29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 320/7683/20
адміністративне провадження № К/990/18559/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року
у справі №320/7683/20
за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерепи Ольги Володимирівни
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправними та скасування рішення та висновку,-
19 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі №320/7683/20.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2022 року відмовлено в задоволені клопотання про визнання причин пропуску строку звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду поважними та про поновлення такого строку.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0102936850364) копія ухвали Верховного Суду від 21 липня 2022 року про залишення касаційної скарги без руху отримана представником скаржника 27 липня 2022 року.
08 серпня 2022 року до суду касаційної інстанції надійшла заява скаржника про визнання поважними причин пропуску, поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску цього строку.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження, відповідач зазначає що у зв'язку з введенням на території країни з 24 лютого 2022 року воєнного стану, а також зважаючи на особливий режим роботи органів державної влади, державних та комунальних підприємств у цей період, Міністерство юстиції України з об'єктивних причин не мало можливості подати касаційну скаргу одразу після отримання ухвал Верховного Суду про повернення касаційної скарги.
Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на касаційне оскарження в заяві, яка надійшла до Верховного Суду 08 серпня 2022 року, Судом з'ясовано наступне.
Відповідно до вимог частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд звертає увагу скаржника, що приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
При цьому Верховний Суд окремо наголошує, що при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу, а саме з моменту отримання ухвали про повернення вдруге поданої касаційної скарги до подання касаційної скарги втрете, та з моменту отримання ухвали про повернення втрете поданої касаційної скарги до подання касаційної скарги учетверте.
Суд акцентує увагу скаржника, що в ухвалах Верховного Суду про повернення касаційної скарги відповідачу було роз'яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Разом з цим, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою до Верховного Суду втрете та учетверте в найкоротші строки.
Щодо посилань відповідача на пропуск строку на касаційне оскарження у зв'язку із запровадження на території України воєнного стану, то колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Верховний Суд наголошує, що посилання скаржника лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу Міністерства юстиції України, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Зокрема, Судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до Верховного Суду із касаційною скаргою після її повернення у розумний строк, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до Суду у розумні строки, у зв'язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною цих строків.
Також Суд акцентує увагу на тому, що органи Міністерства юстиції України, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що Міністерством юстиції України не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення втретє та учетверте, не обґрунтовано зволікання з поданням даної касаційної скарги.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, відповідачем не наведено.
Станом на день постановлення цієї ухвали на виконання ухвали Верховного Суду від 21 липня 2022 року, будь-яких інших заяв чи клопотань від скаржника до суду не надходило.
Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.
Згідно пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на наведене та виходячи з того, що на вимогу суду скаржником не наведено інших причин поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 18 квітня 2022 року про повернення повторно поданої касаційної скарги (02 травня 2022 року) до подання касаційної скарги втрете (19 травня 2022 року), та з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 03 червня 2022 року про повернення втрете поданої касаційної скарги (07 червня 2022 року) до подання касаційної скарги учетверте (13 липня 2022 року), у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 3, 329, 333 КАС України,
1. Відмовити в задоволені клопотання Міністерства юстиції України від 08 серпня 2022 року про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі №320/7683/20.
3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду