Справа № 752/9569/22
Провадження №: 1-кс/752/3422/22
26.08.2022року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102010000073 від 06.06.2022, внесене старшим слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , подане в порядку глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, -
старший слідчий СВ Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 12.08.2022 року під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, 86-В, за фактичним місцем здійснення діяльності магазину «Sadolin» ТОВ «Фарба Трейд Профешнл».
В обґрунтування вимог, викладених у клопотанні про арешт майна, слідчим зазначено, що СВ Голосіївського УП ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022102010000073 від 06.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 383 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.08.2022 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, 86-В, за фактичним місцем здійснення діяльності магазину «Sadolin» ТОВ «Фарба Трейд Профешнл», з метою виявлення та відшукання грошових коштів належних ОСОБА_7 .
В ході проведення обшуку 12.08.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено два системні блоки чорного кольору, грошові кошти в розмірі 1600 грн., журнал тонування, дві книги обліку розрахункових операцій, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, книга обліку з записами, рахунок-фактура, блокнот з чорновими записами.
Постановою від 12.08.2022 року слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 вилучене майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 42022102010000073 від 06.06.2022.
З метою належного збереження речових доказів та уникнення ризиків щодо їх втрати, зміни, знищення, слідчий пропонує накласти арешт на майно, перелік якого наведено у клопотанні.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з вищевказаних підстав.
Адвокат ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність підстав для арешту належного майна та документів.
Вислухавши пояснення прокурора та сторони захисту, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Звертаючись до суду слідчий просить накласти арешт на майно, що вилучено під час проведення обшуку, з метою забезпечення його збереження, оскільки воно містить ознаки речових доказів у кримінальному провадженні і є тимчасово вилученим майном.
Слідчий просить накласти арешт на грошові кошти у сумі 1600 грн., які входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а отже відповідають ознакам речового доказу.
Однак, слідчий при зверненні до суду не обґрунтував необхідність накладення арешту на решту вилученого майна, також, не довів, що вказане майно має значення речових доказів у кримінальному провадженні № 42022102010000073 від 06.06.2022, а постанова органу досудового розслідування про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні носить суто формальний характер.
З огляду на наведене, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022102010000073 від 06.06.2022 - задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти в розмірі 1600 грн., вилучені 12.08.2022 року під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, 86-В, за фактичним місцем здійснення діяльності магазину «Sadolin» ТОВ «Фарба Трейд Профешнл».
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: