ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
15 липня 2022 року м. Київ № 640/10679/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Табако Дім" про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Табако Дім"
до Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування наказу № 358 від 29.06.2022
Товариство з обмеженою відповідальністю "Табако Дім" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовної заявою до Державної податкової служби України в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ № 358 від 29.06.2022 «Про проведення фактичної перевірки».
Позивачем 14.07.2022 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд до набрання законної сили рішенням суду у даній справі заборонити Державній податковій службі України приймати розпорядження щодо анулювання ліцензії ТОВ "Табако Дім" на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний № 990111202100013, дата реєстрації 07.06.2021.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, судом враховано наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до частини 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для забезпечення позову є те, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову Позивачем зазначено, що підставою для проведення фактичної перевірки позивача визначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Проте ніякої інформації про порушення ТОВ «Табако Дім» законодавства до суб'єкта владних повноважень не надходило. Крім того, за посиланням позивача, більша частина цього періоду вже охоплена попередньою фактичною перевіркою, яка проведена на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 20.04.2022 №1554-п, який охоплював ті ж самі питання за період з 13.02.2022 по 08.05.2022, за результатом якої перевіряючими не встановлено жодного порушення та складено довідку від 04.05.2022 №12092/Ж5/26-15-09-01/43873464.
Отже, на думку позивача, оскаржуваний наказ № 358 від 29.06.2022 про проведення фактичної перевірки виданий без дотримання вимог п. 80.2 ст. 80 ПК України, за відсутності підстав для її проведення, із перевищенням повноважень визначених п.п. 75.1.3. п. 75.1. ст. 75 ПК України.
Також, як зазначено Позивачем, за наслідками проведення перевірки, призначеної на підставі оскаржуваного наказу, і за результатами якої складено Акт, що містить висновок про недостовірність даних у документах, поданих позивачем разом із заявою про отримання ліцензії на виробництво тютюнових виробів.
Таким чином, як зазначає Позивач, Державною податковою службою України, як органом, яким була видана ліцензія на виробництво тютюнових виробів, може бути прийняте розпорядження про анулювання ліцензії ТОВ «Табако Дім» на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний № 990111202100013, дата реєстрації 07.06.2021, що позбавить Позивача права на провадження господарської діяльності.
Позивач вказує, що анулювання ліцензії ТОВ «Табако Дім» призведе до повного зупинення господарської діяльності та матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам із можливим їх подальшим звільненням, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність, у зв'язку з понесеними збитками. Підприємство є сумлінним платником податків та щомісячно сплачує податки та збори.
Наведені обставини, на думку Позивача, свідчать про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, виконання судового рішення та поновлення порушених прав ТОВ «Табако Дім» стане неможливим.
Судом встановлено, що ТОВ «Табако Дім» має ліцензію на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний № 990111202100013, дата реєстрації 07.06.2021.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи, основним видом діяльності позивача є: « 12.00. Виробництво тютюнових виробів».
Відповідно до наказу директора ТОВ «Табако Дім» від 23.06.2022 № 23/06 всім працівникам ТОВ «Табако Дім» з 24.06.2022 оголошено простій не з вини працівників. Простій не розповсюджується на директора ТОВ «Табако Дім», якому надається можливість працювати дистанційно.
Державною податковою службою України видано наказ від 29.06.2022 № 358 «Про проведення фактичної перевірки» відповідно до якого вирішено провести фактичну перевірку ТОВ «Табако Дім», за адресою: м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 6, корпус № 2, літера Е, з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, за період з 01.01.2022 по дату закінчення фактичної перевірки, тривалістю 10 діб з 29.06.2022 по 08.07.2022.
Згідно Акту №2/Ж5/99-00-09-02-01/43873464 від 11.07.2022 про результати фактичної перевірки ТОВ «Табако Дім», складеним за результатами проведення перевірки, призначеної оскаржуваним наказом, під час перевірки Відповідачем були встановлені порушення Позивачем, зокрема, вимог частини четвертої статті 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР), оскільки на думку контролюючого органу, позивач на момент подання заяви про видачу ліцензії на виробництво тютюнових виробів не мав необхідного обладнання, що забезпечує повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів. У зв'язку з цим Відповідачем зроблено висновок, що Позивачем подані недостовірні дані у документах, поданий разом із заявою про отримання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний № 990111202100013, дата реєстрації 07.06.2021.
