Справа № 522/7000/22
Провадження № 2/522/3830/22
22 серпня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав,
09 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Мотивує вимоги тим, що відповідачка не виявляє щодо дитини батьківського піклування, не цікавиться життям дитини, не приймає участь в вихованні сина та відмовляється забезпечити нормальне життя. Дитина повністю знаходиться на утриманні позивача та проживає разом з ним, він забезпечує дитину необхідними умовами для проживання, виховання і розвитку.
Ухвалою від 21 червня 2022 року по справі відкрито провадження, встановлений спрощений порядок розгляду справи з викликом сторін. Також, задоволено клопотання представника позивача та витребувано із Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради письмовий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04 липня 2022 року до суду надійшов відзив на позов ОСОБА_2 , в якому не заперечує проти позбавлення її батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
07 липня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , яка 29 червня 2022 року посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Машкіною Н.О., зареєстрована в реєстрі за № 389 про визнання позовних вимог про позбавлення ії батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просить провести розгляд справи за ії відсутності.
05 серпня 2022 року до суду надійшов лист голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 25.07.2022 року № 01-12/1079/2вих про направлення ухвали про необхідність надання висновку органу опіки та піклування у справі до Служби у справах дітей Одеської міської ради.
11 серпня 2022 року до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи, висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації від 05 серпня 2022 року № 01-11/1151/1вих.
22 серпня 2022 року до суду надійшла заява позивача та його представника про відмову від позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, в зв'язку з відмовою позивача від цієї позовної вимоги. Інші позовні вимоги просить розглянути по суті та ухвалити судове рішення.
Ухвалою суду від 22 серпня 2022 року заяву задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_1 від позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів на утримання дитини, в зв'язку з відмовою позивача від позову та закрито провадження в цій частині, в зв'язку з відмовою позивача від позовної вимоги.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи наявні письмові заяви про розгляд справи без участі представників сторін.
В матеріалах справи наявні заяви учасників справи про розгляд справи за відсутності відповідачки ОСОБА_2 та про визнання позову про позбавлення ії батьківських прав, представників інших сторін про розгляд справи за відсутності представників сторін.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 49, частини першої статті 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (провадження у справі), зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову та задоволення позовних вимог Позивача, суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), виходить з такого.
З наявних письмових матеріалів справи судом встановлено, що Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 25 серпня 2020 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 25.08.2020 р. Малиновським районним у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1754.
Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 та 28 вересня 2021 року складено актовий запис про народження за № 4186, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 , в графі батьки зазначені: мати ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_1 .
За загальними положеннями Декларації прав дитини Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 20.11.1959 р. дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості (принцип 6).
За статтею 27 Конвенції про права дитини, схваленою Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20.11.1989 р. та ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XII, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини; батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аналогічно стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» закріплює, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Національне законодавство України покладає на батьків обов'язки утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (стаття 51 Конституції України, статті 150, 180 Сімейного кодексу України).
Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини визначені також Законом України «Про охорону дитинства». Згідно з приписами частин першої, другої статті 12 цього Закону виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини; на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці; виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
На порушення наведених вимог ОСОБА_2 батьківських обов'язків щодо виховання і розвитку названої вище дитини не виконувала і не виконує з огляду на таке.
Відповідно до заяви про реєстрацію місця проживання особи, наданою Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.12.2021 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до заяви, засвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Машкіною Н.О., яка зареєстрована в реєстрі за № 1136 від 17.11.2021 року ОСОБА_2 надала згоду на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем реєстрації батька ОСОБА_1 - на житлову площу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на проживання сина в квартирі.
Відповідачка ОСОБА_2 не проживає з ними, з ії боку відсутній інтерес та турбота щодо життєдіяльності дитини.
Крім того, до позовної заяви долучено оригінал нотаріально посвідченої заяви Відповідачки щодо ії добровільної відмови від батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав Відповідача за результатами встановлення аналогічних наведеним обставин розглядалося Приморською районною адміністрацією та зроблено висновок органу опіки та піклування (висновок Служби у справах дітей Одеської міської ради від 25.07.2022 року № 07/6074) про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.08.2022 р. № 01-11/1151/1вих.
