Справа № 120/16252/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук К. О.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
29 серпня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено. Зокрема, зобов'язано Департамент соціальної політики Вінницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, врахувавши при цьому раніше виплачену суму такої допомоги.
05 травня 2022 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Така заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та у зв'язку із його смертю рішення суду так і не було виконане. А оскільки заявниця є дружиною померлого ОСОБА_3 , тому, на її думку, слід здійснити заміну сторони виконавчого провадження правонаступником, яким вона є.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами 1, 2 ст.15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до абз.1 ч.5 ст.15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Аналогічна норма закріплена у ч.1 ст.379 КАС України, згідно якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Таким чином, обов'язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб'єктом з переходом прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми, зокрема, пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю, у тому числі кошти відповідно до судового рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за життя ОСОБА_3 не доплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, що і слугувало підставою для його звернення до суду із даним позовом.
Обов'язок здійснити виплату щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_3 покладено рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року по справі № 120/16252/21-а.
Натомість, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З урахуванням наведеного, позивач за свого життя не набув права на доплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, оскільки рішення суду у вказаній справі набрало законної сили уже після його смерті.
Як вже зазначалось, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництво.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 576/1388/17, від 20 січня 2021 року у справі №240/5485/18, від 05 травня 2022 року у справі № 520/10496/2020, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом апеляційної інстанції.
Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції строків розгляду справи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки не впливає на суть спору.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.