Ухвала
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 754/12127/19
провадження № 61-7840ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідне медичне об'єднання «Діалір» в особі виконуючої повноваження керівника арбітражного керуючого Куделі Марії Олександрівни на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідне медичне об'єднання «Діалір» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та суми компенсації втрати частини коштів у зв'язку з порушенням терміну їх виплати,
Відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідне медичне об'єднання «Діалір» (далі - ВАТ «НДМО «Діалір»), в особі виконуючої повноваження керівника арбітражного керуючого Куделі М. О., 12 серпня 2022 року звернулося засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 червня 2022 року у вищевказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.
Разом із касаційною скаргою заявником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з посиланням на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки копію повного тексту судового рішення апеляційного суду заявник отримав 20 червня 2022 року на електронну пошту. Поряд із цим, в Україні з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан. Листом від 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року. Посилаючись на зазначені обставини заявник вважає, що строк на касаційне оскарження ВАТ «НДМО «Діалір» пропущено з об'єктивних та незалежних від нього причин.
24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджений Указ Президента України 24 лютого 2022 року №64/2022, яким у Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 18 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 22 квітня 2022 року № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами.
В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.
Отже, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з воєнним станом в Україні.
Враховуючи, що копію оскаржуваної ухвали заявник отримав 20 червня 2022 року, останнім днем строку на касаційне оскарження було 20 липня 2022 року.
Наведені представником заявника підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, заявником не доведено, що зазначені ним обставини пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 13 червня 2022 року унеможливили подання касаційної скарги у визначений законодавством строк.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, заявнику необхідно подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для його поновлення та надати відповідні докази, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, разом із касаційною скаргою заявник додає клопотання про відстрочення ВАТ «НДМО «Діалір» сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення або на інший визначений судом строк, посилаючись на те, що предметом спору є захист трудових прав та з огляду на майновий стан заявника. Зокрема зазначає, що в статутному капіталі товариства 95 % акцій належить державі, оскаржувана ухвала безпосередньо стосується прав та обов'язків відповідача, у зв'язку з ситуацією, яка склалась в країні через військову агресію, товариство позбавлено можливості сплатити вчасно судовий збір. До клопотання додає копію висновку Торгово-промислової палати України про та розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2006 року № 621-р «Про передачу МОЗ повноважень з управління корпоративними правами держави щодо ВАТ «НДМО «Діалір».
Вивчивши доводи клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З цих же підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Разом із тим, в даному випадку суд дійшов висновку, що надані до клопотання докази не підтверджують майновий стан заявника, відтак не свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на викладене, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню.
Таким чином, заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 481,00 грн.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 2 481,00 грн.
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 13 червня 2022 року, зазначені Відкритим акціонерним товариством «Науково-дослідне медичне об'єднання «Діалір», в особі виконуючої повноваження керівника арбітражного керуючого Куделі Марії Олександрівни, у клопотанні,неповажними.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідне медичне об'єднання «Діалір», в особі виконуючої повноваження керівника арбітражного керуючого Куделі Марії Олександрівни, на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 червня 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Якщо заяву про поновлення строку касаційного оскарження не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для його поновлення визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков