Єдиний унікальний номер 341/2023/19
Номер провадження 2/341/18/22
29 серпня 2022 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Гаполяка Т.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -
1.Стислий виклад позиції позивача, відповідачів, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
ОСОБА_1 звернулась до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , збільшивши позовні вимоги просить суд визнати за нею в порядку спадкування право власності на:
-5/6 часток житлового будинку площею 113, 5 кв.м., з господарськими будівлями: літньою кухнею, стайнею, вбиральнею, гаражем та господарськими спорудами: огорожею, воротами, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-5/6 часток земельної ділянки площею 0,10 Га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-2/3 часток житлового будинку площею 36,4 кв.м., з господарськими будівлями: вбиральнею, навісом, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-2/6 часток земельної ділянки площею 0,1430 Га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: село Шешори, Косівського р-ну, Івано-Франківської обл.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок та земельна ділянка, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги за законом є вона та її брат ОСОБА_4 . Брат ОСОБА_4 , подаючи заяву нотаріусу про прийняття спадщини приховав факт наявності іншого спадкоємця за законом першої черги, зокрема її. Враховуючи, що спадщина належить спадкодавцю з часу відкриття спадщини, їй належить спадкове майно її матері ОСОБА_3 в частині Ѕ. Нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, з підстав пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її брат ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина. До складу спадщини після смерті брата входить:
-1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-1/2 частка земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-житловий будинок з господарськими будівлями, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-1/2 частка земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: Косівського р-ну, Івано-Франківської обл.
Вона є спадкоємцем 2 черги, яка прийняла спадщину після смерті брата, подавши нотаріусу заяву про прийняття такої. Спадкоємцями за законом 1 черги є дружина брата - відповідач ОСОБА_2 , та його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Діти померлого брата відмовились від спадщини в її користь. Відтак, вона є спадкоємицею майна брата в частині 2/3 часток. В частині 1/3 частки майна брата спадкоємицею є відповідач ОСОБА_2 .
Відтак, враховуючи спадкування майна після смерті матері ОСОБА_3 та брата ОСОБА_4 вважає, що за нею слід визнати право власності на:
-5/6 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-5/6 часток земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-2/3 часток житлового будинку з господарськими будівлями, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-2/6 часток земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: село Шешори, Косівського р-ну, Івано-Франківської обл.
При розгляді справи в судовому засіданні позивачка, її представник адвокат Яш П.К. позов підтримали, з підстав викладених у такому. Зазначили, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки на час смерті такої проживала разом з нею. Просили позов задовольнити. Будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання 18 серпня 2022 року не з'явились.
Представником відповідача адвокатом Поповичем С.С. подано відзив на позов, яким представник позов заперечив. Заперечуючи позов представник покликається на наступне:
- ОСОБА_1 не слід вважати такою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки не доведено фактів її проживання з матір'ю час смерті такої чи подачі нотаріусу заяви в шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини. Зокрема, судом не розглядається позовна вимога про встановлення факту спільного проживання разом з матір'ю на час смерті такої. В межах спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 нотаріусом постановою відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку для подання нотаріусу заяви. Постанова не оскаржена;
-в межах спадкової справи, заведеної після смерті брата ОСОБА_4 нотаріусом не прийнято рішення щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину чи про відмову у видачі такого. За зазначених умов, видача свідоцтва про право на спадщину належить до повноважень нотаріуса, перешкоди у видачі свідоцтва про право на спадщину відсутні. Відсутній спір щодо спадкового майна ОСОБА_4 . Просив в позові відмовити.
Будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання 18 серпня 2022 року відповідач її представник не з'явились. Представником ОСОБА_7 скеровано клопотання про розгляд справи у його та відповідачки відсутності.
2.Вчинені процесуальні дії у справі, рішення щодо подальшого руху справи.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області в особі судді Юсип І.М. від 03 грудня 2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Гаполяка Т.В.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2021 року постановленою в особі судді Гаполяка Т.В., цивільну справу прийнято до свого розгляду. Розгляд справи розпочато спочатку в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2021 року позов в частині вимог:
- визначити ОСОБА_1 додатковий строк достатній для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини;
- визнати за ОСОБА_1 право на перерозподіл спадщини
- залишишено без розгляду.
Оцінено заяву ОСОБА_1 від 10 жовтня 2020 року, як заяву подану в порядку збільшення позовних вимог та прийнято таку до розгляду.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2021 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
3.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Позивач ОСОБА_1 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвами про народження, одруження ОСОБА_1 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 (а.с. 6,8).
ОСОБА_3 на час смерті належали житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 9, 188) та земельна ділянка площею 0,1162 Га. з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства (а.с. 165), що за адресою: АДРЕСА_1 .
На випадок смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, зміст якого суду не відомий (а.с. 159).
Доказів прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом судом не здобуто.
Спадкоємцем за законом, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 є її син, брат позивачки ОСОБА_4 (а.с. 6,157).
ОСОБА_4 приватним нотаріусом Галицького районного округу Івано-Франківської області Чіпко І.П. видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1 Га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 173) та свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0162 Га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с. 176), що за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою від 03 вересня 2019 року приватного нотаріуса Галицького районного округу Івано-Франківської області Чіпко І.П. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 189).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивачки ОСОБА_4 (а.с. 195), після смерті якого відкрилась спадщина.
На час смерті ОСОБА_4 належала наступне спадкове майно, реєстрація права власності на яке здійснено за ним, зокрема:
-земельна ділянка площею 0,1 Га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 173, 241);
-земельна ділянку площею 0,0162 Га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 176, 244);
-житловий будинок площею 36,4 кв.м., з господарськими будівлями, що за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 242);
-1/2 частка земельної ділянки площею 0,1430 Га. з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: село Шешори, Косівського р-ну, Івано-Франківської обл. (а.с. 243);
Приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу Дзерою Л.О. після смерті ОСОБА_4 заведено спадкова справу (а.с. 190-231). Приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу Дзерою Л.О. припинено нотаріальну діяльність у зв'язку із смертю. Спадкову справу витребувано судом з нотаріального архіву.
На час смерті ОСОБА_4 проживав один (а.с. 197).
На випадок смерті ОСОБА_4 заповіту не залишив (а.с. 202).
Спадкоємцями за законом, що прийняли спадщину у спосіб подання заяви нотаріусу є позивач ОСОБА_1 (сестра) (а.с. 192), відповідач - ОСОБА_2 (а.с. 205).
Діти померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 подали заяви про відмову від права на прийняття належної спадщини за законом в користь ОСОБА_1 (а.с. 208-217).
4.Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захист у порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи,поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання,суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини третьої статті 223 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи клопотання учасника про розгляд справи за їх відсутності, неявки належно повідомленого позивача, його представника, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, учасників.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини 1 статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до статті 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частин 1, 5-6 статті 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Відповідно до частини 2 статті 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Відповідно до частини 3 статті 1275 ЦК України, положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.
Відповідно до частини 1 статті 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , подавши нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець ОСОБА_1 є такою, що не прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 у зв'язку з чим постановою від 03 вересня 2019 року приватного нотаріуса Галицького районного округу Івано-Франківської області Чіпко І.П. їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відтак, спадкоємець ОСОБА_4 набув у власність наступне майно після смерті матері:
-земельну ділянку площею 0,1 Га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельна ділянку площею 0,0162 Га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про право на спадщину на такий нотаріусом не видано)
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат ОСОБА_4 .
На час смерті ОСОБА_4 , окрім майна успадкованого після смерті матері також, належали:
-житловий будинок площею 36,4 кв.м., з господарськими будівлями, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-1/2 частка земельної ділянки площею 0,1430 Га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 ;
Враховуючи спадкоємців за законом, що прийняли спадщину у спосіб подання заяви нотаріусу - позивача ОСОБА_1 (сестра) та відповідача - ОСОБА_2 (дружина), відмову дітей померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від права на прийняття належної спадщини за законом в користь ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно ОСОБА_4 , з момент відкриття спадщини, виникло у частках:
-2/3 - у ОСОБА_1 ;
-1/3 - у ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Відповідно до частини 1 статті 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», судам надано роз'яснення, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відсутні правові підстави для визнання судом за позивачем права власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 - позивачем пропущено строк прийняття спадщини. Судом такий не поновлено, не встановлено факту спільного проживання на час смерті спадкодавця.
В межах встановлених правовідносин, нотаріусом не прийнято рішення про відмову в оформленні права на спадщину за спадкоємцями, насідком чого є звернення до суду з позовом.
Суд не вбачає перешкод для одержання спадкоємцями в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 . Суд не вправі переймати дискреційні повноваження нотаріуса.
Відповідно до вимог пункту 16.3 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 при зверненні фізичної чи юридичної особи до нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину у тих випадках, коли спадкову справу передано на зберігання до архіву, нотаріус витребовує з державного нотаріального архіву відповідну спадкову справу разом із відповідними документами обліково-довідкового характеру (книгою обліку і реєстрації спадкових справ, алфавітною книгою спадкових справ).
Припинення діяльності нотаріуса у зв'язку з смертю не є перешкодою для видачі свідоцтва про право на спадщину. Тобто, за заявою спадкоємців інший нотаріус вправі витребувати справу з нотаріального архіву і видати свідоцтво.
Фактом визнання судом за одним зі спадкоємців права власності на спадкове знівелюється право та обов'язок отримати іншим спадкоємцем у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, реалізація права спадкоємців, зокрема на укладення договору про поділ спадщини.
Відтак в позові слід відмовити.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, суд, з дотриманням положень частини 6 статті 259, частини 5 статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з позовними вимогами визнати за нею в порядку спадкування право власності на:
-5/6 часток житлового будинку площею 113, 5 кв.м., з господарськими будівлями: літньою кухнею, стайнею, вбиральнею, гаражем та господарськими спорудами: огорожею, воротами, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-5/6 часток земельної ділянки площею 0,10 Га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
-2/3 часток житлового будинку площею 36,4 кв.м., з господарськими будівлями: вбиральнею, навісом, що за адресою: АДРЕСА_2 ;
-2/6 часток земельної ділянки площею 0,1430 Га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що за адресою: село Шешори, Косівського району, Івано-Франківської області
-відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін (учасників) справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивачка - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;
Повне рішення складено 29 серпня 2022 року.
Суддя Тарас ГАПОЛЯК