про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 240/9546/21
29 серпня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення санкцій та пені,
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у задоволенні заяви Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року відмовлено та визнано неповажними причини пропуску строку Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення санкцій та пені залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
16.08.2022 до суд надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження від Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що Законом України "Про затвердження Указу Президента "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 24.02.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строку на 30 діб.
Враховуючи вказане, апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарженні та поновити пропущений строк.
Досліджуючи дану заяву, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 06.10.2021 в порядку письмового провадження. Отримано позивачем повний текст оскаржуваного рішення 18.02.2022.
Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду з урахуванням норм законодавства є 22.03.2022.
Апеляційна скарга була подана до суду 14.07.2022, що вбачається з штемпелю на конверті в якому вона надійшла. Тобто, з пропуском строку на її подання.
Разом з тим, надаючи оцінку аргументам апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Як вже вказувалось колегією суддів, суд апеляційної інстанції зазначає, що з моменту прийняття рішення судом першої інстанції до звернення з апеляційною скаргою пройшло понад дев'ять місяців.
Зі змісту наведених апелянтом підстав у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду вбачається, що поважною причиною пропуску строку при поданні апеляційної скарги відповідач зазначає Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ХІ. З цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, відповідно до яких Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
При цьому, відповідачем не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на неспроможність апелянта своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого КАС України.
Щодо доводів апелянта в частині відпустки працівника, який відповідає за претензійно-позовну діяльність, колегія суддів зазначає, що позивач не обмежений одним працівником. Крім того, інтереси позивача може представляти безпосередній керівник за посадою, або особа на яку покладено обов'язки керівника.
З урахуванням вказаного, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.
Крім того, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.
Відтак, з огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об'єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені представником апелянта не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року необхідно відмовити.
При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене, а також те, що станом на 29.08.2022 апелянтом вимоги ухвали не виконанні, належних та достатніх клопотань до суду не подано, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення санкцій та пені.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.