23 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/15907/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року (головуючий суддя Єфанова О.В.)
у справі № 160/15907/21
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
за зустрічним позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 114407,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку, встановленого статтями 16, 36, 49, 164 та 179, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, не сплатив в дохід державного бюджету грошові зобов'язання за платежем податок на доходи з фізичних осіб в розмірі 84 359,98 грн., військовий збір в розмірі 7 030,00 грн, штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн., внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 114 407,48 грн., який відповідачем не сплачено.
ОСОБА_1 подав зустрічний позов до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0012113305 від 09.04.2020 на суму 84 359,98 грн., №0012113305 від 09.04.2020 на суму 21090,00 грн., №0012103305 від 09.04.2020 на суму 170,00 грн., №0012123305 від 09.04.2020 на суму 7030,00 грн., №0012123305 від 09.04.2020 на суму 1757,50 грн.
Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області протиправно, оскільки ОСОБА_1 не отримано оподатковуваного доходу в розумінні ст.14, п.164.1 ст.164, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, 165 Податкового кодексу України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг: з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 105 619,98 грн.; з військового збору в розмірі 8 787,50 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень від 09.04.2020 № 0012113305, № 0012103305 та № 0012123305, оскільки ОСОБА_1 за 2016 рік отримав дохід у вигляді додаткового блага (прощення) заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим останній повинен був подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2016 рік та сплатити податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що додаткової угодою до договору про надання споживчого кредиту змінено валюту зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню та не враховано, що курсова різниця, яка виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податків та не підлягає оподаткуванню згідно п.8 підрозділу 1 розділу XX (Перехідні положення) ПК України.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 28.03.2008 між ПАТ «УкрСиббанк» та гр. ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за №11324024000, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 (позичальнику) кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 174470,00 дол. США.
За повідомленням-вимогою ПАТ «УкрСиббанк» на адресу ОСОБА_1 (лист №30-11/32033) станом на 16.01.2016 заборгованість позичальника по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 32094,73 дол.США, з яких 29680,17 дол. США - кредитна заборгованість, 2414,56 дол. США - прострочена заборгованість по процентам.
23.03.2016 між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту за №11324024000 від 28.03.2008 щодо прощення частини боргу.
За умовами п.1.1 цієї додаткової угоди банк здійснює анулювання (прощення) частини заборгованості позичальника в такому порядку: анулювання здійснюється у разі виконання наступних умов: подання позичальником банку відповідного клопотання (заяви) щодо анулювання (прощення) частини заборгованості за договором та погашення позичальником частини заборгованості у розмірі не менше еквіваленту, що дорівнює 392323,23 грн. у валюті наданого кредиту за договором за курсом уповноваженого банку, а саме: за курсом купівлі такої валюти банком на Міжбанківському валютному ринку України, що склався на дату купівлі такої валюти банком за заявою клієнта. Таке погашення має бути здійснено в дату купівлі банком відповідної валюти на МВРУ.
На виконання додаткової угоди №1 від 23.03.2016 ОСОБА_1 надано клопотання до банку про прощення частини боргу на суму 17878,74 доларів США, що складає 469 355,53 грн., яке задоволено банком.
Відповідно до складеного АТ «УкрСиббанк» і направленого на адресу ОСОБА_1 . Повідомлення про анулювання (прощення) боргу вих. №31-1-61/45 від 25.03.2016 станом на 25.03.2016 за ОСОБА_1 обліковується кредитна заборгованість у сумі 18,106.40 дол.США, що складає 475,332.09 грн по курсу НБУ станом на 25.03.2016.
Одночасно AT «УкрСиббанк», як кредитор, із метою виконання вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п.164.2 cm. 164 ПК України, повідомив ОСОБА_1 , як платника податку на доходи фізичних осіб - боржника, що AT «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання його кредитної заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11324024000 від 28.03.2008, а саме: суми основного боргу (кредиту 17,878.74 дол. США, що складає 469,355,53 грн. по курсу НБУ станом на 25.03.2016 .
Також повідомлено, що AT «УкрСиббанк», як кредитором прийнято рішення про анулювання заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11324024000 від 28.03.2008, а саме: суми відсотків 227.66 дол. США, що складає 5,976,57 грн. по курсу НБУ станом на 25.03.2016.
