Справа № 296/9412/21
2/296/1001/22
про залишення позовної заяви без розгляду
"19" серпня 2022 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
при секретарі судового засідання Репіковій З.А.,
за участі відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира з 01 грудня 2021 року перебуває цивільна справа №296/9412/21 за вказаною позовною заявою, в якій ОСОБА_2 , просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на своє утримання в розмірі1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з дати подання позову до суду і до закінчення навчання, тобто по червень 2022 року.
Під час судового розгляду справи, 11 березня 2022 року, 12 травня 2022 року, 14 червня 2022 року та 19 серпня 2022 року позивач у судове засідання не з'явилась і не надіслала заяви про розгляд справи за її відсутності.
З матеріалів справи, зокрема з рекомендованого повідомлення №1001430104748 вбачається, що позивач була повідомлена про судове засідання у справі (а.с.27).
Крім того, у справі містяться судові повістки про виклик до суду, які направлялись на адресу позивача, що вказана останньою в позовній заяві, однак, судові виклики повернулись до суду у зв'язку відсутністю адресата (а.с.23, 24, 30, 31, 37, 38).
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено, позивач в судове засідання не з'явилась, її неявка має ознаки повторності, доказів щодо поважності причин неявки суду не надано, заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходили.
За нормою ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За викладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду, у зв'язку з повторною її неявкою в судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору, оскільки суд позбавлений можливості з'ясувати позицію позивача з приводу заявлених позовних вимог на час розгляду справи, та відсутністю заяв про розгляд справи за відсутності позивача.
Згідно ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.44, 223, 257-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції.
Суддя В. П. Маслак