24 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.003304 пров. № А/857/9986/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.,
з участю секретаря Михальської М.Р.,
представника позивача Кручка В.С.,
представника відповідача Гурняк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення та вимоги,-
суддя в 1-й інстанції - Клименко О.М.,
час ухвалення рішення - 07.06.2022 року, 11:14 год,
місце ухвалення рішення - м.Львів,
дата складання повного тексту рішення - 15.06.2022 року,
ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення та вимоги.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що здійснюючи господарську діяльність по лісозаготівлі за звітний період позивачем використовувались транспортні засоби спеціального призначення: екскаватор «CATTERPILLAR», бульдозер, чотири трактори трелювальних «Т-4», два транспортні засоби «УРАЛ 4320» спеціального призначення для перевозки лісу без бортів (лісовоз-маніпулятор), два транспортні засоби «УРАЛ 375Н» спеціального призначення для перевозки лісу без бортів (лісовоз маніпулятор), які були одержані на підставі договорів оренди. Використовувані у господарській діяльності позивача автомобілі призначені для виконання спеціальних робочих функцій, мають особливі технічні характеристики, а отже не відносяться до вантажних автомобілів та не є основними засобами подвійного призначення, а є саме спеціальними транспортними засобами. Також відповідачем не вказано у акті перевірки та не підтверджено належними доказами, що понесені позивачем відповідні витрати стосуються інших, ніж зазначив позивач автомобілів, а зазначення у акті перевірки від 31.05.2019 усіх транспортних засобів належних позивачу та використовуваних ним у господарській діяльності не може бути підставою для твердження, що відповідні витрати стосуються усіх цих автомобілів. У акті перевірки не вказано, які саме витрати та яких автомобілів стосуються. Крім цього, також не спростовано використання інших, ніж вказані представником позивача, транспортних засобів. Отже ними правомірно включено до витрат вартість придбаних та оплачених у ПП ПТВП «Ліга» та ТОВ «Цеппелін Україна» запчастин та послуг з ремонту транспортних засобів безпосередньо пов'язаних з господарською діяльністю, які не є основними засобами подвійного призначення, за 2017 рік на суму 289566,84 грн. та за 2018 рік на суму 577764,80 грн., оскільки витрати понесені в межах господарської діяльності, зокрема, на виконання зобов'язань згідно з Договорами позики транспортного засобів, є документально підтвердженими. Таким чином, висновки про заниження податку з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 156119,69 грн., в тому числі за 2017 рік на загальну суму 52122,03 грн. та за 2018 рік на суму 103997,66 грн. є безпідставними.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року скасувати та прийняти постанову про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем усупереч вимог пп.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України у 2017-2018 роках включено до складу валових витрат понесені витрати на утримання основних засобів подвійного призначення, а саме придбання запчастин та послуг ремонту вантажних автомобілів.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у період з 16.05.2019 по 29.05.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну планову перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 14.11.2017 по 31.12.2018, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2018, про що складено акт №786/13.7/2167012475 від 31.05.2019 /а.с.8-23/.
Згідно з висновками контролюючого органу, що викладені у акті перевірки від 31.05.2019, вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
- п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.2, підпункту 177.4.5 п. 177.4, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат за 2017 рік та за 2018 рік, включення до декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік та за 2018 рік перекручених даних, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 156119,69 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 52122,03 грн., за 2018 рік - 103997,66 грн.;
- п. 1 ч 4 ст. 1, абзацу 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 186401,51 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 59293,26 грн., за 2018 рік на суму 127108,25 грн.;
- п.п. 1.2, 1.3,1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано військовий збір суму 13009,97 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 4343,50 грн., за 2018 рік на суму 8666,47 грн.;
- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, в частині неподання повідомлення за формою №20-ОПП за 2017-2018 роки /а.с.31/.
У зв'язку з виявленими порушеннями на підставі акта перевірки від 31.05.2019 19.06.2019 контролюючим органом виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0007801307 на суму 186401,51 грн. /а.с.26/, 19.06.2019 винесено рішення №0007811307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 24569,48 грн. /а.с.27/, а також прийнято податкове повідомлення-рішення №0007981307 від 20.06.2019 за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 195149,61 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 39029,92 грн. /а.с.24/; податкове повідомлення-рішення №0007991307 від 20.06.2019 за платежем: військовий збір на суму 16262,46 грн. в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3252,49 грн.
