Справа № 755/19607/21
29 серпня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., перевіривши заяву адвоката Белінського Віктора Анатолійовича на усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року позовну заяву позивача повернуто.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником позивача 08 грудня 2021 року подано апеляційну скаргу, яку в подальшому зареєстровано судом апеляційної інстанції 14 грудня 2021 року за вх.№31120.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 КАС України.
Апелянту надано строк 7 днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності; оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.
16 серпня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Белінського Віктора Анатолійовича на усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та заяву про відстрочення сплати судового збору.
В обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представник вказує, що оскаржуване судове рішення на час подання апеляційної скарги ані позивачем, ані його представником не отримувалось, про його наявність останньому стало відомо 03 грудня 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З наведеного вбачається, що статтею 295 КАС України регулюються питання строку на апеляційне оскарження лише судових рішень, ухвалених у загальному порядку.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено приписами статті 286 КАС України.
Частиною 2 вищезазначеної статті встановлений спеціальний порядок оскарження судових рішень у визначених цією статтею справах і такий строк становить 10 днів з дня їх проголошення.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 4 КАС України судове рішення - це рішення, постанова, ухвала суду будь - якої інстанції.
Тобто, передбачений ч. 6 ст. 287 КАС України строк оскарження не залежить від виду судового рішення (ухвала або рішення).
Такі правила встановлені законодавцем, враховуючи визначення цієї категорії справ як термінових, тобто таких, які підлягають розгляду у найкоротший термін. У зв'язку з цим за приписами статті 271 КАС України у термінових справах одразу проголошується повне судове рішення, копія якого невідкладно видається учасникам справи або надсилається їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року, якою повернено позовну заяву позивачу у справі про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Наведене свідчить, що апелянт подав апеляційну скаргу на судове рішення у справі, яка відноситься до категорії термінових, тобто таких, які підлягають розгляду у найкоротший термін, де строк оскарження становить 10 днів з дня їх проголошення. Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку у цій справі обчислювати 10-денний строк на апеляційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року.
Будь-які належні докази щодо отримання позивачем та/або його представником копії оскаржуваної ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року, зокрема, зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення, в матеріалах справи відсутні.
При цьому, представник позивача адвокат Белінський Віктор Анатолійович вказує, що про наявність оскаржуваного судового рішення йому стало відомо 03 грудня 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень
Відтак, оскільки зі змістом оскаржуваної ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року представник позивача ознайомився 03 грудня 2021 року, апеляційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 08 грудня 2021 року, тобто, в межах десятиденного строку оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року.
Також, на усунення недоліків представником позивача надано заяву про відстрочення сплати судового збору, в якій адвокат вказує, що у березні 2022 року, зважаючи на військову агресію російської федерації, позивач був змушений покинути територію України. При цьому, щодо нього наявне рішення про заборону в'їзду в Україну на три роки, яке є предметом оскарження у справі № 640/35190/21. Тому, зворотнє пересікання кордону для повернення позивача в Україну обмежується наявністю відповідної заборони в'їзду. Адвокат позивача вказує, що рішення про заборону в'їзду позбавило можливості останнього повернутись на територію України, позбавляє можливості здійснення позивачем трудової діяльності, що утоврило передумови сімейних негараздів, унеможливвлює доступ до майна тощо
Перевіривши клопотання адвоката Белінського Віктора Анатолійовича про відстрочення позивачу сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Однак, апелянтом не надано жодних доказів тог, що позивач відноситься до певної з наведених вище категорій, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зокрема довідки податкового органу за попередній календарний рік на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Обставини, на які посилається представник позивача у клопотанні про відстрочення судового збору, є суто суб'єктивними та, до того ж, не підтвердженими жодними доказами.
При цьому, перебування позивача закордоном жодним чином не унеможливлюєс сплату ним безпосередньо або через представника судового збору.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З урахуванням наведеного клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
До того ж, апеляційний суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, оскільки апеляційну скаргу було подано ще у грудні 2021 року, тобто, ще до виїзду позивачем закордон.
Необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому представник позивача, подаючи апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з частиною сьомою статті 298 КАС України, копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 169, 255, 298 КАС України, апеляційний суд
Клопотання представника позивача адвоката Белінського Віктора Анатолійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року.
У задоволенні клопотання представника позивача адвоката Белінського Віктора Анатолійовича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна