Справа № 522/11050/22
Провадження № 2/522/4552/22
26 серпня 2022 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернулася до Приморсього районного суду м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Серебрійської Юлії Олександрівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом з позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову, у якій просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 28679 від 20.12.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з неї на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованості в сумі 10 690 грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що виконавчий напис оскаржується нею у судовому порядку, на виконання вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Серебрійською Ю. О. 28.12.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 68006866 та відбувається стягнення, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) викладено правову позицію, відповідно до якої, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Отже, оскільки такий спосіб забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачений чинним законодавством, є співмірним із позовними вимогами, а також враховуючи, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що у випадку задоволення позову для відновлення прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, необхідно буде докласти значних зусиль, позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження за її позовом без нових звернень до суду.
Разом з тим, суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зі змісту ч. 1 ст. 154 ЦПК України слідує, що суд має право, однак він не зобов'язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Випадки обов'язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зазначена правова позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 61-11274св18.
У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Крім того, відповідно до вимог ч. 6 ст. 154 ЦПК України відповідач не позбавлений права звернутись з клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення та надати докази, які на його думку підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.
З огляду на наведене, заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 149-154, 157 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 28679 від 20.12.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» суми заборгованості в розмірі 10 690 грн, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Одеської області Серебрійської Ю. О. (виконавче провадження № 68006866).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Примірник ухвали про забезпечення позову для її негайного виконання надіслати приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Серебрійській Юлії Олександрівні.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т. Ю. Федчишена