29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 520/12/20
адміністративне провадження № К/990/21248/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі № 520/12/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просив:
- виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві (пенсійна справа № 100/24974) з 01.09.2019 з зазначенням складових: посадовий оклад 2500; оклад за спеціальним званням (майор поліції) 2000; надбавка за стаж служби 1800 (40 %); надбавка за роботу з таємними документами - 10 % (від посади) 250; надбавка за кваліфікацію50 %; премія 32,14 %;
- виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві (пенсійна справа № 100/24974) за період з 01.01.2019 по 31.07.2019 з зазначенням складових: посадовий оклад 2500; оклад за спеціальним званням (майор поліції) 2000; надбавка за стаж служби 1800 (40 %); надбавка за роботу з таємними документами -10 % (від посади) 250; надбавка за кваліфікацію 50 %; премія 93,94 %;
- виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві (пенсійна справа № 100/24974) за період з 01.12.2019 з зазначенням складових: посадовий оклад 2500; оклад за спеціальним званням (майор поліції) 2000; надбавка за стаж служби 1800 (40 %); надбавка за роботу з таємними документами -10 % (від посади) 250; надбавка за кваліфікацію 50 %; надбавка за специфічні умови проходження служби - 45 %; премія 93,94 %;
- виготовлені довідки завірити належним чином та направити на домашню адресу позивача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 апеляційну скаргу позивача задоволено частково:
- рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 520/12/20 скасовано;
- прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково:
а) визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у складанні та поданні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, станом на 19.11.2019;
б) зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України видати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, станом на 19.11.2019;
в) в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2021, залишеною без змін постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 02.08.2021, у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі відмовлено.
Далі, позивач вдруге звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 у задоволенні заяви позивача відмовлено.
Не погоджуючись із указаною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду, позивач оскаржив її у касаційному порядку.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
За частинами третьої та четвертої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Як слідує зі змісту ухвалених судових рішень у цій справі та встановлено судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, переглядаючи в апеляційному порядку скаргу позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 та приймаючи за його наслідками постанову від 15.09.2020, якою апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі № 520/12/20 скасував, прийняв нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнив частково, визнав протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у складанні та поданні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, станом на 19.11.2019, зобов'язав Міністерство внутрішніх справ України видати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, станом на 19.11.2019, а в іншій частині - у задоволенні позовних вимог відмовив, дослідив усі питання, вимоги та клопотання позивача, що були заявлені останнім у позові та в його апеляційній скарзі.
Так, відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Другий апеляційного адміністративний суд під час прийняття постанови від 12.01.2021 не виходив за межі позовних вимог у порядку частини другої статті 9 КАС України і такий вихід після розгляду апеляційної скарги є не можливим. Також виходячи із предмету цього спору та заявлених позовних вимог позивачем індексація не була предметом заявлених позовних вимог.
Отже, Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, правильно застосував положення частини четвертої статті 252 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Крім того, надаючи належну оцінку доводам скаржника щодо неврахування правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, Суд зазначає таке.
Подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Указаний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 та від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16.
Оскільки у постанові Верховного Суду на яку у касаційній скарзі посилається позивач вирішувався спір по суті, а у цій справі оскаржується ухвала з процесуальних питань, Суд посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17 до уваги не приймає.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі № 520/12/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук С.Г. Стеценко