23 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4406/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року (головуючий суддя Бойченко Ю.П.)
у справі №280/4406/21
за позовом Командитного товариства «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Командитне товариство «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 18.05.2021 №00068590718.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій з контрагентом позивача ТОВ «Авангард-Вінниця», викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки, є безпідставними з огляду на документальне підтвердження таких операцій первинними документами. Позивач також зазначає, що законодавство не ставить право платника податку на податковий кредит у залежність від факту сплати податку на додану вартість його постачальником. Зауважує, що підприємство не повинно нести відповідальність за можливе порушення законодавства третіми особами.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2022 позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно відображено у бухгалтерському та податковому обліку відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ «Авангард-Вінниця», подані позивачем первині документи на підтвердження господарських операцій з вказаним підприємством відображають зміст і характер цих господарських операцій, тому висновки акту перевірки від 16.04.2021 №2832/08-01-07-18/00954225 про порушення позивачем норм податкового законодавства є помилковими. Також, суд першої інстанції вказав, що про помилковість висновків контролюючого органу свідчить і та обставина, що ТОВ «Авангард-Вінниця» по взаємовідносинам із позивачем за спірний період складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні, які згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Факт реєстрації податкових накладних у ЄРПН податковою не спростовано. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що судом першої інстанції не досліджено належним чином тих обставин, що:
- між позивачем та ТОВ «Авангард-Вінниця» укладено договір поставки соняшника від 17.09.2020 №Т-17, при цьому, позивачем до позовної заяви не додано відповідного документу, який би підтверджував належну якість придбаного товару, встановлену сертифікованою лабораторією;
- зміст договору від 17.09.2020 №Т-17 не містить жодного посилання на назву, найменування, марку, характеристики та показники товару, що є предметом поставки; специфікація з розшифровкою інформації про товар до вказаного договору не складалася і до позовної заяви не долучалася.
- у жодній видатковій накладній на товар не вказується інформація, на підставі якої можливо було б ідентифікувати назву і марку «Соняшнику високоолеїнового врожаю 2020», який поставлявся позивачу. Не вказано у видаткових накладних навіть узагальнено: рівень відповідності продукту, його характеристики, органолептичні, фізико - хімічні та фізико - механічні показники, які б дозволили класифікувати «Соняшник високоолеїновий врожаю 2020» на його відповідність до ДСТУ4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови» (гранульований чи негранульований, або тестований, чи універсальний, низько протеїновий чи високо протеїновий та інше). У видаткових накладних у графі «отримав(ла)» не зазначено П.І.П. та посади осіб (тільки зазначено підпис), які отримували товар, у зв'язку з чим не має можливості ідентифікувати особу, яка отримала товар та встановити приналежність даних осіб до КТ «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА». Крім того, у наданих до перевірки видаткових накладних відсутнє посилання на довіреність, на підставі якої Постачальник відпустив товарно-матеріальні цінності Покупцю. Також, у вищенаведених видаткових накладних відсутнє посилання на довіреність, яка мала б бути видана працівнику підприємства для отримання товарно-матеріальних цінностей від Постачальника.
- до позовної заяви не додано жодного документу, який би підтверджував здійснення розрахунків із контрагентом в повному обсязі (рахунки - фактури, платіжні доручення, банківські виписки).
- під час перевірки та до позовної заяви позивачем не надано реєстри на соняшник, складські квитанції, письмові розпорядження, сертифікат про вміст пестицидів, мікотоксинів токсичних елементів та довіреність. На підтвердження виконання умов договору зберігання позивачем надано лише акти приймання - передачі зберігання. При цьому, акти приймання - передавання майна від 15.09.2020 №1, від 16.09.2020 №2, від 17.09.2020 №3 складені раніше, ніж укладений основний договір постачання соняшника №Т-17, який датується 17.09.2020, тобто позивач здав на зберігання соняшник раніше, ніж він був придбаний у ТОВ «Авангард Вінниця». Товарно-транспортні накладні №15, №16, №17 також складені раніше, ніж товар був куплений.
- під час перевірки не встановлено оформлення наказів на відрядження на працівників позивача до с. Ялтушків Барського району Вінницької області для приймання продукції, також звітування по авансовим звітам. До позовної заяви такі документи не долучалися.