З матеріалів справи встановлено, що в січні 2017 року ФОП ОСОБА_1 укладено договори позик транспортних засобів, а саме бульдозера Т-4А, реєстраційний номер: 03845АТ; трактора трельовочного, реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; трактора ТТ-4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2011 року випуску, шасі № НОМЕР_3 , трактора ТТ-4, реєстраційний номер НОМЕР_4 року випуску, шасі № НОМЕР_5 ; трактора ТТ-4, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; УРАЛу 4320, реєстраційний номер НОМЕР_7 ; УРАЛу 375Н, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; УРАЛу 375Н, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; УРАЛу 4320, реєстраційний номер НОМЕР_10 , ЗІЛу 131, реєстраційний номер НОМЕР_11 , ГАЗу 66, реєстраційний номер НОМЕР_12 , екскаватора CATERPILLAR реєстраційний номер НОМЕР_13 /а.с.28-39/.
Вказані договори містять аналогічні істотні умови, зокрема, позичкодавці ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 ) зобов'язуються передати позивачу (користувачеві) у безоплатне тимчасове користування майно (вказані вище транспортні засоби), а користувач зобов'язується повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу. Майно, що передається належить позичкодавцям на праві приватної власності на підставі свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів /а.с.40-50/.
Згідно з п. 3.1. Договорів, користувач має право використовувати майно у власній господарській діяльності.
Пунктом 4.1 Договорів зафіксовано, що користувач зобов'язується використовувати майно лише за його прямим технічним призначенням; нести витрати з підтримання майна у належному технічному стані, проведення ремонтів технічного обслуговування; у присутності позичкодавця перевірити технічний стан майна. У разі невиконання цього обов'язку буде вважатись, що майно передане користувачу в належному стані; повернути майно у належному технічному стані. У випадку пошкодження майна виплатити вартість відновлювального ремонту, а у випадках неможливості його проведення - ринкову вартість автомобіля на момент повернення з урахуванням нормального зносу. У разі прострочення повернення майна нести ризик випадкового пошкодження чи знищення майна.
Строк, на який майно передається у позичку, становить 1 календарний рік з моменту підписання договору. У випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свій намір припинити дію договору не пізніше ніж за 1 місяць до дати закінчення строку дії Договору, він вважається продовженим ще на 1 рік (пункти 2.3 - 2.4 Договорів).
Згідно з наказом №1 від 03.01.2017 вказані транспортні засоби, які використовуються в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 , для ефективної роботи ведення лісозаготівельних робіт та вивезення лісу закріплені за відповідними працівниками, визначеними наказом.
08.02.2018 позивачем до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (Сколівське відділення) подано звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, у якій позивач задекларував дохід в сумі 18348,00 грн., визначив податок на доходи фізичних осіб у сумі 3302,64 грн. та суму військового збору 275,22 грн., а також розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих самозайнятою особою. Підприємцем задекларовано витрати в сумі 3744125,34 грн., в тому числі вартість придбаних ТМЦ в сумі 3021767,50 грн., витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату в сумі 712740,84 грн., інші витрати, включаючи вартість виконання робіт, наданих послуг в сумі 9617,00 грн.
11.02.2019 позивачем до Головного управління ДФС у Львівській області (Стрийське управління. Сколівська державна податкова інспекція (Сколівський район)) подано звітну нову податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, у якій позивач задекларував дохід в сумі 10086,51 грн. та суму військового збору 840,54 грн., а також розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих самозайнятою особою. Підприємцем задекларовано витрати в сумі 1622475,65грн., в тому числі вартість придбаних ТМЦ в сумі 1265620,00 грн., витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату в сумі 335701,45 грн., інші витрати, включаючи вартість виконання робіт, наданих послуг в сумі 21154,20 грн.
Перевіркою правильності визначення витрат, відображених в деклараціях про майновий стан і доходи за 2017-2018 роки встановлено, що на їх формування мало вплив здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей (паливно-мастильні матеріали, запчастини до транспортних засобів), послуг, комісії банку та інші витрати безпосередньо пов'язані з одержанням доходу від здійснення діяльності з лісозаготівлі.
Згідно з довідками, виданими ФОП ОСОБА_1 сума витрат, відображена в податковій декларації за 2017 рік, зокрема, вартість товарно-матеріальних цінностей, які використані та пов'язані з веденням господарської діяльності, складає 3021767,50 грн., а саме: паливо 2016 рік - 402525,00 грн., паливо 2017 рік - 2252223,00 грн., оливи та мастила - 43952,66 грн., запчастини - 289566,84 грн., послуги 2017 рік - 22500,00 грн.; а сума витрат, відображена в податковій декларації за 2018 рік, зокрема, вартість товарно-матеріальних цінностей, які використані та пов'язані з веденням господарської діяльності, складає 1265620,00 грн., а саме: паливо 2018 рік - 485971,30 грн., оливи та мастила - 57891,40 грн., запчастини - 577764,80 грн., послуги 2018 рік - 143992,50 грн.
Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних зі здійсненням діяльності, відображених у додатку до податкової декларації за 2017 рік та 2018 рік, відповідно до представлених документів встановлено завищення суми витрат, безпосередньо пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю платника податків за 2017 рік в розмірі 289566,84 грн. та за 2018 рік в розмірі 577764,80 грн., а саме включено до документально підтверджених витрат вартість придбаних та оплачених у ПП ПТВП «Ліга» та у ТОВ «Цеппелін Україна» запчастин та послуг з ремонту транспортних засобів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Не включаються до складу витрат підприємця:
витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;
витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;
документально не підтверджені витрати (пункт 177.4.5 цієї статті).
Пунктом 177.4.6 статті 177 ПК визначено, зокрема, що не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.
В статті 14 ПК не розкрито поняття «вантажні автомобілі».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним транспортним засобом є колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб), а автомобілем вантажним - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Таким чином, основною ознакою вантажного автомобіля, в порівнянні з іншими транспортними засобами, є його використання з метою перевезення вантажів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на такі різновиди:
загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів, до якого, в тому числі, відноситься напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу;
спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів, до яких, в тому числі, відноситься сідельний тягач;
спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій.
Частиною третьою статті 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).
Відповідно до частини п'ятої Розділу І Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1367, трактор - моторизований колісний або гусеничний транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, що має щонайменше дві осі та характеризується максимальною конструкційною швидкістю не менш як 6 кілометрів на годину, спеціально призначений для того, щоб тягти, штовхати, везти і приводити в рух змінні причіпні машини, що використовуються для виконання сільськогосподарських або лісогосподарських робіт, або буксирувати сільськогосподарські та лісогосподарські причепи. Зазначений транспортний засіб застосовується також для перевезення вантажів під час виконання сільськогосподарських та лісогосподарських робіт і обладнується сидіннями для пасажирів.
Перелік категорій транспортних засобів наведено в зазначеному Технічному регламенті від 28.12.2011 №1367, згідно з яким колісні трактори відносяться до категорії Т.
Позивач у деклараціях про майновий стан і доходи за 2017-2018 роки задекларував витрати на придбання у Приватного підприємства «Ліга» та ТОВ «Цеппелін України» запчастин та ремонт транспортних засобів (екскаватор, бульдозер, чотири трактори трелювальних, автомобілі марок «УРАЛ 4320», «УРАЛ 375Н», «ЗІЛ 131», «ГАЗ 66»).
Підставою для скасування Верховним судом рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року та постанови Восьмого адміністративного апеляційного суду від 08.04.2020 року стало помилкове застосування судами УКТ ЗЕД у правовідносинах, в яких обсяг прав і обов'язків платника податку на доходи фізичних осіб залежить від класифікації ТЗ на відповідність його вантажному автомобілю, тобто основного засобу подвійного призначення згідно з пп.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України.
Також в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 р. зазначено на аналогічні висновки ВС в постановах від 04.03.2021 у справі № 500/2170/19, від 04.11.2021 у справі № 620/1384/20 від 03.06.2021 у справі № 540/1969/19, від 11.10.2021 у справі № 140/8956/20, від 16.12.2021 у справі № 140/3766/19.
Колегія суддів ще раз наголошує, що в розумінні статті першої Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним транспортним засобом є колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб).
Таким чином, основною ознакою вантажного автомобіля, в порівнянні з іншими транспортними засобами, є його використання з метою перевезення вантажів.
Разом з тим, відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на такі різновиди: загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів; спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів; спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій.
Трактор належить до групи самохідних транспортних засобів, що включає машини, призначені для наступної діяльності: сільськогосподарські роботи - основне призначення даної групи; промислові; землерийні;
У свою чергу трактори поділяються на такі типи: гусеничні, використовувані для діяльності в сільському господарстві переміщення, не призначені для роз'їздів по дорогах загального користування; колісні, що застосовуються для робіт в межах міста, зокрема, на асфальтованих дорогах.
