про відкриття касаційного провадження
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа №260/2609/21
провадження №К/990/16850/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі №260/2609/21 за позовом Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області до Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради, третя особа - Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради, третя особа - Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради Закарпатської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини національного значення - «Палац графів Шенборнів» та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
- зобов'язати Виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини національного значення - «Палац графів Шенборнів» та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради задоволено, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №260/2609/21 - скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2022 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: 1) навести обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України у її логічному взаємозв'язку з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України; 2) надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 4540 грн.; 3) подати належні докази для підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
08.08.2022 від Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури надійшла уточнена касаційна скарга, у якій скаржник в якості підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції наводить обґрунтування по пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та підпунктам «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, також додає платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 9080 грн., та письмові докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
Надаючи оцінку наведеним скаржником доводам щодо поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас частина друга статті 329 КАС України встановлює, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження заявник пропустив, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 01.02.2022, а касаційна скарга подана 28.06.2022, що підтверджується даними штрих-кодового ідентифікатора, розташованого на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
У касаційній скарзі та уточненій касаційній скарзі заявник просить суд про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 на адресу Мукачівської окружної прокуратури не надсилалася. Крім того, з початку збройної агресії Російської Федерації на території України, а саме з 24.02.2022 ЄДРСР не функціонував, а тому отримати відомості про результат судового розгляду не було можливим. Тому, з метою отримання інформації щодо стану судового розгляду, Мукачівською окружною прокуратурою 04.05.2022 скеровано листа на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду, звідки 31.05.2022 отримано відповідь про те, що справу №260/2609/21 розглянуто та повернуто до Закарпатського окружного адміністративного суду. У подальшому, з метою отримання копії судового рішення, позивачем 02.06.2022 скеровано листа на адресу суду першої інстанції та 07.06.2022 отримано оскаржуване судове рішення, що підтверджується документами, наданими позивачем на виконання ухвали Верховного Суду від 18.07.2022 про залишення касаційної скарги без руху.
За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення та про наявність підстав для його поновлення.
Дослідивши зміст касаційної скарги Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає про те, що вказана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки серед пріорітетних напрямів гуманітарної політики держави особливе місце посідає збереження та охорона архітектурної спадщини. Водночас, за останні роки питання захисту культурної спадщини через невиконання чинного законодавства України та міжнародних зобов'язань набуло особливої гостроти. Порушення закону і бездіяльність органів влади та суб'єктів приватного права у цій сфері призводять до негативного резонансу у суспільстві. До того ж, неабиякого значення набуває охорона культурної спадщини в умовах збройної агресії російської федерації проти України.
Також, як зазначає позивач, на даний час у судах різних інстанцій перебувають на розгляді справи цієї ж категорії, за наслідками розгляду яких приймаються рішення як про відмову, так і про задоволення позовних вимог. Тобто, у тотожних правовідносинах приймаються протилежні рішення, зокрема це справи №260/2285/21, №260/2284/21. Тому, висновок Верховного Суду з цієї категорії справ є необхідним для формування єдиної судової практики.
Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої у цій справі.
Окрім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо: застосування частини другої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та підпункту 5 пункту «б» статті 31, підпункту 10 пункту «б» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо повноважень виконавчих органів сільської, селищної, міської ради у сфері охорони культурної спадщини з усіх процедурних питань щодо виготовлення облікової документації та у подальшому занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки, яка не може бути виконана на стадії відкриття провадження у справі.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також наявність обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає.
Керуючись положеннями пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд
1. Клопотання Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити Заступнику керівника Закарпатської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі №260/2609/21.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі №260/2609/21.
3. Витребувати із Закарпатського окружного адміністративного суду справу №260/2609/21.
4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
5. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Кравчук