Справа №: 385/882/22 Провадження № 3/385/510/22
22.08.2022 року м. Гайворон
Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М. В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 487704 від 04.08.2022 ОСОБА_1 04.08.2022 о 15.50 год в АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї свекрухи ОСОБА_2 домашнє насильство - умисні дії психологічного характеру, а саме - ображала її нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю, чим вчинила, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала, пояснила, що в цей день, 04.08.2022 мала місце сварка між нею та її свекрухою ОСОБА_2 через нерозуміння одна одної. Під час сварки як вона, так і ОСОБА_2 висловлювались нецензурно. Вона намагалась уникнути продовження такої вийшовши з будинку, а надалі перейшовши в гараж, однак ОСОБА_2 йшла за нею та продовжувала сварку, те ще й викликала поліцію. Матір ОСОБА_1 , почувши по телефону під час спілкування з дочкою висловлювання ОСОБА_2 також викликала поліцію, однак сама ОСОБА_1 відмовилась від надання пояснень за даним фактом.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 04.08.2022 між нею та ОСОБА_1 відбулась сварка через дрібниці, під час якої остання почала висловлюватись на її (потерпілої адресу) нецензурно, а вона так само відповідала. Під час сварки ОСОБА_1 погрожувала їй. Зазначила, що вони проживають в одному будинку протягом 15 років та інколи сварки мають місце.
Також до до протоколу про адміністративне правопорушення долучено:
-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.08.2022, згідно якого ОСОБА_2 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність, повідомила, що 04.08.2022 близько 15:00 год її невістка - ОСОБА_1 вчинила з нею сварку в ході якої ображала її нецензурними словами, фізичне насильств чи погроза його застосування до неї не застосовувались;
-письмове пояснення ОСОБА_2 від 04.08.2022, якій роз'яснено ст. 63 Конституції України та яка повідомила, що проживає разом з сином - ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_4 . На протязі тривалого часу ОСОБА_4 вчиняє з нею конфлікти, ображає її нецензурними словами. 04.08.2022 о 15:00 год ОСОБА_4 вчинила з нею сварку під час якої ображала нецензурними словами.
-письмове пояснення ОСОБА_1 від 04.08.2022 якій роз'яснено ст. 63 Конституції України та яка повідомила, що 04.08.2022 вона перебувала вдома, в АДРЕСА_3 . У них були гості та вони випивали. Зайшовши в будинок, на ґрунті раптових неприязних відносин у неї з ОСОБА_2 виник конфлікт, під час якого дійсно були образи та нецензурна лайка.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд зазначає, що відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі - це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Проаналізувавши зібрані докази та заслухавши пояснення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судовому засіданні суд доходить такого висновку.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу наведених вище норм Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі словесні образи, погрози, приниження тощо спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Під психологічним насильством у сім'ї розуміється насильство, пов'язане із дією одного члена сім'ї на психіку іншого шляхом словесних образ, погроз, переслідування, яким умисно спричиняється емоційна невпевненість та нездатність себе захистити, чим завдається або може бути завдана шкода психічному здоров'ю цього члена сім'ї.
Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
Так, у справах про психологічне домашнє насильство обов'язково необхідно встановлювати, які саме негативні наслідки для психологічного стану постраждалої особи, перелічені у пункті 14 частини першої статті 1 Закону, настали внаслідок дій кривдника.
При цьому суд звертає увагу, що дії визначені у пункті 14 частини першої статті 1 Законом України «Про запобіганнята протидію домашньому насильству» (психологічне насильство) становлять склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, лише за умови, що в наслідок їх вчинення така шкода настала (що може підтверджуватись відповідними медичними документами, висновком експерта). В іншому ж випадку (за відсутності таких даних) доказуванню підлягає реальність сприйняття відповідних дій кривдника постраждалою особою як таких, що посягають на їх безпеку чи безпеку третіх осіб, створюють емоційну невпевненість, нездатність захистити себе. Ці дані можливо встановити і на підставі пояснень постраждалої особи та кривдника, але вони обов'язково мають бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення (які саме дії, бездіяльність, висловлювання кривдника призвели до яких конкретно наслідків для постраждалої особи).
Як вбачається з матеріалів справи обставини того, що діями ОСОБА_4 могла бути заподіяна шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 не підтверджені жодними доказами.
При цьому суд не приймає до уваги покликання ОСОБА_2 в судовому засіданні на те, що вона реально сприймала погрози висловлені ОСОБА_4 на її адресу, оскільки про наявність погроз з боку С. Близнюченко 04.08. 2022 о 15 год 50 хв не вказано ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в письмовому поясненні самої ОСОБА_2 . Більше того, в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.08.2022 ОСОБА_2 повідомила про те що фізичне насильство або погроза його застосування до неї не застосовувались.
При цьому слід зауважити, що сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, в тому числі з використанням нецензурної лайки, не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП таст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_4 не встановлена, а наявність побутового конфлікту між нею та ОСОБА_5 не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 цього Кодексу.
Керуючись статтями 173-2, 247, 283, 284 КУпАП,
провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Гайворонський районний суд Кіровоградської області.
Суддя : М. В. Венгрин
Дата документа 22.08.2022