29.08.2022 Єдиний унікальний номер 205/5410/22
Провадження № 2/205/2583/22
29 серпня 2022 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності,
25 серпня 2022 року представник позивача ОСОБА_3 сформував в системі «Електронний суд» вищевказану позовну заяву, яка надійшла до канцелярії суду 26 серпня 2022 року.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; ціна позову про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачено, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в цьому населеному пункті чи місцевості.
Ціна позову повинна бути визначена на момент пред'явлення позову з урахування грошової оцінки - об'єктивної ринкової вартості об'єкта.
Механізм проведення оцінки нерухомого майна для цілей обчислення, зокрема судового збору, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, так у п. 1 якої зазначено, що оціночною вартістю є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Однак у позові не зазначено на підставі яких доказів позивачем визначено вартість спірного нерухомого майна. При цьому, ця вартість має бути визначена уповноваженим суб'єктом та підтверджена належними та допустимими доказами.
Таким чином позивачу необхідно визначити ціну позову щодо вимог майнового характеру відповідно до дійсної ринкової вартості предмета спору згідно експертної оцінки вказаного майна, та відповідно долучити звіт про оцінку майна і оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до дійсної ринкової вартості майна.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України (зі змінами відповідно до Закону України № 1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» від 27.04.2021, що набрав чинності 26.05.2021р.) позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Таким чином, позивач звертаючись до суду з відповідним позовом в електронній формі повинен долучити до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу у справі копій поданих до суду документів, однак вказаний доказ відсутні.
Також згідно із п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити також відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти усіх учасників справи.
Отже позивачем не зазначено номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача, а якщо ця інформація йому не відома про це потрібно зазначити.
Більш того, в прохальній частині позивач також просить в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати як за позивачем, так і за відповідачем право власності на невідому частку квартири АДРЕСА_1 .
Отже, позивачу необхідно звернути увагу на прохальну частину позовної заяви та привести її у відповідність до змісту позовної заяви та вимогам діючого законодавства.
Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.П. Терещенко
.