1-кп/754/347/22
Справа № 754/16491/21
Іменем України
28 січня 2022 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу в рамках об'єднаних кримінальних проваджень №12021100030002851 від 25.10.2021 року та №12021100030002861 від 26.10.2021 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , раніше судимого:
04.07.2011 року Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15 ч. 1 ст.185 КК України, до покарання у виді 1 року позбавлення волі;
23.11.2011 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
18.09.2021 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
27.12.2012 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.186, ч. 4 ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільненого 24.09.2015 року з Сокирянської ВК Чернівецької області (№ 67) умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 25 днів;
02.03.2018 року Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 15 ч. 1 ст.185 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі;
29.08.2018 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 ст. 71,72 КК України до 3 років і 3 місяців позбавлення волі, звільнений 05.07.2021 з Старобабанівської ВК (№ 92) по відбуттю строку покарання,
- за ч. 2 ст. 185 КК України, за ч. 2 ст. 186 КК України;
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувають об'єднані обвинувальні акт у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100030002851 від 25.10.2021 року та №12021100030002861 від 26.10.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України.
02 грудня 2021 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначене до судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав того, що останній вчинив умисні злочини, в тому числі і тяжкий злочин, не працює, немає постійного джерела доходів, стійких соціальних зв'язків, тому існують ризики того, що він зможе переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав думку захисника..
Заслухавши думку учасників судового розгляду з приводу заявленого прокурором клопотання, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, є особою без визначеного роду занять, без постійного джерела доходів, крім того, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Обставини, зазначені захисником, не можуть бути підставою для відмови в продовженні застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та заміни на домашній арешт, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Тому, зважаючи на те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено і для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, щодо обвинуваченого слід продовжити обраний захід у виді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити і раніше визначений розмір застави у розмірі - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов'язки - прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 28 березня 2022 року (включно).
Визначити розмір застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 24 810 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28 березня 2022 року.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілих.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Деснянський районний суд м. Києва в частині продовження запобіжного заходу.
Суддя: ОСОБА_1