29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 308/7382/16-к
провадження № 51 - 2541 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши спільну касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 травня 2022 року,
встановив:
За вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 серпня 2017 року ОСОБА_4 засуджено:
-за ч.1 ст. 190 КК у вигляді 3 років обмеження волі,
-за ч.3 ст. 358 КК (із змінами від 11 червня 2009 року) у виді 2 років обмеження волі.
Згідно з вимогами ст. 70 КК шляхом поглинання більш суворим злочином менш суворого призначено покарання у виді 3 років обмеження волі.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання, а кримінальну справу закрито у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України майнову шкоду в розмірі 11616,78 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 травня 2022 року вирок місцевого суду змінено.
Виключено з резолютивної частини вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 серпня 2017 року, стосовно ОСОБА_4 , формулювання «кримінальну справу закрити».
Вважати правильним формулювання: «На підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності».
В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 порушують питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону засудженою та її захисником не дотримано, оскільки, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону, вони у касаційній скарзі не навели обґрунтування допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до норм, передбачених статтею 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 370, 404, 412, 413, 419 цього Кодексу.
Викладені у спільній касаційній скарзі доводи стосуються, на їхню думку, неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, що не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Крім того, касаційна скарга не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених у ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційної скарги сторони захисту.
Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 без руху і встановити п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3