1Справа № 335/4715/22 1-кп/335/652/2022
11 серпня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя, кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2021 за №12021080000000031, відносноОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 1 ст. 306 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2,3 ст. 307, ч. 3,4 ст. 321 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України,-
08.08.2022 із Запорізької обласної прокуратури до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2021 за №12021080000000031, відносноОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 1 ст. 306 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2,3 ст. 307, ч. 3,4 ст. 321 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України.
Ухвалою судді від 09.08.2022 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 11.08.2022 о 13-30 год.
В підготовчому судовому засіданні прокурором подано письмове клопотання про обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , зазначивши, що ризики, визначені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання та зміни запобіжних заходів обвинуваченим не зменшились та не змінились.
Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник у судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечували частково, просили суд дозволити обвинуваченій залишати своє житло у денний час та змінити умови домашнього арешту, з метою її подальшого працевлаштування.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 заперечувала проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , зазначила, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав захисника, та просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; чинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Як встановлено суддом, на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.02.2022 року до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
18.04.2022 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя змінено раніше обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який 15.06.2022 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 15.08.2022 року.
При вирішенні питання необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд виходить із наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих їй злочинів та пред'явленого обвинувачення, а також необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачена може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на обвинувачених та свідків, та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, беручи до уваги стадію судового розгляду, тривалий час перебування обвинуваченої під цілодобовим домашнім арештом, процесуальну поведінку обвинуваченої під час судового розгляду кримінального провадження та її особу, суд вважає, що на даній стадії судового розгляду такий запобіжний захід як домашній арешт у певний період доби забезпечить дотримання обвинуваченою процесуальних обов'язків, та зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, що були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та подальших його продовжень, а отже у задоволенні клопотання прокурора про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слід відмовити, та змінити обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби строком на два місяці, тобто до 11 жовтня 2022 року включно, з покладанням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При розгляді клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд виходить з таких обставин.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Так, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24.02.2022 року до ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.05.2021 року включно, з можливістю внесення застави.
Ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2022, 15.06.2022 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строком до 13.08.2022 року включно.
Обвинувачений ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків, раніше засуджений та обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.321 КК України, за який законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, за який законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років із конфіскацією майна, та які відповідно до ст.12 КК України належать до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду з метою уникнення покарання.
Оскільки ОСОБА_7 обізнаний про місце мешкання свідків та обвинувачених у даному кримінальному провадженні, то з метою уникнути відповідальності може незаконно впливати на них, що на думку суду, є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, постійного місця мешкання у м. Запоріжжя не має, раніше засуджений, після засудження обвинувачується у вчиненні нових тяжких та особливо злочинів, що дає підстави вважати, що систематичне скоєння кримінальних правопорушень є єдиним джерелом його прибутку. З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку про те, що залишаючись на волі ОСОБА_7 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням зазначеного, суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України а саме: переховування від суду; незаконний вплив на свідків та обвинувачених у даному кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність вказаних ризиків, суд вважає за необхідним зазначити про те, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на потерпілих та обвинувачених у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , у підготовчому судовому засіданні, суд виходить із встановлених слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_7 запобіжного заходу обставин щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 .
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим, на даний час, тримання обвинуваченого під вартою.
Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, наявне обґрунтоване обвинувачення відносно ОСОБА_7 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.4 ст.321 КК України, наявність ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, існуюча практика Європейського суду з прав людини, якою визначено, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, усталена позиція Верховного суду, а також мета забезпечення належної поведінки обвинуваченої, свідчать про неможливість запобігання існуючим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
При визначенні виду можливого запобіжного заходу, суд враховує існування встановлених в підготовчому судовому засіданні ризиків та вважає необхідним обрати ОСОБА_7 , винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-який більш м'який запобіжний захід, не може запобігти доведеним ризикам і забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с) ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод. Суд також бере до уваги вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування під вартою.
З урахуванням викладеного, та враховуючи дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше засуджений, є особою працездатного віку, проте до затримання офіційно не працював, суд приходить до висновку про те, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, з огляду на що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо останнього слід обрати строком на 60 днів, із застосуванням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 314-316, 369-372, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, шляхом заборони залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня, строком з 11 серпня 2022 року до 11 жовтня 2022 року включно.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, строком до 11 жовтня 2022 року включно:
- з'являтися до суду на його виклик у встановлений термін;
- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченій положення ч. 5 ст. 181 КПК України, у відповідності до якого працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, має право з'являтися в її житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань
В разі невиконання покладених обов'язків, до обвинуваченої може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Встановити строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 11 жовтня 2022 року включно.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції, за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 09 жовтня 2022 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Встановити розмір застави ОСОБА_7 у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 130 000 (сто тридцять тисяч ) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСА в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу - застава ОСОБА_7 , номер справи №335/4715/22, Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя).
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- з'являтися до суду на його виклик у встановлений термін;
- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 жовтня 2022 року включно.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала, в частині обрання запобіжного заходу, може бути оскаржена в апеляційному порядку, у строки передбачені чинним кримінальним процесуальним законодавством України. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 серпня 2022 року.
Повний текст ухвали буде проголошено 15.08.2022 о 14-00 год.
Суддя: ОСОБА_1