Факт отримання Повідомлення про анулювання боргу отримано фізичною особою платником податків ОСОБА_1 останнім не спростовується, засвідчується його підписом на вказаному Повідомленні.
У період з 10.02.2020 по 12.02.2020 ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складений акт від 14.02.2020 № 7426/04-36-33-05/ НОМЕР_1 .
Підставою для проведення перевірки стало отримання інформації щодо нарахування у 2016 році банківською установою АТ «УкрСиббанк» доходу у вигляді анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом фізичній особі ОСОБА_1 у сумі 469 355,53 грн. та ненадання до ДПІ у Соборному районі ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.
Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків із сум доходів, отриманих фізичною особою, у періоді з 01.01.2016 по 31.03.2016 ОСОБА_1 отримано дохід за ознакою доходу як додаткове благо в розмірі 469355,53 грн. ОСОБА_1 від АТ «УкрСиббанк», податок з доходів фізичних осіб не нараховувався та до бюджету не сплачувався.
Перевіркою встановлено порушення платником податків ОСОБА_1 :
- п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;
- п.п.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164, п.п.174.2.2 п.174.2 ст.174, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 та з урахуванням п.167.2 ст.167 ПК України, у зв'язку з отримання доходу, як додаткового блага, у вигляді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 84 359,98 грн.;
- п.п.1.2, п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у зв'язку з отриманням доходу, як додаткового блага, у вигляді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, в результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік в розмірі 7 030,00 грн.
На підставі означеного акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесені податкові повідомлення-рішення від 09.04.2020:
- № 0012113305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 105 449,98 грн.;
- № 0012103305 про застосування штрафної санкції у сумі 170 грн. за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.
- № 0012123305 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 8 787,50 грн.
Також, на виконання вимог ст.59 ПК України ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано ОСОБА_1 податкову вимогу від 08.09.2020 №146451-13-05 та направлено її на адресу останнього.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, зазначає таке.
Платник податку відповідно до пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу ПК України зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою), відобразити в ній вказаний дохід та відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації.
Пунктом 49.1 статті 49 цього кодексу визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою).
Згідно з пп. 163.1.1 та пп.163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
За правилами пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, є вичерпним.
Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Відтак, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, є доходом такого платника.
Отже, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, у тому числі шляхом повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що в спірному випадку «УкрСиббанк» свої обов'язки відповідно до пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України виконав, повідомивши платника податку - боржника ОСОБА_1 про прощення (анулювання) боргу в сумі 469355,53 грн., і включив суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено, 2016 рік.
В свою чергу ОСОБА_1 як платником податку не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до контролюючому органу та суми прощеного (анульованого) банком боргу як додаткового блага не включено до річного оподатковуваного доходу.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Тобто, поряд з обов'язком нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з отриманням додаткового блага, особа має нарахувати та сплатити військовий збір.
З приводу доводів ОСОБА_1 що сума прощеного (анульованого) боргу в розмірі 469355,53 грн. не включається до оподатковуваного доходу, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про їх помилковість.
Відповідно до пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Пунктом 8 підрозділу 1 розділу «Перехідні положення» ПК України встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Таким чином, за змістом наведених положень у разі, якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
У спірному випадку за встановлених у справі обставин між ОСОБА_1 та банком не укладалось жодних угод про зміну валюти зобов'язання за кредитним договором з іноземної валюти у гривню, тому пункт 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не регулює спірні правовідносини.
Отже, оскільки ОСОБА_1 банком прощено (анульовано) суму основного боргу, а не змінено валюту зобов'язання за фінансовим кредитом з іноземної валюти у гривню, це у розумінні вищенаведених норм податкового законодавства зумовлює виникнення додаткового блага та, як наслідок, зобов'язання задекларувати отриманий дохід і сплатити з нього податок і військовий збір.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28.07.2021 у справі №826/12872/17.
При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір нараховано контролюючим органом саме на прощену суму основного боргу (кредиту) як на суму доходу, отриманого як додаткове благо.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність податкових повідомлень-рішень від 09.04.2020 №0012123305 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 8 787,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 7 030,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 757,50 грн., № 0012113305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 105 449,98 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 84 359,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21 090,00 грн., №0012103305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи в розмірі 170,00 грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 160/15907/21 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко