465/10015/21
2/465/1992/22
Іменем України
(заочне)
15.08.2022 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Величка О.В.
з участю секретаря судових засідань Старух Ю.М.,
представника позивача Андрусишина Ю.О.,
представника третьої особи
Львівського міського центру для сім'ї, дітей та молоді Ковальчук М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування, подану в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), треті особи - Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради» (м. Львів, вул. Зелена, 204-Б), Львівський міський центр для сім'ї, дітей та молоді (м. Львів, вул. Театральна, 10), про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, -
Позивач Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, звернувся до суду із позовом, в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Батьки зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 , не працюють. Відповідно до скерування відділу «Служба у справах дітей Франківського району управління «Служба у справах дітей департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради» від 05.10.2021 року № 4-260001-36480 діти влаштовані до відділення «Термінове влаштування дітей» комунальної установи «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради», як залишені діти.
Вiдповiдно до наказу управління «Служби у справах дітей» «Про взяття на первинний облік дітей, які залишились без батькiвського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батькiвського піклування та тимчасове влаштування» від 06.10.2021 №326 діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тимчасово влаштовані у комунальну установу «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львiвської міської ради за адресою: м. Львів, вул. Зелена, будинок 204-Б.
Сiм'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 09.07.2019 перебуває на обліку у відділі соціальної роботи Франкiвського району для допомоги у вирiшеннi проблем та для забезпечення комплексу необхідних соцiальних послуг. За місцем проживання малолітніх дітей регулярно проводились візити та бесіди з батьками з метою усунення умов та обставин, які стали підставою для взяття сім'ї на облік. Вiдповiдно до акту оцінки потреб сім'ї вiд 05.10.2021 року, складеного фахівцем відділу соціальної роботи Франкiвського району Львівського міського центру соціальних служб для дітей ciм'ї та молоді О. Янківською, базові потреби дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на повноцінне харчування та належні умови проживання (діти у брудному одязі, у квартирі відчутний запах горіння тютюнових виробів) не забезпечені. Батьки не здатні у повнiй мiрi створити належні умови для проживання та харчування дітей. Наявна значна заборгованість зі сплати комунальних послуг. Вiддiлом «Служба у справах дітей» Франкiвського району видано батькам скерування у комунальну установу «Служба підтримки сім'ї» «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львiвської міської ради для відвідування психолога з метою формування навичок вiдповiдального батьківства. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Франківськiй районній адмiнiстрацiї Львiвської міської ради, як органу опіки та піклування, 18.10.2021 року (протокол №37), 15.11.2021 року (протокол №39) розглядалося питання про неналежне виконання батьками батькiвських обов'язкiв, вiдносно малолітніх дітей ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , і вирiшувалось питання подальшого перебування дітей у комунальній установі «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради». 18.10.2021 року ОСОБА_4 на засідання комісії не прибув, не повідомив про причини відсутності. ОСОБА_3 було озвучено перелік необхiдних документiв для повернення їй дітей на виховання та наголошено про необхідність працевлаштування для можливості утримання та забезпечення усім необхідним малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 15.11.2021 року на засіданні комісії були присутні обоє батькiв, однак ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надали заяви та пакету необхідних документів, а саме документів, що свідчать про можливість матеріально утримувати дітей чи документ про наявність інвалідності або медичну довідку про неможливість виконувати батьківські обов'язки за станом здоров'я, або інших документів.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини від 15.11.2021 року, протокол № 39, позивач вважає за доцільне відібрати малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від їхніх батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без позбавлення їх батьківських прав.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.02.2022 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22.06.2022 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просив такі задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяв.
Представник третьої особи в судовому засіданні щодо задоволення позовної заяви не заперечив.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча неодноразово, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, відзиву, в також будь - яких клопотань на адресу суду не направляли.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 ), батьками дітей зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Статтями 150, 151 СК України передбачені обов'язки та права батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, обов'язок батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, обов'язок забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. При цьому батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Статтею 170 СК України передбачено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Відповідно до пунктів 2-5 частини першої статі 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Згідно довідки № 297 від 05.10.2021 року діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до наказу управління «Служба у справах дітей» ЛМР № 326 від 06.10.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взято на первинний облік як дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. На підставі акту обстеження умов проживання від 05.10.2021 року тимчасово влаштовано та скеровано дітей в Комунальну установу «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львiвської міської ради (скерування № 4-260001-36480 від 05.10.2021 року).
Вiдповiдно до акту оцінки потреб сім'ї вiд 05.10.2021 року, складеного фахівцем відділу соціальної роботи Франкiвського району Львівського міського центру соціальних служб для дітей ciм'ї та молоді О. Янківською, базові потреби дітей, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на повноцінне харчування та належні умови проживання (діти у брудному одязі, у квартирі відчутний запах горіння тютюнових виробів) не забезпечені. Батьки не здатні у повнiй мiрi створити належні умови для проживання та харчування дітей. Наявна значна заборгованість зі сплати комунальних послуг. Вiддiлом «Служба у справах дітей» Франкiвського району видано батькам скерування у комунальну установу «Служба підтримки сім'ї» «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львiвської міської ради для відвідування психолога з метою формування навичок вiдповiдального батьківства.
У висновку Франківської районної адміністрації ЛМР № 260001-вих-112059 від 26.11.2021 року зазначено, що, беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини від 15.11.2021 року (протокол №39), керуючись ст. 19. ч. 2 ст. 141, ст. 150, ст. 151, ст. 152, ст. 170, ст. 180 Сімейного кодексу України, районна адмiнiстрацiя, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне відібрати малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від їх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав.
Згідно з ч.2 ст.1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Відповідно до ч.1 ст.3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Частиною 3 статті 4 СК України передбачено, що кожна особа має право на проживання в сім'ї.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.5 СК України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Тому, судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.
Крім того, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення у справі Мамчур проти України, № 10383/09, §100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).
Відповідно до ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно з ч.ч.2, 4 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Декларація прав дитини (прийнята резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) передбачає, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
Згідно ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою ВР №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Рекомендацією Rec (2006) 19 Комітету Ради Європи «Про політику на підтримку позитивного виховання дітей батьками», прийнятою 13 грудня 2006 року, у програмах і заходах з підтримки виховання дітей батьками має враховуватися важливість забезпечення певних стандартів матеріально-побутових умов, достатніх для реалізації завдань позитивного виховання дітей. Урядам належить подбати і про те, щоб діти та батьки мали доступ до належного обсягу різноманітних ресурсів (матеріальних, психологічних, соціальних і культурних). Виходячи з інтересів дитини, необхідно також приділяти першорядну увагу забезпеченню таких прав батьків, як право на відповідну підтримку з боку державних органів у виконанні своїх батьківських обов'язків. Особливу увагу слід приділяти сім'ям, які опинилися в складних соціально-економічних умовах і потребують більш конкретної підтримки. Необхідно також, щоб загальні програми доповнювалися адресними цільовими заходами.
Так, відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У свою чергу, згідно ст.152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За змістом ч.2 ст.170 Сімейного кодексу України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.
Відповідно до ч.1 ст.170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
У свою чергу, відповідно до п.2-5 ст.164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав є: ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоке поводження з дитиною; батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами; батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.п.15 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Проаналізувавши викладені обставини, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що фактично відповідачі не цікавляться життям дітей, не піклуються про них, про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не проявляють заінтересованості в їхній подальшій долі, не цікавляться їх успіхами, станом здоров'я, вихованням, не проявляють щодо них батьківської уваги і турботи, не приділяють уваги їх належному матеріальному утриманню, за час перебування дітей у спеціальних закладах, достеменно знаючи місце їх перебування, не відвідували їх та не спілкувалися з ними, хоча не мали для цього жодних перешкод, тобто самоусунулися від виконання своїх батьківських обов'язків.
Аналізуючи всі обставини справи, суд вважає, що під час судового розгляду встановлено та наявні у справі докази свідчать про умисне ухилення відповідачів від обов'язків по вихованню малолітніх дітей, та з урахуванням наведених конкретних обставин справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими, вбачає достатні підстави для їх задоволення в частині відібрання дітей у відповідачів без позбавлення їх батьківських прав та передачі органу опіки і піклування для подальшого влаштування до сімейних форм виховання.
Тому, приймаючи до уваги інтереси малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, необхідно відібрати малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від їхніх батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без позбавлення їх батьківських прав.
Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування, подану в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), треті особи - Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради» (м. Львів, вул. Зелена, 204-Б), Львівський міський центр для сім'ї, дітей та молоді (м. Львів, вул. Театральна, 10), про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Відібрати малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від їхніх батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без позбавлення їх батьківських прав.
Передати малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Франківській районній адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування, для вирішення подальшої долі дітей.
Роз'яснити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що відповідно до положень ч.3 ст.170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд за їх заявою може постановити рішення про повернення дітей батькам.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено 25.08.2022 року.
Позивач: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_5 ( АДРЕСА_2 ).
Третя особа: Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради» (м. Львів, вул. Зелена, 204-Б).
Третя особа: Львівський міський центр для сім'ї, дітей та молоді (м. Львів, вул. Театральна, 10).
Суддя Величко О.В.