29 серпня 2022 року
м. Київ
справа №480/507/21
адміністративне провадження № К/990/19680/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №480/507/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті № 2124-к від 16 грудня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого ОСОБА_1 - начальника Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, звільнено з займаної посади 18 грудня 2020 року, у зв'язку зі скороченням посади державної служби, внаслідок зміни структури та штатного розпису Укртрансбезпеки, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Укртрансбезпеки у Сумській області з 19 грудня 2020 року і в цій частині судове рішення допустити до негайного виконання;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 грудня 2020 року і в частині виплати за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з безпеки на транспорті № 2124-к від 16 грудня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника Управління Укртрансбезпеки у Сумській області з 19 грудня 2020 року;
- стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 грудня 2020 року до 25 березня 2021 року в розмірі 41386,15 грн;
- допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі: 13370,91 грн.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, Державна служба України з безпеки на транспорті вшосте звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 26 липня 2022 року засобами поштового зв'язку.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 4 серпня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, Державній службі України з безпеки на транспорті необхідно було подати клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження і надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
На виконання ухвали Суду заявник надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій, зокрема, повторно послався на те, що неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційними скаргами, знову послався на об'єктивні перешкоди для вчасного звернення до суду, з посиланням на вчасне звернення з первинною касаційною скаргою до Верховного Суду, тобто у строк визначений КАС України, на запровадження з 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, у зв'язку з чим було організовано дистанційний режим роботи державних службовців та працівників апарату. Заявник також указав, що за таких умов, систематичне відвідування працівниками Укртрансбезпеки безпосередньо робочого місця (у тому числі отримання кореспонденції, опрацювання паперових документів та спрямування на адреси судів процесуальних документів) було унеможливлено протягом тривалого часу. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та запровадження з 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, Державна служба України з безпеки на транспорті просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Пунктом четвертим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відхиляючи їх, Верховний Суд повторно зазначає, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов'язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення).
Водночас організація роботи діловодства Державної служби України з безпеки на транспорті, є суб'єктивними чинниками та, за відсутності об'єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Крім того, ці аргументи є формальними, оскільки заявником не надано жодного документу, що підтверджують ці обставини.
Так, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду Державна служба України з безпеки на транспорті вже неодноразово зверталася до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами, текст яких був практично однаковий, і ці скарги їй повернуто через те, що їхній зміст не відповідав вимогам статті 330 КАС України. Такі дії заявника свідчать про їхню формальність під час реалізації заявником права оскаржити судові рішення у касаційному порядку.
Верховний Суд ще раз зазначає, що практика Європейського суду з прав людини стосується осіб, яким держава зобов'язана забезпечити дотримання певних гарантій. Так, положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а тому не поширюються на державні органи влади, що саме і діють від імені держави і чий статус є превалюючим у правовідносинах із іншими особами.
Верховний Суд також відхиляє доводи заявника, з посиланням на перешкоди, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, так як від Державної служби України з безпеки на транспорті вимагалося конкретизувати обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати скаргу до подій, що сталися 24 лютого 2022 року, зокрема, до запровадження воєнного стану. Крім того, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду, починаючи з березня 2022 року Державна служба України з безпеки на транспорті вже неодноразово зверталася до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами у інших справах, проте як у цій справі в черговий раз звернулася лише 11 квітня 2022 року, після повернення останньої скарги 25 січня 2022 року.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №480/507/21 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити Державній службі України з безпеки на транспорті у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №480/507/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
..........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк,
Судді Верховного Суду