Згідно з визначенням поняття «сідельний тягач», наведеним у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, таким є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Крім того, відповідно до частини п'ятої Розділу І Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1367 трактор - моторизований колісний або гусеничний транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, що має щонайменше дві осі та характеризується максимальною конструкційною швидкістю не менш як 6 кілометрів на годину, спеціально призначений для того, щоб тягти, штовхати, везти і приводити в рух змінні причіпні машини, що використовуються для виконання сільськогосподарських або лісогосподарських робіт, або буксирувати сільськогосподарські та лісогосподарські причепи. Зазначений транспортний засіб застосовується також для перевезення вантажів під час виконання сільськогосподарських та лісогосподарських робіт і обладнується сидіннями для пасажирів.
Таким чином гусеничні трактори не є вантажними автомобілями, а тому не підпадають під категорію витрат, зазначених в підпунктом 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.
Відтак, здійснюючи господарську діяльність по лісозаготівлі, за звітний період, позивачем крім автомобільного транспорту два УРАЛ 4320, два УРАЛ 375 використовувались також : Ескаватор CATERPILLAR; бульдозер, 4-ри трактора трелювальних Т-4, витрати на утримання яких (проведення ТО, ремонту тощо) включено до складу витрат які не підпадають під категорію автомобільного транспорту, тобто аж ніяк не відносяться до категорії вантажні автомобілі чи сідельні тягачі, і відповідно не є основними засобами подвійного призначення.
Колегія суддів зазначає, що аналогічна правова позиція, що сідельний тягач не є трактором, висловлена Верховним Судом у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 807/250/18, де зазначено, що помилковим є висновок суду апеляційної інстанції, що сідельний тягач є трактором, а також постановах ВС від 12.11. 2019 року у справі № 807/250/18 та від 16.06. 2020 року у справі № 120/2487/19-а.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що орендовані позивачем ТЗ ( гусеничні трактори ) не є основними засобами подвійного призначення, які, відповідно до вимог статті 177 ПК України, включаються до складу витрат фізичної особи-підприємця.
За таких обставин, позовні вимоги в частині включенням до витрат вартість придбаних та оплачених у ПП ПТВП "Ліга" та ТОВ "Цеппелін Україна" запчастин та ремонт транспортних засобів ( гусеничних тракторів спеціального призначення, Ескаватор CATERPILLAR; бульдозер, 4-ри трактора трелювальних Т-4,) які підтверджені первинними документами, якими стверджуються факти понесення фактичних витрат при здійсненні господарських операцій платника безпосередньо пов'язаних з господарською діяльністю, є підставні.
А оскільки під час перевірки відповідач не спромігся здійснити розмежування понесених позивачем витрат, окремо на ремонт автомобілів які підпадають до основних засобів подвійного призначення, а які на ремонт гусеничних тракторів, що не є основними засобами подвійного призначення, і в судовому порядку їх розмежувати не представляється можливим, з врахуванням вимог п. 56.21 ПК України (конфлікт інтересів): якщо норми ПКУ, законів або різних нормативно- правових актів допускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Таким чином, висновки про заниження податку з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 156119,69 грн., в тому числі за 2017 рік на загальну суму 52122,03 грн. та за 2018 рік на суму 103997,66 грн. є безпідставними.
З врахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення №0007981307 від 20.06.2019, яким завищено суму податку на доходи на 156119,69 грн. та застосовано у зв'язку з викладеним штрафні санкції відповідно до приписів п.123.1 ст. 123 ПК України в сумі 39029,92 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0007991307 від 20.06.2019 апеляційний суд зазначає, що оскільки в ході судового розгляду не встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності за 2017-2018 роки, вказане призвело до безпідставного донарахування військового збору в сумі 13009,97 грн. та застосування на підставі а. 123.1 ст. 123 ПК України штрафних санкцій в розмірі 3252,49 грн.
Відтак податкове повідомлення-рішення №0007991307 від 20.06.2019 за платежем: військовий збір на загальну суму 16262,46 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.06.2019 №Ф-0007801307 на суму 186401,51 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.06.2019 №0007811307 на суму 24569, 48 грн., апеляційний суд зазначає, що оскільки такі є похідними від неправомірно винесеного податкового повідомлення-рішення №0007981307 від 20.06.2019, такі теж є протиправними та підлягають скасуванню.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання судових витрат, колегія суддів вважає, що слід стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_14 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ: 43143039) судові витрати у виді судового збору в сумі 10559 гривень 83 копійки.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 1.380.2019.003304 - скасувати та прийняти постанову, якою позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0007981307 від 20.06.2019.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0007991307 від 20.06.2019.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0007801307 від 19.06.2019.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДФС у Львівській області №0007811307 від 19.06.2019.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_14 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ: 43143039) судові витрати у виді судового збору в сумі 10559 гривень 83 копійки.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 29 серпня 2022 року.