про відмову у відкритті касаційного провадження
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 240/33136/21
адміністративне провадження № К/990/18304/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року (суддя Нагірняк М.Ф.) та
постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року (колегія у складі суддів Гонтарука В. М., Білої Л.М., Матохнюка Д.Б.)
у справі № 240/33136/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області; відповідач), у якому просила зобов'язати відповідача провести з 18.04.2021 щомісячне нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 15.02.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022, задовольнив позов.
13.07.2022 ГУ ПФУ в Житомирській області подало касаційну скаргу, що 18.07.2022 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що ця справа, у якій суди попередніх інстанцій ухвалили рішення з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 за результатами розгляду зразкової справи № 240/4937/18, не відповідає ознакам типової справи, зокрема, відсутні ознаки проживання позивачки на території радіоактивного забруднення. Населений пункт, у якому проживає ОСОБА_1 , не відноситься до території радіоактивного забруднення (до зони гарантованого добровільного відселення) відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 № 106 (далі - Перелік № 106).
Верховний Суд ухвалою від 29.07.2022 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
09.08.2022 до Верховного Суду від ГУ ПФУ в Житомирській області надійшло платіжне доручення від 05.08.2022 № 1961 про сплату судового збору у розмірі 1 816,00 грн.
Отже, скаржник усунув недолік, який слугував підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Разом з тим, з огляду на ч. 5 ст. 291 КАС України, рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:
1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;
2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
У цій справі оскаржується дії територіального органу Пенсійного фонду щодо невиплати непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на територіях радіоактивного забруднення, підвищення до пенсії у розмірах, установлених ч. 2 ст. 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01.01.2015.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи № 240/4937/18 (Пз/9901/55/18), визначила обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивач проживає на території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
б) позивач є непрацюючим пенсіонером;
в) відповідачем є відповідне управління ПФУ;
г) предметом спору є нарахування та виплата із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному частиною другою статті 39 Закону № 796-ХІІ, у редакції, чинній до 01 січня 2015 року.
Суди передніх інстанцій визнали цю справу типовою і вирішили спір відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у зразковій справі № 240/4937/18.
Суд відхиляє доводи ГУ ПФУ в Житомирській області щодо невідповідності цієї справи обставині, визначені у зазначеному вище п. а) зразкової справи, оскільки позивачка проживає в селі Нові Велідники Овруцького (з 19.07.2020 - Коростенського) району Житомирської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, яка в свою чергу, відповідно до статті 2 Закону України від 27.02.1991 № 791а-XII «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», є однією із категорій зон радіоактивно забруднених територій. При цьому варто зауважити, що село Нові Велідники вперше було включено до переліку населених пунктів зони гарантованого добровільного відселення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 № 17-р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. №106».
Таким чином, Суд не вбачає підстав, передбачених ч. 5 ст. 291 КАС України, для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, ГУ ПФУ в Житомирській області слід відмовити у відкритті касаційного оскарження.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 240/33136/21.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.А. Єзеров