Номер провадження 1-кп/754/795/22
Справа№754/5596/22
Вирок
Іменем України
23 серпня 2022 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12022105030000568 від 03 червня 2022 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Буча, Київської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця реєстрації на території України, раніше судимого:
-17.05.2022 року Деснянським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора - ОСОБА_4 ,
сторони захисту: обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 , 01.06.2022 року приблизно о 17 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т. Маяковського, 51-А, побачив у раніше знайомого ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Хіаоmі Росо F3», чорного кольору, після чого у нього виник умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, під приводом здійснити дзвінок, взяв у раніше знайомого ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Хіаоmі Росо F3», чорного кольору, при цьому запевнивши у подальшому його поверненні, на що останній погодився.
Отримавши від ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Хіаоmі Росо F3», чорного кольору, вартістю 10783 гривні 74 копійок, у чохлі чорного кольору, з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Лайфселл», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, без залишку коштів на рахунку, не маючи наміру його повертати, обвинувачений ОСОБА_3 , залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 10 783 гривні 74 копійки.
Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, щиро розкаявся і підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.
Суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно всіх обставин справи, які ніким не оспорюються, проти цього не заперечують учасники судового розгляду, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, учасникам судового розгляду роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, з точки зору належності та допустимості, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України,суд визнає - щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
У відповідності до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, санкцією ч. 1 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.
Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення проступок, яке за класифікацією, визначеною ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків.
Відповідно до даних про особу обвинуваченого, ОСОБА_3 , раніше судимий, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, яке необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у виді обмеження волі, в межах встановлених у санкції відповідної статті особливої частини КК України.
Суд не вбачає підстав для звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок в період відбування покарання з випробуванням за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17.05.2022 року.
Враховуючи, що ОСОБА_3 кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні скоїв після постановлення стосовно нього вироку Деснянським районним судом міста Києва від 17 травня 2022 року, а відтак покарання йому слід призначити за правилами ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання визначеного цим вироком не відбутої частини покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17 травня 2022року.
На думку суду, призначення такого покарання, буде відповідати вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів.
Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Підлягають стягненню з обвинуваченого процесуальні втрати на залучення експертів.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази: CD-R диск необхідно зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_3 у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді 1 /одного/ року 1 /одного/ місяця обмеження волі.
В силу ст. 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_3 визначити шляхом часткового приєднання до цього покарання не відбутої частини покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17 травня 2022року у виді обмеження волі на строк 1 /один/ рік 3 /три/ місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з дня його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за залучення експертів у сумі 150 гривень.
Речові докази: CD-R диск необхідно зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 30 днів з часу отримання учасниками судового провадження копії вироку суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1