Справа №522/22638/17
Провадження № 1-кп/522/143/19
В порядку ст. 331 КПК України
23 серпня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.111, ч.1 ст.263 КК України,
та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту -
Учасники процесу:
прокурор: ОСОБА_5 ,
захисники: ОСОБА_7 ,
обвинувачений: ОСОБА_6 ,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22016000000000468 від 21.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 , посилаючись на те, що наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, відпав.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 не заперечив проти задоволення клопотання. Також зазначив, що у нього на утриманні є мати похилого віку, яка страждає на ряд тяжких хвороб, має постійне місце проживання і місце роботи, позитивно характеризувалася, має стійкі соціальні зв'язки. Крім цього, просив скасувати арешт з паспорта громадянина України.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Суд, заслухавши думку сторін, розглянувши наявні матеріали, прийшов до висновку про наступне.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, відповідальність за який передбачено виключно у виді позбавлення волі.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Суд враховує той факт, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні злочину, який пов'язаний із співпрацею із органами іноземної держав, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При попередньому вирішенні питання про доцільність продовження тримання під вартою суд вказав, що наявні ризики передбачені п.1-5 ст. 177 КПК України.
В той же час, як вбачається із клопотання прокурора, обвинувачений має на утриманні мати похилого віку, постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про стійкість соціальних зв'язків, суд приходить до висновку, що ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - відпав.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013р. N511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» визначено, ще відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою.
Крім цього, вищезазначений лист ВССУ посилається на правову позицію ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", відповідно до п.71 якого практика тримання обвинувачених під вартою виключно на підставі того, що обвинувальний висновок подано до суду першої інстанції, є порушенням пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є несумісною з принципом юридичної визначеності та принципом захисту від свавілля, принципу верховенства права, що відображено у рішенні ЄСПЛ у справі "Єлоєв проти України" (974_433) (Yeloyev v. Ukraine), N17283/02, п. 50, від 06 листопада 2008 року).
Також практика ЄСПЛ встановлює, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення обвинуваченим тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, але при цьому, суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі "Єчус проти Литви").
У своїх рішеннях ЄСПЛ також звертає увагу на те, що тяжкість злочину, вчиненого обвинуваченим, та ризик його ухилення від слідства чи суду залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення. Проте, згідно з п.3 ст.5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, а тому прокурор у своєму клопотанні має навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1998 року у справі "І.А. проти Франції").
До ухвалення вироку суду, особа обвинуваченого свідчить про можливість знаходження в суспільстві, однак з певними обмеженнями які покладаються на останнього вказаною ухвалою суду.
Так, зважаючи на тривалість знаходження обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, суд вважає, що наявні ризики не можуть виправдовувати подальше застосування виняткового запобіжного заходу. З урахуванням того факту, що нові ризики не з'явилися, суд приходить до висновку, що достатнім запобіжним заходом буде особисте зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).
Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином з урахуванням вище викладеного та практики Європейського суду з прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту з паспортів, ідентифікаційної карти, водійського посвідчення та повернення їх володільцям.
Керуючись ст.ст. 27, 174, 177, 178, 183, 197, 314-316, 371, 372, 392, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши з-під варти в залі суду.
Обрати ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_6 зобов'язання передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом.
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.
Клопотання захисника щодо скасування арешту з паспорта: на ім'я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_1 виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області від 17.06.1997 року - задовольнити.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний не виконає покладенні на нього обов'язки, до нього може бути накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Копію ухвали направити начальнику ДУ "ОУВП (№21)" Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ України - для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Головуючий суддя:
Судді:
23.08.2019