Постанова
Іменем України
22 серпня 2022 року
м. Київ
Справа № 344/19002/14-ц
провадження № 61-11554св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Кредитна спілка «Кредо»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кредитної спілки «Кредо» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2021 року, ухвалене у складі судді Пастернак І. А., та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Девляшевського В. А., Фединяка В. Д.,
Короткий зміст позовної заяви
У 2014 році Кредитна спілка «Кредо» (далі - КС «Кредо», спілка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивувала тим, що 24 вересня 2012 року між спілкою та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 2999А, за яким позичальник отримав кредит на суму 280 000,00 грн, строком на вісімнадцять місяців.
Із метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 24 вересня 2012 року між спілкою та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 3420, між спілкою та ОСОБА_3 - договір поруки № 629.
Позивач вказував, що ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та проценти за користування кредитом за обумовленим графіком. Погашення основної суми кредиту за кредитним договором № 2999А відповідач здійснював один раз - 30 жовтня 2012 року у сумі 9 915,07 грн. На момент звернення до суду основна сума боргу за кредитним договором № 2999А складала 270 084,93 грн.
Погашення процентів за користування кредитом відповідач здійснив один раз - 30 жовтня 2012 року у розмірі 8 284,93 грн. Сума боргу за процентами за кредитним договором склала 71 300,57 грн.
Пунктом 7.3 кредитного договору визначено, що у випадку недотримання позичальником графіка сплати за кожний прострочений день, позичальник сплачує спілці подвійну процентну ставку від діючої, яка нараховується на суму заборгованості. Відповідно сума подвійної ставки від діючої станом на 24 листопада 2014 року за порушення позичальником графіку сплати за кожний прострочений день становила 224 926,54 грн.
У зв'язку з тим, що позичальник системно порушував виконання графіку повернення кредиту, спілка надіслала позичальнику та поручителям повідомлення про дострокове повне погашення кредиту, однак ці повідомлення залишились без відповіді.
КС «Кредо» просила суд стягнути солідарно з відповідачів борг у розмірі 566 312,04 грн, із яких: борг за кредитним договором від 24 вересня 2012 року № 2999А - 270 084,93 грн; проценти за користування кредитом - 71 300,57 грн; подвійна ставка процентів відповідно до пункту 7.3 кредитного договору за кожний прострочений день -224 926,54 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2021 року у задоволенні позову КС «Кредо» відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу КС « Кредо» залишено без задоволення, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2021 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що позичальник ОСОБА_1 обов'язки за кредитним договором № 2999А перед кредитною спілкою повністю виконав, що підтверджено довідкою № 131, виданої головою спілки.
Спростовуючи доводи апеляційної скарги про те, що у довідці від 31 грудня 2013 року № 131 викладена неправдива інформація, яка не підтверджується жодними доказами, які є у матеріалах справи, суд апеляційної інстанції вказав, що достовірність такої довідки підтверджується висновком експерта від 29 грудня 2017 року за результатами судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів про вчинення підпису на довідці саме головою правління КС «Кредо» Р. І. Даниляком.
При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно врахував, що інші докази, які були надані позивачем як на обґрунтованість своїх вимог, не можуть стверджувати про наявність заборгованості ОСОБА_1 та поручителів перед КС «Кредо».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року КС «Кредо» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час для усунення її недоліків.
27 серпня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди надали неправильну оцінку зібраним доказам, унаслідок чого дійшли помилкових висновків про задоволення позову.
Суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, не зазначили мотивів відхилення доказів позивача, не вказали про наявність розбіжностей між сумою заборгованості, яка наведена у довідці, та квитанціями, які подавалися відповідачем.
Суди не надали оцінки тим фактам, що кредит надано на суму 280 000 грн 24 вересня 2012 року, а у довідці, датованій більше ніж через рік від моменту початку користування цими коштами, зазначена та сама сума - 280 000 грн, що не відповідає ні умовам кредитного договору, ні вимогам ЦК України.