- водії, які здійснювали перевезення соняшнику, згідно товарно-транспортних накладних №15/09/1, №16/09/1, №17/09/3, №17/09/2, №22/09/1, №2/09/2, №24/09/1, №24/09/2, №25/09/2, №25/09/1 не перебували у трудових відносинах на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, з ФОП ОСОБА_1 , а отже, жодним чином не могли здійснювати перевезення соняшнику за договором поставки від 17.09.2020 №Т-17.
- по видатковим накладним від 16.09.2020 №15 (податкова накладна від 16.09.2020 №12), від 17.09.2020 №16 (податкова накладна від 17.09.2020 №13), від 18.09.2020 №19 (податкова накладна від 18.09.2020 №16), від 18.09.2020 №18 (податкова накладна від 18.09.2020 №15), від 18.09.2020 №17 (податкова накладна від 18.09.2020 №14), від 23.09.2020 №21 (податкова накладна від 23.09.2020 №18), від 23.09.2020 №20 (податкова накладна від 23.09.2020 №17), від 25.09.2020 №22 (податкова накладна від 25.09.2020 №19), від 25.09.2020 №23 (податкова накладна від 25.09.2020 №20), від 26.09.2020 №24 (податкова накладна від 26.09.2020 №21), від 26.09.2020 №25 (податкова накладна від 26.09.2020 №22) не вірно визначено дату формування податкового зобов'язання ТОВ «Авангард-Вінниця» та, відповідно, податкового кредиту позивача, так як дата відвантаження товару по вищевказаним накладним відповідно до товарно-транспортних накладних становить 15.09.2020, 16.09.2020, 17.09.2020, 22.09.2020, 24.09.2020, 25.09.2020.
- за даними ЄРПН встановлено, що протягом 2019 року, січня - серпня 2020 року ТОВ «Авангард-Вінниця» не здійснювало придбання матеріальних ресурсів (мінеральні добрива, гербіциди, насіння соняшника, ПММ), які необхідні для забезпечення діяльності щодо вирощування соняшника (беручи до уваги те, що посів насіння соняшника у відкритий ґрунт проводиться у кінці квітня - на початку травня). Крім того, за даними ЄРПН не встановлено придбання послуг щодо забезпечення діяльності по вирощуванню соняшнику (послуг обробітку землі, посіву, оприскування, культивації, тощо). За даними ЄРПН не встановлено придбання товару за номенклатурою «соняшник», який в подальшому міг бути реалізований позивачу. Комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації ПН в ЄРПН прийнято рішення від 03.03.2021 №45517 про відповідність ТОВ «Авангард-Вінниця» критеріям ризиковості платника податку.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Командитне товариство «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА» (код ЄДРПОУ 00954225) зареєстровано як юридична особа, основним видом економічної діяльності позивача є виробництво олії та тваринних жирів (код КВЕД 10.41).
Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Командитного товариства «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 16.04.2021 №2832/08-01-07-18/00954225.
Перевіркою встановлено порушення підприємством вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2021 року, що підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника (рядка 20.2 Декларації), на суму 637591,00 грн.
До таких висновків контролюючий орган дійшов у зв'язку з тим, що підприємством враховувались операції з придбання товару у ризикового контрагента - постачальника ТОВ «Авангард-Вінниця», відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення в декларації за січень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
В акті перевірки зазначено, зокрема, що:
- у ТОВ «Авангард-Вінниця» на балансі відсутні транспортні засоби та с/г техніка (комбайни, трактори, сівалки, борони) для забезпечення вирощування соняшника;
- не підтверджено наявність власних чи орендованих земельних ділянок відповідної площі, що забезпечують вирощування соняшника у відповідній кількості реалізації;
- за даними ЄРПН ТОВ «Авангард-Вінниця» не здійснювало придбання матеріальних ресурсів (мінеральні добрива, гербіциди, насіння соняшника, ПММ), які необхідні для забезпечення діяльності щодо вирощування соняшника (беручи до уваги те, що посів насіння соняшника у відкритий ґрунт проводиться у кінці квітня - на початку травня);
- за даними ЄРПН відсутній факт придбання послуг щодо забезпечення діяльності по вирощуванню соняшника (послуг обробітку землі, посіву, вприскування, тощо);
- за даними ЄРПН відсутній факт придбання соняшника, який в подальшому реалізований КТ «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА»;
- у ТОВ «Авангард-Вінниця» не було достатньої кількості працівників з відповідною кваліфікацією для забезпечення виробничого процесу щодо вирощування соняшнику (агроном, тракторист, комбайнер, водії, тощо);
- за даними звіту 1-ДФ не встановлено виплат доходів фізичним особам та ФОПам за придбані товари та послуги, що забезпечували виробничий процес по вирощуванню соняшника чи безпосередньо сам соняшник;
- водії, які здійснювали перевезення соняшника згідно ТТН №15/09/1, №16/09/1, №17/09/3, №17/09/2, №22/09/1, №2/09/2, №24/09/1, №24/09/2, №25/09/2, №25/09/1 не перебували у трудових відносинах на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, з ФОП ОСОБА_1 (автоперевізник);
- за даними аналізу наданих документів не вірно визначено дату складання податкових накладних, відповідно не вірно визначено дату формування податкового зобов'язання та податкового кредиту;
- встановлено, що неможливість ідентифікувати адреси місць навантаження та розвантаження вантажу;
- за даними видаткових накладних немає можливості ідентифікувати особу, яка отримала товар та встановити приналежність даної особи до КТ «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА»;
- ТОВ «Авангард-Вінниця» не надано документи, які підтверджують статус виробника соняшника: довідка ф.29СГ, ф.37СГ, ф.4СГ, документи, видані уповноваженим органом про кількість зареєстрованих договорів оренди та їх площу, тощо (передбачено умовами договору);
- в товарно-транспортних накладних в графі «супровідні документи на вантаж» та «документи з вантажем» не зазначено перелік документів (накладні, акти приймання-передачі, довіреності, сертифікати, паспорти якості, тощо), які водій отримує від вантажовідправника (ТОВ «Авангард-Вінниця») й передає вантажоотримувачу (КТ «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА») разом із вантажем. У зв'язку з цим неможливо фактично підтвердити отримання водієм вантажу (зазначеного у ТТН) у ТОВ «Авангард-Вінниця» та подальшого його передачі на КТ «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА»;
- не підтверджено факт оприбуткування та зберігання соняшника на ТОВ «Агро Бар Оіл» (відсутні реєстри на соняшник, складські квитанції, письмові розпорядження та довіреності);
- не підтверджено оформлення відрядження на працівників КТ «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА» до Вінницької області для оформлення та підписання документів по відносинам з ТОВ «Агро Бар Оіл» та здавання соняшника на зберігання.
Крім того, Комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації ПН в ЄРПН прийнято рішення від 03.03.2021 №45517 про відповідність ТОВ «Авангард-Вінниця» критеріям ризиковості платника податку.
Враховуючи вищевказані факти, перевіркою не встановлено реальне джерело походження товару.
Позивач не погодився із висновками акту перевірки та подав до ГУ ДПС у Запорізькій області заперечення (вих. від 27.04.2021 №83), на які надано відповідь від 17.05.2021 №1563/12/08-01-07-18-11 про залишення висновків акту перевірки від 16.04.2021 №2832/08-01-07-18/00954225 без змін.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 18.05.2021 №00068590718 форми «В1», яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний період січень 2021 року у розмірі 637591,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 159397,75 грн.
Правомірність податкового повідомлення-рішення від 18.05.2021 №00068590718 форми «В1» є предметом судового розгляду у даній справі.
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).
Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції підлягає з'ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
У відповідності до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За правилами п.200.4 ст.200 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України).
У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.
З матеріалів справи щодо взаємовідносин позивача з контрагентом постачальником ТОВ «Авангард-Вінниця» судом встановлено таке.
між ТОВ «Авангард-Вінниця» (Постачальник) та Командитним товариством «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА» (Покупець) укладений Договір поставки від 17.09.2020 №Т-17, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити соняшник високоолеїновий у кількості 400 тон +/-10% (надалі іменується Товар) - п. 1.1. Договору.
Найменування та кількість Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру Товару, ціна одиниці Товару та загальна сума відповідної партії Товару визначаються у рахунках, видаткових накладних, специфікаціях, податкових накладних та/або інших товарно-супровідних документах, які є невід'ємною частиною даного Договору, у разі їх складання (п. 1.4. Договору).
Постачальник зобов'язаний разом із кожною окремою партією Товару надати покупцю належним чином оформлені видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки та інші документи, передбачені законодавством і Договором щодо даного виду Товару (п. 2.6. Договору). Оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у Договорі, на підставі отриманого від Постачальника рахунку (п. 3.4. Договору).