Відповідно до ст. 3 Закону № 481/95-ВР ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або на інших не заборонених законодавством підставах володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи, за умови що використання для виробництва таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Ліцензії на право виробництва пального видаються, анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Розпорядження про анулювання ліцензії приймається, зокрема, на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб'єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії.
Таким чином, встановлення в Акті обставини подання Позивачем недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою про отримання ліцензії, відповідно до статті 3 Закону № 481/95-ВР є правовою підставою для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті).
Згідно з ст. 1 Закону № 481/95-ВР анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії. Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Як вказує Позивач, та додає відповідні докази, ТОВ «Табако дім» має діючі зобов'язання перед своїми покупцями на постійну поставку виготовлених тютюнових виробів за договорами із: ТОВ «ВОЛИНЬТАБАК» за договором постачання №1 від 20.04.2022; ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МІРАНА» за Договором постачання №1 від 12.05.2022 та ТОВ «ТД ТАБАКО ТРЕЙДІНГ» за договором постачання від 14.06.2022. Також ТОВ «Табако Дім» має контракти за якими сплачено грошові кошти, зокрема, контракт від 23.06.2022 із постачальником NORD ТАВАК AD, кнтракт від 11.04.2022 із постачальником KT INTERNATIONAL SA, контракт №66 від 01.07.21 із постачальником YURI GAGARIN PLC.
Товар по вищевказаним договірним відносинам з нерезидентами вже оплачений, проте ще не надійшов до України. Для його розмитнення необхідна діюча ліцензія на виробництво тютюнових виробів. Отже, діяльність Позивача по ввезенню закуповуваного товару (імпорту) буде повністю зупинена з дня прийняття розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів, що в свою чергу спричинить негативні та невідворотні наслідки порушення позивачем договірних зобов'язань, у вигляді накладення контрагентом штрафних санкцій, і простій транспортних засобів на митному кордоні та можливе розірвання контракту через невиконання позивачем договірних умов. Більш того, при розмитненні імпортованого товару позивач сплачує значну суму ПДВ та митного збору до державного бюджету, які не будуть сплачені у разі зупинення імпорту через анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів.
З огляду на викладені обставини суд вважає, що у разі анулювання ліцензії ТОВ «Табако Дім» призведе до повного зупинення господарської діяльності та матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам із можливим їх подальшим звільненням, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність, у зв'язку з понесеними збитками, втратою зв'язків як з постачальниками сировини так і з покупцями готової продукції.
Вказані негативні наслідки, на переконання суду, навіть в разі вирішення спору на кориться Позивача, неможливо буде усунути одночасно, а для їх поновлення необхідно буде в майбутньому докласти значних зусиль.
Отже, враховуючи зазначене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків щодо Позивача, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль. Отже, заходи забезпечення позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
При цьому, суд вважає достатнім та співмірним для захисту прав Позивача від можливих порушень задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу приймати розпорядження щодо анулювання ліцензії ТОВ "Табако Дім" на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний № 990111202100013, дата реєстрації 07.06.2021
Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
З огляду на вищевикладене, до вирішення справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ "Табако Дім" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу № 358 від 29.06.2022 «Про проведення фактичної перевірки», суд вважає за доцільне задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Табако Дім" про забезпечення позову задовольнити.
2. Заборонити Державній податковій службі України приймати розпорядження щодо анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Табако Дім" на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний № 990111202100013, дата реєстрації 07.06.2021 до набрання законної сили рішенням у даній справі.
3. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 15.07.2025.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Табако Дім" (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6; код ЄДРПОУ 43873464).
Боржник: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393).
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Н.М. Клименчук