Крім того, суди попередніх інстанцій не надали оцінку поданим позивачем доказам: журналу вихідної документації спілки за листопад 2013 року - січень 2014 року, касовій книзі КС «Кредо», у якій відсутні відомості про внесення позичальником ОСОБА_1 коштів до каси спілки 02 листопада 2012 року, 12 грудня 2012 року, 31 грудня 2012 року, 07 лютого 2013 року, 18 квітня 2013 року, 07 травня 2013 року, 13 травня 2013 року, 29 травня 2013 року, 21 червня 2013 року, 24 липня 2013 року, 09 жовтня 2013 року, 11 листопада 2013 року. Суди не звернули увагу на те, що копії квитанцій, надані позичальником, по формі не відповідають квитанціям, які видає спілка, суми вписані від руки, загальна сума за долученими копіями квитанцій є меншою від суми отриманого кредиту.
Отже, заявник стверджував, що суди попередніх інстанцій порушили вимоги статті 89 ЦПК України під час оцінки зібраних доказів.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 520/4771/17 (провадження № 61-297св21), від 04 липня 2018 року у справі № 202/29195/13-ц (провадження № 61-9013св18).
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та КС «Кредо» укладений кредитний договір № 2999А на суму 280 000,00 грн на вісімнадцять місяців. За умовами договору позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі, обумовленому у графіку погашень кредиту.
24 вересня 2012 року між КС «Кредо» та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 3420, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання обов'язку ОСОБА_1 зі своєчасного поверненню кредиту, оплаті процентів і погашенню неустойки за кредитним договором.
24 вересня 2012 року між КС «Кредо» та ОСОБА_3 укладений договір поруки № 3420А, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання обов'язку ОСОБА_1 зі своєчасного повернення кредиту, оплаті процентів і погашенню неустойки за кредитним договором.
Згідно з довідкою, виданою КС «Кредо» 31 грудня 2013 року, зобов'язання за кредитним договором від 24 вересня 2012 року № 2999А на суму 280 000 грн ОСОБА_1 виконано у повному обсязі, заборгованість зі сплати основної суми та процентів за вищевказаним договором станом на 31 грудня 2013 року відсутня.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2016 року частково задоволено клопотання представника КС «Кредо», призначено судову почеркознавчу експертизу та судово-технічну експертизу, виконання якої доручено експертам Науково-дослідного експертного криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області.
Із висновку експерта Науково-дослідного експертного криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області від 29 грудня 2017 року № 1.1.-169/17, складеного за результатами судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи, встановлено, що: «підпис у графі «Голова правління «Кредо» Р. І. Даниляк у довідці від 31 грудня 2013 року № 131 виконаний гр. Даниляком Р. І. ».
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вказаним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановивши, що станом на 31 грудня 2013 року зобов'язання за кредитним договором від 24 вересня 2012 року № 2999А на суму 280 000 грн перед КС «Кредо» позичальник ОСОБА_1 виконав, сплативши суму кредиту та проценти, що підтверджено довідкою № 131, виданою 31 грудня 2013 року головою КС «Кредо» Даниляком Р. І., суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили позивачу у задоволенні позову.
При цьому суди попередніх інстанцій надали оцінку зібраним у справі доказам та врахували, що інші докази, які були надані позивачем на обґрунтованість своїх вимог, не можуть стверджувати про наявність заборгованості ОСОБА_1 та поручителів перед КС «Кредо».
Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судами щодо відсутності у позичальника заборгованості за кредитним договором, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.
Посилання КС «Кредо» як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду викладених від 26 травня 2021 року у справі № 520/4771/17 (провадження № 61-297св21), від 04 липня 2018 року у справі № 202/29195/13-ц (провадження № 61-9013св18), не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про те, що КС «Кредо» не доведено, що позичальник порушив умови укладеного кредитного договору та допустив заборгованість зі сплати кредиту.
Отже, суди попередніх інстанцій виконали вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідили і оцінили докази та встановили обставини у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та постанову апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Кредитної спілки «Кредо» залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник