Ухвала
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 212/1583/22
провадження № 61-7995ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Толстих Олександра Юрійовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві,
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - АТ «Кривбасзалізрудком»), в якому просив суд стягнути на його користь моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я на виробництві,
у розмірі 260 000,00 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн, без врахування податку з доходу фізичних осіб.
Стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судові витрати
в розмірі 1 500,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Кривбасзалізрудком» задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2022 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 змінено, зменшено цей розмір з 150 000,00 грн до 100 000,00 грн.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2022 року в частині розміру судового збору, стягнутого з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави змінено, зменшено цей розмір з 1 500,00 грн до 1 000,00 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
16 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Толстих О. Ю. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Толстиха О. Ю. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі представник заявника узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Толстих Олександра Юрійовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць