іменем України
Справа № 210/2523/22
Провадження № 1-в/210/383/22
"26" серпня 2022 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі дистанційного судового провадження подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Алмалик Ташкентської області республіки Узбекістан, громадянина України, засудженого 09 лютого 2017 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 307 України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, відбуває покарання в ДУ «КВК (№80)»,
початок строку відбування покарання 07.12.2016 р., кінець - 28.02.2023 р.,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК України),-
Начальник Державної установи "Криворізька виправна колонія (№80)" полковник внутрішньої служби ОСОБА_5 звернувся з поданням в інтересах засудженого ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Алмалик Ташкентської області республіки Узбекістан, громадянина України, засудженого 09 лютого 2017 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Клопотання подане в порядку статей 537-539 КПК України до суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Позиції сторін.
Представник ДУ «КВК № 80» в судовому засіданні присутній не був.
ОСОБА_4 в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення клопотання не заперечував.
Згідно з частинами 3, 5 статті 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Підстав для визнання явки учасників судового розгляду обов'язковою не вбачається. Подання розглядається за наявними матеріалами.
Обставини, встановлені судом.
ОСОБА_4 , засуджений 09 лютого 2017 року Самарським районним судом м. Дніпропетровськаза ст.ст. 307 ч. 2 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією особистого майна.
Згідно з характеристики на засудженого ОСОБА_4 станом на 02.08.2022 року, останній в місцях позбавлення волі знаходиться з 09.12.2016 року. Під час утримання в Установі виконання покарань № 4 (м. Дніпро), характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. З 04.04.2017 року по теперішній час відбуває покарання у Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)». За допущене порушення установленого порядку відбування покарання 4 (чотири) рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, в тому числі 3 (три) рази був поміщений до ДІЗО. Допущені порушення виражалися у зберіганні заборонених предметів, обладнанні спального місця на робочому місці та перебуванні в стані алкогольного сп'яніння. На теперішній час стягнення погашені у встановленому законом порядку. За час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи за що був заохочений 6 (шість) разів. Працевлаштований на дільниці «Полімер» промислової зони установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виконує роботи з самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Відповідно до ст. 123 КВК України бере участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта», «Підготовка до звільнення», а також приймає участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі.
Відповідно до ст. 110, 112 Кримінально-виконавчого кодексу України підтримує зв'язок з рідними шляхом телефонних переговорів та побачень, отримав 95 посилок, передач - 9, та мав 13 тривалих побачень.
Також встановлено, 01.11.2018 року засуджений був розглянутий на комісії відповідно до статті 101 КВК України, позитивно, але у зв'язку із сімейними обставинами засуджений подав заяву про відмову бути переведеним до дільниці соціальної реабілітації.
05.12.2019 року засудженого було повторно розглянуто на комісії відповідно до статті 82 КК України, позитивно, але у зв'язку із сімейними обставинами, засуджений написав заяву про небажання заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
30.12.2020 року засуджений був розглянутий на комісії установи відповідно до статті 81 КК України, але у зв'язку із наявністю діючих стягнень, йому було відмовлено у умовно-дострокового звільненні.
На профілактичному обліку установи не перебуває.
З матеріалів справи та довідки про наявність стягнень та заохочень встановлено, що станом на момент розгляду подання ОСОБА_4 має 6 (шість) заохочень за сумлінне ставлення до праці на виробництві згідно ст. 118 ч. 1 КВК України та за сумлінне ставлення до суспільно-корисної праці згідно ст. 118 ч.5 КВК України та 4 (чотири) стягнення, які погашені у встановленому законом порядку.
Висновок начальника СПС №11 та заступника начальника колонії соціально-виховної та психологічної роботи наступний: засуджений ОСОБА_4 під час відбування покарання довів своє виправлення.
Мотиви та висновку суду
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі; (ч.2, п.2 ч.3 ст. 81 КК України).
Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.
Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з частини 1 статті 81 КК України є фактичне відбування особою певного виду покарання.
Підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.
Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.
Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.
Суд зазначає, що сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.
Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Розглядаючи подання клопотання щодо застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_4 та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання за умисний тяжкий злочин. За весь час відбування покарання засуджений має 6 (шість) заохочень за сумлінне ставлення до праці на виробництві згідно ст. 118 ч. 1 КВК України та за сумлінне ставлення до суспільно-корисної праці згідно ст. 118 ч.5 КВК України та 4 (чотири) стягнення, які погашені у встановленому законом порядку.
Крім того бере участь в програмах диференційованого виховного впливу «Правова просвіта», «Підготовка до звільнення», приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі.
Наявні 6 (шість) заохочень за сумлінне ставлення до праці та погашені стягнення, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, не конфліктний, має достатній рівень необхідних навичок, свідчить, що засуджений довів своє виправлення, і такий висновок суду про виправлення засудженого ґрунтується на підставі аналізу даних про його поведінку за весь період відбування покарання, відомостей про оцінку ступеня його виправлення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 працевлаштований на дільниці «Полімер» промислової зони установи.
Також суд враховує, що відповідно до опитувального листа щодо можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно ст.81 КК України, засуджений ОСОБА_4 заслуговує на застосування умовно-дострокового звільнення (а.с.6).
Суд на підставі об'єктивних даних адміністрації установи виконання покарань, вважає, що засуджений своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, процес виправлення у сукупності із дослідженими даними відбувався послідовно, та засуджений готовий до самокерованої правослухняної поведінки.
Згідно частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи строк покарання, який ОСОБА_4 вже відбув, суд вважає, що на цей час досягнуті цілі покарання, в тому числі кара засудженого та його виправлення.
На підставі закону, умовно-дострокове звільнення можливе за обов'язкової і одночасної наявності і їх сукупності підстав і умов, при цьому, основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого. Також суд звертає увагу, що сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для відмови в застосуванні умовно-дострокового звільнення особи, яка сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, крім того, прокурор не заперечував з приводу задоволення клопотання.
Суд, дослідивши матеріали особової справи засудженого надані адміністрацією установи виконання покарань, вважає, що засуджений своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, процес виправлення у сукупності із дослідженими даними відбувався послідовно, засуджений готовий до самокерованої правослухняної поведінки, тому подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подання про умовно-дострокове звільнення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання начальника Державної установи "Криворізька виправна колонія (№80)" полковника внутрішньої служби ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-достроково звільнити від подальшого відбування покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровськавід 09 лютого 2017 року за ч. 2 ст. 307 КК України, на не відбутий строк, який становить 6 (шість) місяців 2 (два) дні.
Направити до Державної установи "Криворізька виправна колонія №80" копії ухвал - для відома та виконання, а так само і для вручення засудженому.
Копію ухвали вручити прокурору.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а засудженим, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той же строк з моменту отримання її копії.
Оскарження ухвали зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 29 серпня 2022 року.
Суддя: ОСОБА_1