Справа №521/16674/21
Номер провадження 3/521/378/22
25 серпня 2022 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я., розглянувши матеріали справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов адміністративний протокол серії ААБ № 135407 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 135407 від 01.10.2021 року вбачається, що 01.10.2021 року о 03 год. 11 хв. в м. Одесі по вул. Задніпровська, 51, ОСОБА_1 керував електроскутером «Maxxter Falcon III», без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.
У судове засідання ОСОБА_1 як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явився, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
На підтвердження вини водія ОСОБА_1 у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст.130 КУпАП, тобто підтвердження факту керуванням саме транспортним засобом, співробітниками поліції не надано жодного доказу та підтвердження його вини.
Статтею 130 КУпАП, встановлено відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 керував електричним скутером «Maxxter Falcon III», однак відсутня інформація щодо потужності та технічних характеристик цього електроскутера, що є обов'язковою умовою для визначення цього електроскутера як транспортного засобу в розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху.
Так відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху поняття «Електроскутер» не значиться як транспортний засіб в розумінні такого відповідно до закону.
Також відповідно до вказаного п. 1.10 Правил дорожнього руху, мопед двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електро двигун потужністю до 4 кВт.
Згідно ч. 7 ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, частинах першій - четвертій статті 130, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 КУпАП слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення на момент вчинення правопорушення ОСОБА_1 керував електричним скутером ««Maxxter Falcon III».
З наданих матеріалів та документів вбачається, що засіб, яким керував ОСОБА_1 є саме Електроскутером, та відповідно до ДСТУ 2984-95 не відноситься до категорії Засоби транспортні дорожні. Терміни та визначення «Електроскутери» не відносяться до транспортних засобів, призначених для використання на автомобільних дорогах державного значення. Також вони відповідно до вимог діючого законодавства не підлягають державній реєстрації.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 Електроскутер відповідної марки до визначення транспортного засобу не належить та державній реєстрації не підлягає.
Окрім цього, визначення термінів транспортний засіб та механічний транспортний засіб міститься у діючих Правилах дорожнього руху.
Відповідно до п.1.10, розділу 1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (зі змінами та доповненнями), транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на мопеди, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; -мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи мопеди і мотоцикли, а самохідні машини.
З практики ККС ВС слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном.
Транспортними засобами, у зв'язку з керуванням якими настає відповідальність згідно диспозиції ст. 130 КУпАП, виступають всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, що приводяться в рух за допомогою двигуна з робочим об'ємом 50 куб. см і більше або електродвигуна потужністю понад до 4 кВт.
Тобто, адміністративна відповідальність за правопорушення зазначене у вказаній раніше нормі матеріального права, наступає щодо транспортних засобів, які приводяться в рух двигуном внутрішнього згоряння з робочим об'ємом понад 50 см або іншим механічним двигуном (електричним, паровим тощо).
Електроскутер - це так званий «гаджет» та універсальний мобільний енергетичний засіб на базі одноосного шасі, різновид мопеду.
Встановлений на Електроскутері механічний або електричний двигун не переводить його в категорію механічних транспортних засобів.
Беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суду не надано.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушенняє: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. (ст. 245 КУпАП)
А як зазначено в ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, беручи до уваги, що в матеріалах провадження відсутні докази того, що громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тобто його вина не доведена поза розумним сумнівом, суд вважає за доцільне закрити провадження по справі на п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Водночас, при ухвалені постанови, суд також бере до уваги ст.7 КУпАП, п. 1 ст.6 Конвенції та ст.ст. 8, 62 Конституції України.
Так, згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підстава і в порядку, встановлених законом.
В силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру та встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативні правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми конституції є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 62 Конституції, особи вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В цьому конкретному випадку йдеться не про кримінальний злочин, а про адміністративне правопорушення, але, оскільки Кодекс України про адміністративне правопорушення не передбачається таку підставу для закриття провадження у справі як недоведеність вини, суд вважає за доцільне застосувати аналогію права та ст.62 Конституції України, як норму прямої дії.
Згідно зі ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП.
З урахуванням вищезазначених обставин, керуючись ст.ст. 33-35, 38, 40, 130 ч.1, п.1 ч.1 ст.247, 278-292 КУпАП, ст.ст. 8, 62 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,
Провадження у справі про притягання до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: