з реєстру територіальної громади м.Києва від 15 серпня 2022 року.
Вивчивши зміст позовної заяви та додатків до неї, врахувавши, що позивачем виконані вимоги суду викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку про те, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.
Позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Суд враховує положення частин 1 - 4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, та вважає, що дана справа підпадає під ознаки малозначної справи і не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому приходжу до висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень ч. 6 ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним.
За таких обставин, враховуючи вимоги частин 1- 4 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 28, 175, 177, 187, 261, 274-279, 352-355 ЦПК України, -
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , про позбавлення особи права користування квартирою та виселення.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Роз'яснити відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву в строк, що не може перевищувати 15 днів з дня вручення копії даної ухвали. Відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, відповідач зобов'язаний надіслати позивачеві копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої - п'ятої ст. 178 ЦПК України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої - п'ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо позову або відзиву, в яких викласти свої аргументи і міркування та відповідні докази на підтримку або заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії даної ухвали. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою ст.178 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву (відзив); відповіді на відзив, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником справи заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Копії ухвали невідкладно направити учасникам справи.
Відповідачу направити копію позовної заяви з додатками.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5
ст. 357 ЦПК України).
Суддя: