Справа № 243/473/22
Провадження № 2/243/872/2022
26 серпня 2022 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мірошниченко Л.Є.
за участю секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, що проводилось в режимі дистанційного розгляду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», за участю третьої особи: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
І. Виклад позиції позивача.
11 січня 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 звернулись до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», за участю третьої особи: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги мотивуючи тим, що у червні 2021 року в бухгалтерії за місцем роботи позивач дізналась про надходження постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 11.05.2021 року про звернення стягнення на доходи боржника у виконавчому провадженні № 63492320. Відповідно до постанови із заробітної плати позивача мали бути здійснені утримання на загальну суму 9 318,21 грн. на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД».
17.12.2021 року позивачем вперше був отриманий виконавчий напис від 08.09.2020 року № 33924 виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та постанову про відкриття виконавчого провадження. Зі змісту виконавчого напису вбачається, що з позивача стягнуто на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованість за кредитним договором в сумі 9 318,21 грн. та плату за вчинення безпосередньо напису в сумі 500 грн.
При вчиненні виконавчого напису від 08.09.2020 року нотаріус не отримував від ТОВ Фінансова компанія «АЛАНД» та від позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (квитанції, чеки, тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, а також заборгованості, а також процентів, зазначених у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем, щодо наявності грошового зобов'язання по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог.
Вважає, що виконавчий напис нотаріуса від 08.09.2020 року № 33924 вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ним не було отримано письмової вимоги (повідомлення) ні від відповідача, ні від приватного виконавця, а тому він не визнає розмірів заборгованості нарахованої ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», крім того за виконавчим написом з позивача стягнуто заборгованість від 26.12.2012 року, отже з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.
Зазначила, що через неповідомлення її про стан рахунків, була позбавлена можливості оспорити вимоги ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», що свідчить про наявність спору щодо нарахованої заборгованості.
Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 33924, вчинений 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в сумі 9318,21 грн. на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД». Також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 6000 грн.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Сильченко О.В. в судове засідання не з'явились, належним чином були повідомлені про час та дату судового розгляду, згідно позовної заяви просили розглянути справу у їх відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повідомлень про причини неявки представника, жодних клопотань, заяв або відзиву стосовно заявлених позовних вимог на адресу суду від Відповідача не надходило. З огляду на наведене, суд на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України вважає можливим вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 14.01.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 вчинено виконавчий напис № 33924, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 006-04141-261212 від 26.12.2012 року, укладений з ТОВ «Дельта Банк». Строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року, сума заборгованості становить 8 818,21 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 9 318 грн. 21 коп.
04.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу на підставі виконавчого напису № 33924 від 08.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.
V. Оцінка суду.
Стаття 87 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 89 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачується стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріусу.
Верховний суд України у справі за № 6-887цс17 висловив правову позицію, та зазначив, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідно до положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п. 3.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Аналіз вказаних норм призводить до висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Основною ознакою та встановленою законом вимогою такого позасудового врегулювання спору, як вчинення виконавчого напису нотаріусом, є безспірність розміру заборгованості, а також за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Крім того, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм матеріального права міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №61-84цс19).
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вищевикладене узгоджується із висновком, який викладено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2020 року по справі № 320/7932/16-ц.
Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зазначений у написі, є безспірним.
За таких обставин підлягає перевірці питання щодо стягнення заборгованості з боржника за кредитним договором, а сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 року по справі №310/9293/15.
Крім того суд зазначає, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Разом з тим матеріали справи не містять письмового повідомлення про отримання ОСОБА_1 вимоги ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД».
В наданих до суду приватним нотаріусом та приватним виконавцем копіях документів також таке повідомлення відсутнє.
Саме по собі надіслання вимоги без належного підтвердження про його отримання не є доказом повідомлення боржника.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Вищевказана правова позиція викладена у постанові КЦС ВС від 10 листопада 2021 року у справі № 758/14854/20.
За вказаних обставин, на думку суду у приватного нотаріуса не було підстав вважати заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», безспірною.
Наведене свідчить про надання ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» неповної інформації та документів приватному нотаріусу, що має наслідком порушення при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про нотаріат» та п.1 Глави 13 Порядку № 296/5, згідно з яким на нотаріуса покладається обов'язок відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Отже, оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням імперативно встановленою законом вимогою безспірності розміру заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що, при вчиненні Виконавчого напису № 33924 було порушено вимоги щодо безспірності розміру та наявності заборгованості, що у своїй сукупності є підставою для визнання Виконавчого напису № 33924, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «АЛАНД», заборгованості, таким що не підлягає виконанню, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Щодо вимог позивача про відшкодування ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона
На підтвердження понесених витрат до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги від 10 грудня 2021 року, розрахунок виконаних робіт до договору, ордер серії АН № 1022137 та квитанцію до прибуткового касового ордера № 21 від 24.12.2021 року, згідно якої ОСОБА_1 сплачено адвокату Сильченко О.В. - 6000 грн. 00 коп.
Суд вважає вимоги позивача в частині відшкодування витрат на правничу допомогу обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з частинами 1-3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення даних позовних вимог, тому з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати по сплаті ним судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 992 грн. 40 коп. та витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 6000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 10-13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги адвоката Заморської Інни Віталіївни, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», за участю третьої особи: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 33924, вчинений 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, яким задоволено вимоги ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 заборгованості в сумі 9 318 грн. 21 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» ЄРДПОУ (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 14, офіс 301) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко