Справа № 534/710/22
Провадження № 3/534/368/22
29 серпня 2022 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Морозов В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП,
25.06.2022 о 16 год. 45 хв. у м. Горішні Плавні Полтавської області по проспекту Героїв Дніпра, 17/10 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DAEWOO, державний номерний знак - НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 викликався за адресою зазначеною у протоколі.
Поряд із цим, згідно із записом у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд даної справи Комсомольським міським судом Полтавської області, про що свідчить підпис останнього в протоколі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, враховуючи, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналогічних висновків неодноразово доходив у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Так, у пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (заява №3236/03), Європейський суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Беручи до уваги, що присутність особи при розгляді справ, передбачених ст.130 КУпАП, обов'язковою законодавцем не визначена, і ОСОБА_1 був повідомлений у встановленому законом порядку про судове засідання, суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи у відсутність особи, яка притягується до відповідальності.
Оцінивши досліджені в судовому засідання докази з точку зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов наступників висновків.
Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як убачається з матеріалів справи, за постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 30.11.2021 у справі №534/1427/21, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктами 2,3,4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністра охорони здоров'я, України та Міністра внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. У свою чергу, ознаками наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно із складеним щодо ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №008371, у водія транспортного засобу поліцейськими були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, такі як запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, що узгоджується із вимогами Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015.
Вказані обставини повністю узгоджуються із наданим відеозаписом фіксації правопорушення, при дослідженні якого водій відмовився проходити огляд на стан сп'яніння та повідомив працівникам поліції про вживання канабісу.
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення. Його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.130 КУпАП, так як він будучи водієм транспортного засобу, повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення, крім випадків стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП України в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання щодо застосування до порушника стягнення у виді позбавлення спеціального права, суд виходить з наступного.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, до ОСОБА_1 слід застосувати додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки 6 місяців.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.401 КпАП України, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.401,283,294 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки шість місяців.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн.20 судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В'ячеслав МОРОЗОВ