Справа № 120/1643/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк Михайло Васильович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
29 серпня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Уланівської сільської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Уланівської сільської ради, в якому просила :
1.1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо залишення без розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер: 0524884800:03:001:0561, яка розташована на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області;
1.2. Зобов'язати відповідача на найближчому пленарному засіданні прийняти рішення про затвердження вищевказаного проекту землеустрою та передати земельну ділянку у власність позивачу.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправною бездіяльність Уланівської сільської ради щодо неналежного розгляду клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами с. Митинці на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.
2.2. Зобов'язано Уланівську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, за кадастровим номером 0524884800:03:001:0561, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами с. Митинці на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, та прийняти за результатом розгляду такого клопотання (заяви) рішення із урахуванням висновків суду в цій справі.
2.3. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.4. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Уланівської сільської ради понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень).
3. ОСОБА_1 / надалі апелянт-1/, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати в цій частині та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
4. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 26.05.2021 за № 2-1714/15-21-СГ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» позивачем було замовлено та виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (колишня Маркушівська сільська рада). Після виготовлення такого проекту землеустрою та здійснення державної реєстрації відповідної земельної ділянки, позивачем було передано його на розгляд Уланівській сільській раді для прийняття відповідного рішення про передачу земельної ділянки у власність. Однак, під час розгляду на 18 (позачерговій) сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 12 листопада 2021 року питання про затвердження документації із землеустрою за пропозицією головуючого на сесії позивача ОСОБА_1 було виключено із проекту рішення. Позивач зазначає, що Уланівська сільська рада без пояснення причин та мотивів по даний час не прийняла рішення про затвердження проекту землеустрою чи про відмову у його затвердженні, тобто фактично залишила таке клопотання без розгляду.
5. Апелянт-1 вказує, що обраний судом першої інстанції спосіб захисту її прав, а саме зобов'язання відповідача розглянути клопотання, не відновить її порушене право в повному обсязі. Натомість, належним способом захисту прав апелянта-1 є зобов'зання відповідача на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 0524884800:03:001:0561 та передати земельну ділянку їй у власність.
6. Уланівська сільська рада / надалі апелянт-2 /, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
7. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт-2 вказує, що клопотання позивача було розглянуто на засіданні 18 (позачергової) сесії 8 скликання сільської ради 12.11.2021, однак відповідний проект рішення з цього приводу не був підтриманий депутатами. У зв'язку з цим відповідач переконує, що жодної бездіяльності з приводу розгляду поданого позивачем клопотання він не вчиняв, а тому вважає заявлені позовні вимоги безпідставними. Крім того апелянт-2 наголошує на відсутності у суду підстав зобов'язувати сільську раду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, позаяк це є виключною компетенцією сільської ради.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.05.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято наказ № 2-1714/15-21-СГ, згідно якого ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Маркушівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03).
9. Також судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області" визначено, що Маркушівська територіальна громада Хмільницького району Вінницької області входить до складу Уланівської територіальної громади з адміністративним центром в селі Уланів Хмільницького району Вінницької області.
10. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" Держгеокадастру доручено прискорити проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності та забезпечити передачу з 17.11.2020 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 ЗК України.
11. На виконання вказаних нормативно-правових актів та у зв'язку з утворенням Уланівської об'єднаної територіальної громади, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області передано у комунальну власність Уланівської об'єднаної територіальної громади спірну земельну ділянку. Наведені обставини сторонами не заперечуються.
12. Відповідно до пункту 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України надані до дня набрання чинності цим пунктом (до 27.05.2021) рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов'язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.
13. Як слідує із матеріалів справи, в червні 2021 року позивачем замовлено у інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення у власність бажаної земельної ділянки із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Митинці на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області згідно попередньо отриманого дозволу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області.
14. На підставі розробленого проекту землеустрою Відділом у Самбірському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 06.07.2021 було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 0524884800:03:001:0561, та внесено відомості про неї до Державного земельного кадастру, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру № НВ-4616291852021 від 06.07.2021.
15. Надалі, після отримання від розробника проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки у власність (кадастровий номер 0524884800:03:001:0561), позивачем було подано до відповідача заяву (клопотання) про його затвердження у відповідності до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.
16. За результатами попереднього розгляду відповідного земельного питання, уповноваженими органами Уланівської сільської ради був підготовлений проект рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та її передачі ОСОБА_1 .
17. Втім, 12.11.2021 на засіданні 18 (позачергової) сесії 8 скликання Уланівської сільської ради розглянуто проект рішення щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та, як слідує зі змісту протоколу сесії сільської ради, з ініціативи головуючого було запропоновано виключити ОСОБА_1 з відповідного проекту рішення, що одноголосно підтримали депутати. А сам проект рішення не був підтриманий депутатами та рішення із даного приводу прийнято не було.
18. Будь-яких інших доказів про те, що відповідне клопотання ОСОБА_1 розглядалось сільською радою та щодо цього було прийнято відповідне рішення матеріали справи не містять.
19. Таким чином позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо залишення без розгляду її клопотання про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки, а тому звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
20. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель визначаються Земельним кодексом України.
22. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
23. Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
24. Частиною першою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
25. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
26. Відповідно до частини шостої ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
27. В свою чергу, положеннями ч. 7 ст. 118 ЗК України, окрім іншого встановлено, що відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
28. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
29. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
30. Отже, абзацом 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України запроваджено принцип «мовчазної згоди» на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки у випадку бездіяльності суб'єкта владних повноважень, внаслідок якої протягом місяця не розглянута заява про надання дозволу на виготовлення проектної документації, заявник має право здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки.
31. Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 826/18669/15 та від 24.09.2020 у справі № 576/945/17.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
32. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданих апеляційних скарг, Апеляційний Суд виходить з наступного.
33. Відповідно до частин 9, 10 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
34. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
35. Частиною 8 статті 186 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
36. При цьому, положеннями ч. 10 ст. 186 ЗК України визначено, що висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.
37. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
38. Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмовляє у його затвердженні.
39. При цьому, у випадку відмови у затвердженні проекту землеустрою, таке рішення має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
40. Повноваження ради щодо питань, які виникають з приводу земельних відносин визначено в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", в частині першій статті 26 якого передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
41. Згідно з частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
42. Із аналізу наведених норм можна дійти висновку, що саме на пленарних засіданнях органом місцевого самоврядування вирішуються питання щодо земельних відносин. Водночас, за наслідком розгляду клопотання про затвердження розробленої документації із землеустрою, обов'язковим є прийняття саме рішення про його затвердження чи/або про відмову у його затвердженні.
43. Як слідує із матеріалів справи, за наслідками розгляду клопотання позивача на засіданні 18 (позачергової) сесії 8 скликання Уланівської сільської ради, яке відбулось 12 листопада 2021 року, за пропозиції головуючого питання щодо затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 було виключено із проекту рішення.
44. При цьому матеріали справи не містять доказів про те, що проект рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою з мотивами відмови на засідання ради також вносився і розглядався.
45. Тобто, в даному випадку має місце ситуація, при якій Уланівська сільська рада без пояснення причин та мотивів не прийняла жодного рішення за наслідками розгляду поданого позивачем проекту землеустрою (ані позитивного рішення про затвердження проекту землеустрою, ані рішення про відмову у його затвердженні), що суперечить вимогам статті 118 Земельного кодексу України.
46. Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 454/160/17 сформовано правовий висновок про те, що протокол сесії міської ради як і витяг з протоколу засідання ради відображають лише результати голосування, однак мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження, такі документи не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.
47. Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта-2, що у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень (орган місцевого самоврядування) не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. У свою чергу, утримання від прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, і ті мотиви які викладені у протоколі (витягу з протоколу) сесії сільської ради від 12.11.2021 не можуть вважатися ні "відмовою у затвердженні проекту землеустрою" ні "залишенням без розгляду даного питання" у розумінні частини 9, 10 статті 118 ЗК України.
48. До того ж, у межах спірних правовідносин підлягає також застосуванню і правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові №580/704/21 від 23 листопада 2021 року, згідно якого неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою не може підміняти рішення про відмову у такому затвердженні. Земельний кодекс України не передбачає випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатами заяви про затвердження проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення (про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою).
49. Отже, Верховний Суд у постанові №580/704/21 від 23 листопада 2021 року констатував те, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.
50. За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові №800/304/17 від 27 лютого 2020 року під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
51. Таким чином відсутність належно оформленого рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки свідчить про те, що відповідач в межах наданих йому повноважень не прийняв жодного відповідного рішення (ані позитивного про затвердження проекту землеустрою, ані негативного про відмову у його затвердженні), а отже своєю поведінкою допустив бездіяльність, яка виходячи із обставин справи є протиправною.
52. Оскільки апелянт-2 всупереч положенням частини 9 статті 118 ЗК України в межах двохтижневого строку відповідного рішення щодо затвердження проекту землеустрою або відмови у його затвердженні не прийняв, тому позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо ненелаженого розгляду поданого позивачем клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
53. Разом з тим, колегія суддів відхиляє доводи апелянт-1 щодо в частині необхідності зобов'язання апелянта-2 прийняти рішення про затвердження вищевказаного проекту землеустрою та передати земельну ділянку у власність позивачу.
54. Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
55. Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем жодного рішення за наслідками розгляду ініційованого позивачем земельного питання не прийнято. При цьому в суду відсутні докази про те, що відповідач аналізував обставини, з'ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання пов'язаного із затвердження проекту землеустрою.
56. Виходячи з принципу "належного врядування", суб'єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом. Зазначену правову позицію було висловлено у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі N 819/654/17.
57. Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
58. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
59. Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність Уланівської сільської ради щодо неналежного розгляду клопотання ОСОБА_1 та неприйняття по суті рішення за результатами розгляду такого клопотання, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути ініційоване нею питання (клопотання) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення із урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.
60. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на даному етапі підстав покладати на відповідача обов'язок розгляду клопотання позивача як про це зазначено у позовній заяві: - "на черговій (позачерговій) сесії", оскільки це питання (щодо строків розгляді) врегульовано законом та відноситься до власних повноважень відповідача при виконання ним судового рішення.
61. Тому позовні вимоги зобов'язального характеру підлягають задоволенню частково у спосіб, визначений судом.
62. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
63. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
64. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
65. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
66. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
67. Переглянувши судове рішення в межах апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційні скарги ОСОБА_1 та Уланівської сільської ради слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 та Уланівської сільської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.