29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 460/10414/21
адміністративне провадження № К/990/12937/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2022 (постановлена у складі головуючого судді: Коваля Р. Й., суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н. В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), в якому позивач просив:
-визнати протиправним рішення відповідача, викладене у листі від 16.04.2021 №2553-2328/Г-02/8-1700/21 в частині перерахунку пенсії в розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати та застосування обмеження пенсії максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність;
-зобов'язати відповідача з 01.04.2021 здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 30.03.2021 №21-79 в розмірі 80% місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Рівненській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати; зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 30.03.2021 №21-77 з 01.04.2021, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ГУ ПФУ в Рівненській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 03.03.2021 звернулось з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 залишено без руху. Заявнику судом встановлений 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків скарги, а саме: надіслати на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску. Також відповідачу роз'яснено, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до статті 299 КАС України.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення і зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2022 та направити справу до для продовження її розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано, що звернення з апеляційною скаргою у цій справі стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що 30.12.2021 на електронну адресу ГУ ПФУ в Рівненській області надійшла ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, а 21.01.2022 на електронну адресу відповідача надійшла ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 про повернення первинно поданої апеляційної скарги.
ГУ ПФУ в Рівненській області має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи те, що рішення суду було винесено до введення в дію Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а суд зобов'язаний вручати процесуальні документи в паперовій формі.
Щодо неможливості направлення апеляційної скарги з 24.02.2022 по 03.03.2022, то відповідач зазначає, що це було спричинено тим, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 на території України введено військовий стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, тож ГУ ПФУ в Рівненській області не мало технічної можливості направити апеляційну скаргу, оскільки програмне забезпечення Пенсійного фонду України з 24.02.2022 працювало в обмеженому режимі. Також, у зв'язку із введенням військового стану, відділення «Укрпошти» припинили свою роботу з 24.02.2022, а її роботу було відновлено з 02.03.2022. Судом апеляційної інстанції не було враховано те, що подання повторної скарги зі сплатою судового збору свідчить про намір відповідача реалізувати право на апеляційне оскарження. Про таке бажання свідчить також подання скарги вперше без пропуску строку на апеляційне оскарження.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2022 касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору та доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій касаційної скарги.
У строк, встановлений судом, скаржник усунув недоліки касаційної скарги - сплатив судовий збір, надав докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій касаційної скарги.
Верховний Суд ухвалою від 23.06.2022 відкрив касаційне провадження за скаргою ГУ ПФУ в Рівненській області.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою ГУ ПФУ в Рівненській області, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 3 статті 328 КАС України.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи встановлено, що Рівненський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у цій справі в порядку письмового провадження 12.10.2021. Повне рішення складене цього ж дня.
Суд апеляційної інстанції також встановив, що первинно апеляційна скарга на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 подавалась ГУ ПФУ в Рівненській області 01.12.2021 через підсистему «Електронний суд».
Звертаючись повторно з апеляційною скаргою 03.03.2022, відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що при первинному поданні апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку із несплатою судового збору. Внаслідок несплати судового збору апеляційну скаргу повернуто. Заявник зазначив, що пропуск строку апеляційного оскарження мав місце з поважних причин, оскльки ГУ ПФУ в Рівненській області не надано ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху у паперовому варіанті, яка надала б можливість усунути недоліки апеляційної скарги при первинному її поданні.
Восьмий апеляційний адміністративний суд, постанявляючи ухвалу від 18.03.2022 про залишення апеляційної скарги ГУ ПФУ в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 без руху, дійшов висновку, що заявлені відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження не можна вважати поважними, оскільки судовий збір мав бути ним сплачений при поданні апеляційної скарги. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що заявник визнав, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 28.12.2021 і ухвала про повернення апеляційної скарги від 19.01.2022 надходили йому на електронну поштову адресу. Вищезазначене свідчить про його обізнаність про те, що апеляційна скарга залишена без руху і те, що йому необхідно сплатити судовий збір. ГУ ПФУ в Рівненській області не наведено жодних доводів щодо поважності пропуску строку з 21.01.2022 (моменту отримання ухвали про повернення апеляційної скарги) по 23.02.2022 (здійснення оплати судового збору), а також - доводів про неможливість подати апеляційну скаргу з 24.02.2022 по 03.03.2022, тобто з часу коли ним вже сплачено судовий збір і по день фактичного подання апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права на звернення з цією скаргою повторно, але в порядку, встановленому законом.
Строк на апеляційне оскарження передбачений статтею 295 КАС України, і цей строк не зупиняється у зв'язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
Наведене, може, за фактичних обставин, які доведені заявником та свідчать про дійсно об'єктивні причини, що унеможливлювали подати апеляційну скаргу у строк, передбачений статтею 295 КАС України, слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 295 КАС України (з інших поважних причин).
Слушними є висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів, що копія ухвал про залишення апеляційної скарги без руху та повернення направлені судом в електронній формі підтверджують належне їх вручення ГУ ПФУ в Рівненській області, адже з апеляційною скаргою відповідач звертався до суду через підсистему «Електронний суд», а надання доказів про сплату судового збору є вимогою процесуального законодавства до форми апеляційної скарги.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали Рівненського окружного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 18.03.2022, заявником подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване, зокрема тим, що направити апеляційну скаргу з 24.02.2022 по 02.03.2022 не було можливості, у зв'язку з тим, що не працювала «Укрпошта» та у зв'язку із відсутністю технічної можливості. Також вказує на своє право на доступ до правосуддя, зокрема апеляційного оскарження.
Такі обставини, колегія суддів вважає достатніми для висновку про поважність причин пропуску строку за період з 24.02.2022 по 02.03.2022.
Водночас, заявником до суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів на користь того, що в період з з 21.01.2022 (дати отримання ухвали про повернення апеляційної скарги) по 23.02.2022 (понад 30 днів) у ГУ ПФУ в Рівненській існували непереборні обставини, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Верховний Суд враховує, що судом для заявника були забезпечені умови, за яких ГУ ПФУ в Рівненській області як суб'єкт владних повноважень не тільки мав можливість, а й процесуальний обов'язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про те, що спір у цій справі стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики, не виправдовує безпідставність порушення суб'єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції.
Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в заяві про поновлення строку та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав оцінку поважності причин пропуску строку.
З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду приходить до висновку, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2022 є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2022- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач: Л.В. Тацій
Судді: С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець