Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 641/846/20
Провадження № 1-кп/553/813/2022
Іменем України
18.08.2022м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши матеріали обвинувального акту по кримінальному провадженню №12019220000001420 від 30.09.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.15, ч.3 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, -
В провадженні судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 знаходяться матеріали кримінального провадження №12022221140000577 від 01.07.2022 року за обвинуваченням 12019220000001420 від 30.09.2019 року у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.15, ч.3 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
Ухвалою судді від 09.08.2022 року призначено підготовче судове засідання на 18.08.2022 року.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд матеріалів кримінального провадження.
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення судового розгляду матеріалів кримінального провадження. Також обвинуваченим заявлено клопотання про зобов'язання Держателя ЄРДР - офіс Генерального прокурора надати вичерпні дані з ЄРДР, що містяться у кримінальних провадженнях №12019220000001420 від 30.09.2019 року, №12014220460002480 від 25.07.2014 року.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
Обвинувальний акт, відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Статтею 291 КПК України встановлені вимоги до обвинувального акту та до реєстру матеріалів досудового розслідування.
Так, обвинувальний акт має містити такі відомості, зокрема: анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статі) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
З обвинувального акту вбачається, що 17.01.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.15, ч.3 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, тобто у незакінченому замаху на придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах; підроблення офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем та іншими особами, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно; використання завідомо підробленого документа.
З формулювання обвинувачення вбачається, що ОСОБА_4 окрім іншого, також обвинувачується у незакінченому замаху на придбання права на певні квартири, а саме квартиру АДРЕСА_1 , вартістю згідно висновку спеціаліста 360800 грн. та квартиру АДРЕСА_2 , вартістю згідно висновку спеціаліста 255640 грн., шляхом обману (шахрайство), вчинений повторно, за попередньою змовою в групою осіб, у великих розмірах, проте не доведеному до кінця, що не залежали від волі співучасників злочину, які не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення його до кінця.
Тобто, в даному випадку предметом інкримінованого ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, є право на майно, тобто право власності на конкретні квартири, які мали та мають власника.
Стаття 190 поміщена законодавцем у Розділ VI особливої частини КК України із назвою «Кримінальні правопорушення проти власності», який прямо передбачає, що об'єктом посягання є власність конкретної особи. Разом з цим, в обвинувальному акті не зазначені анкетні відомості щодо кожного потерпілого, що не відповідає вимогам закону як матеріального, так і процесуального.
З викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , належала на праві приватної власності ОСОБА_6 , яка померла. Новий власник не зазначений, як спадкоємець після смерті ОСОБА_6 зазначено ОСОБА_7 . Квартира АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_8 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 , виданого 21.09.2015 року. Разом з цим, в реєстрі матеріалів досудового розслідування (проведені процесуальні дії), відсутня постанова про відмову у визнанні потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , також з реєстру не вбачається, що встановлений власник квартири - ОСОБА_8 та спадкоємець ОСОБА_7 були допитані як свідки, у разі відсутності їх згоди на залучення до провадження як потерпілих. При таких обставин, суд позбавлений можливості здійснити належний судовий виклик цих осіб у судове засідання та виконати вимоги ч.7 ст.55 КПК України.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема: повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
На підставі викладеного, у відповідності з вимогами ч. 6 ст. 22 КПК України, яка передбачає, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, ст. 8 КПК України, яка передбачає верховенство права, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт складений з такими порушеннями КПК України, що позбавить прийняти суд законне рішення у даному кримінальному провадженні, та повертає його прокурору як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Щодо клопотання обвинуваченого про витребування документів, суд зазначає, що у зв'язку із прийняттям рішення про повернення обвинувального акту прокурору, вирішення даного клопотання є передчасним, у зв'язку із чим задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 3, 6, 8, 110, 291, 314, 337, 372, 395 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000001420 від 30.09.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.15, ч.3 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, - повернути прокурору Харківської обласної прокуратури.
В задоволенні клопотання обвинуваченого про витребування документів, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текс ухвали оголошений 23.08.2022 року о 9.00 годині.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1