В межах вказаного договору ТОВ «Авангард-Вінниця» поставило позивачеві товар (соняшник високоолеїновий врожаю 2020 року), що підтверджено документами, копії яких містяться в матеріалах справи,: видаткові накладні від 16.09.2020 №15 на суму 316000,16 грн. (в т.ч. ПДВ 52666,69 грн.), від 17.09.2020 №16 на суму 330411,41 грн. (в т.ч. ПДВ 55068,57 грн.), від 18.09.2020 №19 на суму 340137,46 грн. (в т. ч. ПДВ 56689,58 грн.), від 18.09.2020 №18 на суму 328251,61 грн. (в т.ч. ПДВ 54708,60 грн.), від 18.09.2020 №17 на суму 66088,67 грн. (в т.ч. ПДВ 66088,67 грн.), від 23.09.2020 №21 на суму 334541,52 грн. (в т.ч. ПДВ 55756,92 грн.), від 23.09.2020 №20 на суму 358420,28 грн. (в т.ч. ПДВ 59420,28 грн.), від 25.09.2020 №22 на суму 58818,14 грн., від 25.09.2020 №23 на суму 351244,16 грн., від 26.09.2020 №24 на суму 362413,40 грн. (в т.ч. ПДВ 60402,23 грн.), від 26.09.2020 №25 на суму 354682,54 грн. (в .ч. ПДВ 59113,76 грн.), від 05.11.2020 №26 на суму 505126,09 грн. (в т.ч ПДВ 84187.68 грн.), від 06.11.2020 №27 на суму 347744,47 грн. (в т.ч. ПДВ 57957,41 грн.), від 16.11.2020 №28 на суму 64240,80 грн. (в т.ч. ПДВ 10706,80 грн.), а.с. 75 88), товарно-транспортні накладні від 25.09.2020 №25/09/1, №25/09/2, від 04.11.2020 №4/11, від 05.11.2020 №5/11, від 06.11.2020 №6/11, від 16.11.2020 №16/11, від 16.09.2020 №16/09/1, від 15.09.2020 №15/09/1, від 17.09.2020 №17/09/3, №17/09/2, від 24.09.2020 №24/09/1, №24/09/2, від 22.09.2020 №22/09/2, №22/09/1, від 17.09.2020 №17/09/1.
Отримання товару здійснювалося Міщенком Ю.В. на підставі довіреності від 15.09.2020 №135 на отримання цінностей.
За фактом відвантаження товару ТОВ «Авангард-Вінниця» в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвало на адресу КТ «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА» податкові накладні на загальну суму 3825543,37 грн., в т.ч. ПДВ 637590,56 грн.
Розрахунки між підприємствами відбувалися у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень, перелік яких наведено в акті перевірки, зокрема: від 01.10.2020 №1234к, №1231к, №1232к, №1233к, від 15.10.2020 №1316к, 31315к, №1314к, від 23.10.2020 №1380, від 03.11.2020 №1469к, від 11.11.2020 №1543к, від 12.11.2020 №1547к, №1542к, №1541к, №1540к, від 13.11.2020 №1574к, №1576к, усього на загальну суму 3825543,37 грн. (а.с. 17).
На підставі договору від 10.09.2020 №10/09 на надання послуг із зберігання насіння соняшнику, укладеного позивачем з ТОВ «Агро Бар Оіл» (Зберігач), отриманий позивачем товар передано на зберігання ТОВ «Агро Бар Оіл», на підтвердження чого суду надано копії актів приймання-передавання майна.
В результаті досліджених документів, якими позивач підтверджує факт здійснення господарської операції поставки соняшника з вказаним контрагентом ТОВ «Авангард-Вінниця», суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.
Виходячи зі специфіки та умов укладеного позивачем з ТОВ «Авангард-Вінниця» договору поставки від 17.09.2020 №Т-17, надані позивачем документи в їх сукупності є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначеної вище господарської операції з поставки товару. В наданих позивачем первинних документів визначено суть та зміст відповідної господарської операції, вказані документи підтверджують фактичне отримання обумовленого договорами товару та використання його у власній господарської діяльності підприємства.
Окрім того, вказані документи підтверджують інші операції з товаром, зокрема, його зберігання.
Доказів порушень відображення господарської операції з поставки товару ТОВ «Авангард-Вінниця» в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.
Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарської операції з поставки сільськогосподарської продукції меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаної операції не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
На час здійснення господарської операції з позивачем його контрагент ТОВ «Авангард-Вінниця» мав статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність у нього спеціальної податкової правосуб'єктності.
Виписані ТОВ «Авангард-Вінниця» за фактом відвантаження товару податкові накладні зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача про нереальність господарської операції позивача та його контрагента ТОВ «Авангард-Вінниця» з огляду на інформацію щодо цього контрагента позивача.
Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.
Крім того, слід зазначити, що жодною нормою законодавства України не передбачений обов'язок платників податків покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо звітування до податкових органів, відомостей про походження товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.
Позивач, як сторона за відповідним господарським договором, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність свого контрагента, відповідати за дотриманням таким контрагентом вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.
В постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17 Верховний Суд зазначив, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо справжнього стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи або послуги), не дивлячись на те, що контрагенти, можливо, і мають намір порушити податкове законодавство.
До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.
В свою чергу, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо).
Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, п.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:
чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.
Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на інформацію щодо контрагентів позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.
Поряд з цим, слід зазначити, що доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих контрагентом позивача зобов'язань, відповідачем до суду не надано.
Наведені відповідачем в акті перевірки від 16.04.2021 обставини жодним чином не спростовують реальності здійснення господарської операції з товару (соняшника) вказаним вище контрагентом, висновки контролюючого органу фактично є припущеннями, оскільки ґрунтуються виключно на аналізі інформації стосовно контрагента позивача.
В той же час до матеріалів справи позивачем надано Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2020, складений ТОВ «Авангард-Вінниця», та лист Волочиської міської ради Хмельницької області від 05.11.2019 3359, відповідно до якого ТОВ «Авангард-Вінниця» за межами с. Постолівка Волочиської міської ОТГ обробляє 112,3712 га землі.
Суд першої інстанції надав належну оцінку доводам відповідача з приводу нереальності господарських операцій з поставки товару ТОВ «Авангард-Вінниця», зробив висновки, з якими суд апеляційної інстанції погоджується.
Так, посилання відповідача на недоліки товарно-транспортних документів є неприйнятними, оскільки між позивачем та його контрагентом укладено не договір перевезення, а договір поставки, і саме щодо господарської операції по вказаному договору відповідачем зроблені висновки в акті перевірки. Товарно-транспортна накладна, подорожній лист, тобто документи, що передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, і в операціях з поставки товару не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.
Також є неприйнятними і посилання ГУ ДПС у Запорізькій області на те, що за даними аналізу наданих документів не вірно визначено дату складання податкових накладних, відповідно не вірно визначено дату формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, оскільки в даному випадку настання першої події підтверджується видатковими накладними. При цьому, дата складання видаткових накладних відповідає даті складання податкових накладних.
Посилання відповідача на те, що за даними видаткових накладних не має можливості ідентифікувати особу, яка отримала товар та встановити приналежність даної особи до КТ «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА», спростовуються матеріалами справи. Так, у видаткових накладних зазначено, що товар отримав представник позивача Міщенко Ю.В., який діяв на підставі довіреності від 15.09.2020 №135. Копію вказаної довіреності долучено до матеріалів справи.
Щодо не підтвердження факту оприбуткування та зберігання соняшника на ТОВ «Агро Бар Оіл» слід зазначити, що такими підтвердженнями є Договір від 10.09.2020 №10/09 та акти приймання-передавання майна (а.с. 65-74). Крім того, предметом перевірки є взаємовідносини позивача із ТОВ «Авангард-Вінниця», а не із ТОВ «Агро Бар Оіл».
Стосовно не підтвердження оформлення відрядження на працівників КТ «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ» КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА» до Вінницької області для оформлення та підписання документів по відносинам з ТОВ «Агро Бар Оіл» та здавання соняшника на зберігання слід зазначити, що такі документи не є тими первинними документами, на підставі яких встановлюється факт здійснення господарської операції з ТОВ «Авангард-Вінниця».
З приводу доводів відповідача про відсутність документів, які б підтверджували належну якість придбаного товару, встановлену сертифікованою лабораторією суд першої інстанції правильно зазначив, що сертифікати якості чи походження товарів на товар не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, та не містить відомостей про господарську операцію.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що досліджені судом надані позивачем первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, в своїй сукупності повністю відображають зміст відповідної господарської операції і не мають недоліків, які б позбавляли їх правової і доказової сили.
Встановлені у справі обставини, наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що позивач від його контрагента отримав товар (сільськогосподарську продукцію - соняшник) для провадження своєї господарської діяльності, спірна господарська операція є реальною, відповідає дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні цієї операції, тому висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства з відповідним правовими наслідками є помилковими.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що оскаржуване податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у справі № 280/4406/21 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко