29 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/9471/21 пров. № А/857/8001/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Ніколіна В. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі № 140/9471/21 за адміністративним позовом Управління Держпраці у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет" про застосування заходів реагування,-
суддя в 1-й інстанції - Валюх В. М.,
час ухвалення рішення - 15.04.2022 року,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - Управління Держпраці у Кіровоградській області звернулося в суд з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет", в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» та зобов'язати відповідача на виробничому об'єкті АЗК №25-02 за адресою: вул.Героїв України, буд.22б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл. повністю зупинити виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: виробництво (виготовлення), використання, переробка, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас; злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних та експлуатацію устатковання, пов'язаного з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас, до усунення зазначених з позовній заяві порушень.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що відповідачем, як суб'єктом господарювання, не повністю усунуто порушення, які були виявлені в ході перевірки, а саме: не проведено ідентифікацію та декларування безпеки об'єкта підвищеної небезпеки. Зазначає, що відповідно до розрахунку проведеного за нормативами порогових мас 2 класу встановлено, що об'єм небезпечних речовин на АЗС перевищує розрахунковий норматив порогових мас, а тому у зв'язку з вказаним висновком, відповідач повинен був отримати дозволи на використання, зберігання, застосування вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені Постановою КМУ №956. Вказує, що, оскільки порушення, встановлені Управлінням під час перевірки відповідача у встановлений час та спосіб повністю не усунуті, існує загроза життю та здоров'ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей необхідно застосувати до ТОВ «Вест Петрол Маркет» заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом заборони виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: використання, зберігання, застосування вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас та експлуатацію устаткування,пов'язане з використанням, застосуванням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що висновок позивача про те, що відповідач зобов'язаний отримати дозволи на роботи та на експлуатацію устатковання на АЗС не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, оскільки на АЗС маса небезпечних речовин не дорівнює і не перевищує нормативи порогових мас, а тому обов'язок отримувати дозвіл у товариства відсутній. Звертає увагу, що судом першої інстанції правомірно враховано наявність у товариства діючих дозволів на виконання робіт підвищення небезпеки при роздрібній торгівлі паливом на АЗС №268.19.07 від 25 квітня 2019 року та на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки при роздрібній торгівлі паливом на АЗС №269.19.07 від 25 квітня 2019 року. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до доручення Прем'єр-Міністра України від 11 березня 2021 року №10033/1/1-21 (а.с.7), наказу Управління від 27 травня 2021 року №510 «Про проведення позапланової перевірки в товаристві з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» (а.с. 14) та направлення на проведення перевірки від 27 травня 2021 року №222 (а.с.13) з 31 травня 2021 року по 01 червня 2021 року посадовою особою Управління проведено позапланову перевірку на ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» виробничого об'єкту АЗК №25-02 (за адресою: вул.Героїв України, 22б, м.Кропивницький Кіровоградської області) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, про що складено акт від 01 червня 2021 року №КР5716/07.2 (а.с.15-23).
Перевіркою встановлено ряд порушень вимог законодавства, в т.ч. порушення, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом (визначені у рядках №1, № 3, № 4 таблиці Опису виявлених порушень, які можуть створювати загрозу життю та здоров'ю людей), а саме:
- відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки, а саме: використання, зберігання, застосування вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас; устатковання, пов'язане з використанням, застосуванням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас; злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних (вимоги законодавства, які порушені: стаття 21 Закону №2694-ХІІ; пункт 3.1 розділу III НПАОП 00-1.76-15 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15 травня 2015 року №285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року №674/27119, пункти 1, 17 групи А додатку 2 до Порядку №1107; пункт 1 групи А Постанови №77);
- суб'єктом господарювання не подано на розгляд до Управління декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки разом з позитивними висновками експертизи (вимоги законодавства, які порушені: стаття 10 Закону № 2245-ІІІ, пункт 3 Порядку №956);
- посадова особа (менеджер (начальник) АЗК 25-02) не пройшла навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці та спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці (вимоги законодавства, які порушені: стаття 18 Закону №2694-ХІІ; пункт 3.16 розділ 3, пункт 4.1 розділ 4 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»; пункт 3.6 розділ ІІІ НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання», підпункт 6 пункт 1 глава 1 розділ VII НПАОП 0.00-1.81-18 «Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском»; пункт 1.15 розділ 1 НПАОП 0.00-1.41-88 «Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних підприємств»; пункт 1.2 розділ ІІ НПАОП 0.00-1.73-14 «Правила охорони праці та безпечної експлуатації технологічних трубопроводів») (а.с.21-22).
Крім того, 01 червня 2021 року посадовою особою Управління винесено директору АЗС ТзОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» Олексюку В.В. припис №КР5716/07.2 про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці (а.с.96-98).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними та допустимими доказами не довів наявності в діях відповідача порушень нормативно-правових актів з охорони праці, які можуть створювати загрозу життю та здоров'ю людей, що стали підставою для звернення до суду з цим позовом (рядки №1, №3, №4 Опису виявлених порушень акту від 01 червня 2021 року №КР5716/07.2), а відповідач надав докази, які спростовують виявлені перевіркою порушення, тому правові та фактичні підстави для задоволення позовних вимог у цій справі відсутні.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Колегія суддів зазначає, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо не проведення ідентифікації та декларування безпеки об'єкта підвищеної небезпеки.
Таким чином, з врахуванням ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон № 877-V).
Згідно з абз.2 ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Ч.1 ст.3 Закону №877-V передбачає, що державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
За змістом ч.1 ст.4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Згідно з ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
За змістом ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначає Закон України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694-XII).
Відповідно до ст.31, 38 Закону №2694-XII державне управління охороною праці та державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин Положення № 96).
Пунктом 1 цього Положення визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Так, у пункті 2 Положення № 96 зазначено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення).
Основним завданням Держпраці є, зокрема, нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю (п. 3 Положення № 96).
Згідно з п.7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
За змістом пп.20 п.4 Положення про Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.
Ст.39 Закону №2694-XII передбачає, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема, забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
З системного аналізу наведених вище правовий норм можна дійти висновку, що застосування таких заходів реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємства, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду. Разом з тим, передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб'єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання, які створюють загрозу життю особам.
Як вбачається з матеріалів справи, серед порушень, які були виявлені перевіркою та визначені позивачем як такі, що несуть ризик смерті працівників, завдання шкоди їх здоров'ю, в акті перевірки від 01 червня 2021 року №КР5716/07.2 вказано про те, що у відповідача відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки та не подано декларацію об'єкта підвищеної безпеки.
Матеріали справи містять копію повідомлення ТОВ «Вест Петрол Маркет» про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки - АЗК «Вест Петрол Маркет» в м. Кропивницький, вул.Героїв України, буд.22Б (а.с.59-64).
Зі змісту листа Управління Держпраці у Кіровоградській області від 12 квітня 2019 року №01-20-07/2086-19 вбачається, що вказаний об'єкт Управлінням ідентифіковано як об'єкт, що належить до об'єктів підвищеної небезпеки ІІ класу тавключено до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки за кодом - 35.42663493.02.2 (а.с.57).
Матеріалами справи підтверджується, що у ТОВ «Вест Петрол Маркет» наявні дозволи від 25 квітня 2019 року №268.19.07 на виконання робіт підвищеної небезпеки при роздрібній торгівлі паливом на АЗС 25-02 (м. Кропивницький, вул.Героїв України, 22Б) та № 269.19.07 на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки при роздрібній торгівлі паливом на АЗС 25-02 із термінами дії до 25 квітня 2024 року (а.с.52-55).
З матеріалів справи вбачається, що актом позапланової перевірки АЗС ТОВ «Вест Петрол Маркет» (розташована за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул.Героїв Майдану, буд.22Б) щодо дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни від 01 червня 2021 року були встановлені порушення, які, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для звернення до адміністративного суду з цим позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: використання, зберігання, застосування вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас; злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних, та експлуатацію усталювання, пов'язане з використанням, застосуванням, вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас, до усунення зазначених в позовній заяві порушень.
Предметом розгляд цієї справи є законність застосування вказаних заходів реагування у сфері державного нагляду.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06 вересня 2005 року №2806-IV документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Згідно зі ст.21 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-XII роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107, затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - Порядок № 1107).
За змістом п.1 Група А додатку 2 Порядку №1107 до видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі дозволу належить, зокрема, виробництво (виготовлення), використання, переробка, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що п.1 Групи А додатку 2 постанови №1107 передбачає, що дозвіл на дані роботи та устаткування, про які зазначає позивач, мають отримуватися виключно у випадку, якщо маса небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, дорівнює або перевищує значення встановлених нормативів порогових мас, що визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року №2245-III порогова маса небезпечних речовин - нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій.
Згідно зі ст.9 цього Закону суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.
Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.
На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» встановлено «Нормативи порогових мас небезпечних речовин за категоріями» (Додаток 2).
Так, Додатком 2 Постанови № 956 встановлено норматив порогової маси:
- «Горючі рідини» для першого класу - 50 000 тонн, для другого класу - 5000 тонн;
- «Горючі (займисті) гази для першого класу - 200 тонн, для другого класу 50 тонн.
Колегія суддів зазначає, що у акті перевірки відсутні дані про те, що при експлуатації АЗС відповідача, ці порогові маси були перевищені, і що йому необхідно отримувати відповідний дозвіл. Також у матеріалах справи відсутні розрахунки, які підтверджують, що сумарна маса горючих речових перевищує показники визначені Постановою №956.
Відповідно до п.п.2, 3 Повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки - АЗС 25-02 бензини, дизпаливо належать до небезпечних речовин (горючих рідин) по категоріям. Сумарна маса небезпечних речовин (горючих рідин) на даному об'єкті становить 78,95 тонн, яка не перевищує показників визначених нормативними актами та виключає необхідність отримання відповідного дозволу (а.с.65).
Щодо відсутності дозволу на експлуатацію устаткування, пов'язане з використанням, застосуванням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас (пункт 1 групи А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77), то колегія суддів зазначає, що порядок та умови його отримання є аналогічними як і для отримання дозволу щодо горючих речовин.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки сумарна маса небезпечних речовин на АЗС 25-02 є меншою, ніж визначений Порядком №956 норматив порогових мас, тому пункт 1 групи А додатку 2 Постанови № 1107 та пункт 1 групи А Постанови №77 на виконання робіт та експлуатацію машин на вказаній АЗС не поширюється, відповідно у відповідача відсутній обов'язок отримувати дозволи на такі роботи та експлуатацію машин.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що маси порогових мас небезпечних речовин, які зберігаються та реалізуються на вказаній АЗС, перевищують нормативи порогових мас 2-го класу, оскільки такі доводи жодним чином документально не підтверджені та суперечать відомостям, зазначеним у повідомленні про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки (форма ОПН-1) (а.с.62-63).
Крім того, колегія суддів звертає увагу про наявність у товариства відповідних дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки при роздрібній торгівлі паливом на АЗС 25-02 та на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки.
Відповідно до змісту пункту 17 Групи А стосується робіт, пов'язаних з обслуговуванням резервуарів для нафтопродуктів, а саме злив, очистка резервуарів. Відповідно до Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України Держспоживстандарту України 04.06.2007 №271/121 обслуговування резервуарів здійснюється за потреби та не є постійними роботами на АЗС. Щоб очистити резервуар потрібно звільнити його з-під нафтопродуктів - злити нафтопродукт.
Як вбачається з матеріалів справи, такі роботи на АЗС відповідача проводяться залученою підрядною сервісною організацією - ТОВ «Еколайнсервіс 1», - на підставі укладеного договору № Ц02-2112/2020 від 21 грудня 2020 року, відповідно до умов якого виконавець робіт несе обов'язок створити умови праці, що відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці (п. 3.6. договору).
Зокрема, згідно з актом №88В1-2021 від 20 липня 2021 року ТОВ «Еколайнсервіс 1» при підготовці до робіт з зачистки виконано злив РГС-25№1 з-під нафтопродукту (а.с.74-75).
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідачем не проводяться такі роботи на АЗС 25-02, відповідно обов'язок отримувати такий дозвіл у товариства відсутній.
Крім того, позивачем проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки АЗС 25-02, що підтверджується повідомленням Управління Держпраці у Кіровоградській області від 12 квітня 2019 року №01-20-07/2086-19.
Отже, оскільки відповідачем проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки АЗС 25-02 та отримано дозволи, то товариством вчинено всі необхідні дії, передбачені Законами України «Про охорону праці», «Про об'єкти підвищеної небезпеки, які спрямовані на захист життя і здоров'я людей».
Згідно із ст. 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.
Згідно з п.п.3.8, 3.13, 3.14 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 № 15 (надалі - наказ № 15), перевірка знань працівників з питань охорони праці проводиться за нормативно- правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до їхніх функціональних обов'язків. Результат перевірки знань з питань охорони праці оформлюється протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці. Особам, які під час перевірки знань з охорони праці виявили задовільні результати, видається посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці. Питання щодо необхідності видачі посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці на підприємстві або необхідності працівникам мати їх при собі під час виконання трудових обов'язків вирішується роботодавцем.
За змістом Наказу №15 посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 15.02.2005 № 232/10512, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і навчальним центром, (п.п 4.1., 4.2. Наказу № 15).
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не зазначено чіткого переліку працівників (прізвищ), які не пройшли зазначеного навчання, як в акті перевірки, так і в позовній заяві.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, посадова особа - менеджер (начальник) АЗС 25-02 ОСОБА_1 пройшла навчання та перевірку знань по охороні праці, зокрема: витяг з протоколу № 211 засідання комісії по перевірці знань з питань охорони праці ДП «Кіровоградське ЕТЦ» від 12 червня 2020 року (а.с.81), посвідчення ДП «Кіровоградське ЕТЦ» № 20211-01, видане 12 червня 2020 року ОСОБА_1 про проходження навчання та перевірку знань законодавчих актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці, домедичної допомоги, електробезпеки та галузевих нормативних актів з охорони праці (а.с. 85), журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с. 82-84), кадрові накази та протокол засідання комісії по перевірці знань з питань охорони праці (а.с. 76-80). Токам чином, зазначеними доказами спростовується факт порушення, зазначеного у рядку № 4 Опису виявлених порушень акту від 01 червня 2021 року № КР5716/07.2 у виді не проходження посадовою особою (менеджером (начальником) АЗК 25-02) навчання, інструктажу і перевірки знань з питань охорони праці та спеціального навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Крім того, з доводів апеляційної скарги вбачається, що позивач погоджується із частковим усуненням відповідачем виявлених під час перевірки порушень норм чинного законодавства, а саме: в частині позовних вимог щодо заборони суб'єкту господарювання виконання робіт зі зливу, очистки, нейтралізації резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних, до отримання відповідного дозволу, відповідачем було надано суду дозвіл №266.21.07, який виданий 16 листопада 2021 року Управлінням Держпраці у Волинській області, на виконання даних робіт; щодо не проходження посадовою особою (начальник (менеджер) АЗС № 25-02) спеціального навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці та щодо не подання декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки з позитивними висновками, то дані порушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, та надано докази їх спростування.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правові підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до відповідача відсутні, оскільки відсутні належні та достатні докази наявності перелічених в акті перевірки від 01 червня 2021 року №КР5716/07.2 порушень ТОВ «Вест Петрол Маркет» вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, що можуть створювати реальну загрозу життю та здоров'ю людей та що усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме заборони виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на АЗС.
Крім того, колегія суддів зазначає, що, оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі №140/9471/21 в іншій частині позовних вимог не оскаржується в апеляційному порядку, та в процесі апеляційного провадження не було виявлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, тому колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржуване рішення в цій частині.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі № 140/9471/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 29 серпня 2022 року.