При цьому, як вбачається з цього висновку, «Батько дитини, ОСОБА_1 , самостійно здійснював усі приготування до народження дитини: зробив ремонт, укомплектував дитячу кімнату, придбав усе необхідне, від коляски до авто крісла. Після народження ОСОБА_4 та по теперішній час, батько повністю самостійно здійснює усі заходи щодо опіки, піклування та його виховання, дбає про його сталий та гармонійний розвиток. Тимур росте здоровою, сильною та щасливою дитиною, яка враховуючи вплив батька дуже соціалізована, як для дитини свого віку. ОСОБА_4 завжди посміхається та без проблем комунікує зі зовнішнім світом.
Його відносини з батьком мають тісний емоційний окрас, батько відчайдушно, з великою любов'ю та терпінням ставиться до будь-яких потреб ОСОБА_4 , намагаючись увесь вільний час проводити разом з дитиною.
ОСОБА_1 створив всі умови щодо нормального розвитку та здоров'я ОСОБА_4 , забезпечує та охороняє його емоційний стан, дитина завжди у гарному настрої, охайна та чиста, жваво цікавиться усім новим. З боку ОСОБА_2 відсутній інтерес щодо життєдіяльності ОСОБА_4 .
15.07.2022 року спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено акт, відповідно до якого встановлено, що квартира розміщена на 3-му поверсі 4-х поверхового будинку, складається з 4-х кімнат, загальна площа 80 кв.м, житлова площа 65 кв.м. Квартира чиста, світла, прозора, зроблений сучасний ремонт, в наявності меблі, побутова техніка, водо -, електропостачання. Дитина має окрему кімнату, окреме ліжко, іграшки, одяг та взуття відповідного віку та сезону, на момент складання акту в квартирі була присутня няня малолітнього ОСОБА_5 .
За інформацією Центру соціальних служб Одеської міської ради від 20.07.2021 року № 04/01-1707 фахівцями із соціальної роботи відділу соціальної роботи ЦСС ОМР у Приморському районі 15.07.2022 року спільно із спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі здійснено відвідування за адресою: АДРЕСА_2 . Складений акт потреб сім'ї/особи. Родина проживає у власній чотирикімнатній квартирі. Умови проживання задовільні.
ОСОБА_1 офіційно працює, має стабільний дохід. У відсутності його за дитиною доглядає няня».
Відповідно до положень пункту 2 частини першої, частин третьої, четвертої статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них; під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
На підставі частини першої статті 165 названого Кодексу право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, зокрема, особа, в сім'ї якої проживає дитина.
За роз'ясненнями, викладеними у пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами), позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В усіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, а так само судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (пункт 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частина восьма статті 7 Сімейного кодексу України).
За встановлених судом обставин і наведених вище законодавчих підстав суд дійшов до висновку, що Відповідачка на порушення вимог законодавства України з питань охорони дитинства ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в інтересах якого подано позов, оскільки фактично самоусунулась від виконання цих обов'язків, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує її харчуванням, медичним доглядом, лікування дитини, взагалі не спілкується з дитиною, тим самим Відповідачка переклала свої батьківські обов'язки повністю на Позивача, який турбується про дитину протягом всього часу його життя.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 спільно не проживала з дитиною, вихованням дитини не займається, не відвідує його, не цікавиться його життям і здоров'ям, матеріально не утримує і не допомагає, повну опіку та піклування над малолітнім ОСОБА_6 батько здійснює самостійно з моменту народження і по теперішній час, з яким він постійно проживає.
Наведені вище обставини переконують суд в тому, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви та позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до дитини.
Позбавлення батьківських прав матері, яка, починаючи з моменту народження дитини, фактично самоусунулась (ухилилилась) від її виховання, не піклувалися про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя тощо, відповідає найкращим інтересам дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 8 грудня 2021 року у справі № 311/563/20 (провадження № 61-14656св21).
Таким чином, визнання Відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вимоги Позивача є обґрунтованими і відповідають закону, а тому суд має законні підстави для прийняття визнання Відповідачем позову та ухвалення рішення про задоволення позову.
Наведені обставини кожна окремо та у своїй сукупності, на переконання суду, є правовою підставою для позбавлення Відповідачки батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до статей 12, 25 Закону України «Про охорону дитинства», статей 150, 164-167, 180-182, 184, 191, 193 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 2-4, 12, 13, 223, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 351-355, 430, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 26.08.2022.
Суддя Р.Д. Абухін
22.08.22