вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" серпня 2022 р. м. Київ Справа № 911/682/21
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МАНАД” (07714, Київська обл., Яготинський р-н, с. Засупоївка, вул. Центральна, 34)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” (16713, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Крупичполе, вул. Хмельницького, 55)
про стягнення 9155029,74 грн. штрафних санкцій та збитків,
секретар судового засідання: Сех І.С.
Представники сторін:
від позивача за зустрічним позовом: Макарчук Р.С. - заступник директора (протокол № 53 від 28.01.2019 р.), Сурай М.А. - директор (протокол № 1 від 14.05.2003 р.);
від відповідача за зустрічним позовом: не з'явились.
До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “МАНАД” про стягнення 2892750,00 грн. заборгованості за договором поставки № 246 від 12.10.2020 р.
Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ “МАНАД” зобов'язань щодо проведення повної оплати за поставлений товар, за який відповідачем було сплачено лише 13597500,00 грн. Натомість, решту вартості товару за договором поставки № 246 від 12.10.2020 р. в сумі 2892750,00 грн. сплачено не було, що і спричинило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” з даним позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.03.2021 р. було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі.
27.04.2021 р. до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “МАНАД” надійшла зустрічна позовна заява № 23/4-2021 від 23.04.2021 р. (вх. № 9955/21 від 27.04.2021 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” про стягнення 9155029,74 грн. штрафних санкцій та збитків, у тому числі - 859950,00 грн. неустойки у вигляді штрафу за прострочення поставки кукурудзи, 3780000,00 грн. неустойки у вигляді штрафу за прострочення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, 1464827,00 грн. збитків у вигляді додаткових витрат, понесених ТОВ “МАНАД” внаслідок вимушеного поповнення свого електронного рахунку в СЕА ПДВ для збільшення реєстраційного ліміту, 1890000,00 грн. збитків у вигляді втраченої вигоди, 1160252,74 грн. збитків у вигляді додаткових витрат внаслідок заміщення недопоставленого товару аналогічним товаром.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ “МАНАД” посилається на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за договором поставки № 246 від 12.10.2020 р. щодо поставки кукурудзи в повному обсязі у строк, встановлений договором. Порушення відповідачем за зустрічним позовом встановлених договором строків поставки товару в повному обсязі стало підставою для нарахування позивачем за зустрічним позовом неустойки у вигляді штрафу в заявленому до стягнення розмірі 859950,00 грн. та неустойки у вигляді штрафу за прострочення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 3780000,00 грн. Окрім того, у зв'язку з недопоставкою відповідачем за зустрічним позовом кукурудзи в повному обсязі у встановлений договором строк, позивач за зустрічним позовом, за його твердженням, зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 1890000,00 грн. внаслідок неотримання доходу від подальшої реалізації недопоставленого товару, та збитків у вигляді додаткових витрат внаслідок заміщення недопоставленого товару аналогічним товаром в розмірі 1160252,74 грн., позаяк позивач за зустрічним позовом був змушений замінити недопоставлений товар іншим аналогічним товаром, придбаним в іншого постачальника. Поряд з цим, ТОВ “МАНАД” просить стягнути з ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” 1464827,00 грн. збитків у вигляді додаткових витрат, понесених останнім внаслідок вимушеного поповнення свого електронного рахунку в СЕА ПДВ для збільшення реєстраційного ліміту.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2021 р. було прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МАНАД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” про стягнення загалом 9155029,74 грн. штрафних санкцій та збитків для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 911/682/21; вимоги за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “МАНАД” об'єднано в одне провадження з первісним позовом у даній справі № 911/682/21, підготовче засідання в якій було відкладено на 20.05.2021 р.
20.05.2021 р. до Господарського суду Київської області ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” було подано заяву б/н від 17.05.2021 р. (вх. № 12625/21 від 20.05.2021 р.) про залишення позову без розгляду, відповідно до якої позивач за первісним позовом просив суд, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” до ТОВ “МАНАД” про стягнення 2892750,00 грн. заборгованості за договором поставки № 246 від 12.10.2020 р. залишити без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2021 р. у справі № 911/682/21 було залишено без розгляду первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “МАНАД” про стягнення 2892750,00 грн. заборгованості за договором поставки № 246 від 12.10.2020 р.
Отже, Господарським судом Київської області розглядається справа № 911/682/21 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МАНАД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” про стягнення 9155029,74 грн. штрафних санкцій та збитків.
07.06.2021 р. до Господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання № 28/6-2021 від 03.06.2021 р. (вх. № 14128/21 від 07.06.2021 р.) про витребування доказів, в якому ТОВ “МАНАД” просило витребувати у ДП “Держреєстри України” інформацію у формі витягу з основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, про передачу ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” на складське зберігання зерновому складу ТОВ “Комбікормник” зерна кукурудзи з 01.10.2020 р. по 30.11.2020 р., і, зокрема, відомості про дати внесення записів до основного реєстру, поточні номери записів у реєстрі, вид складських документів, номер та серії бланків, виданих складських документів, дати видачі складських документів, найменування та залікову вагу зерна кукурудзи, переданої ТОВ “Комбікормник” від ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” за період із 01.10.2020 р. по 30.11.2020 р. для складського зберігання, відомості про погашення складських квитанцій, а також уповноважити представника ТОВ “МАНАД” на одержання витребуваних доказів в ДП “Держреєстри України”.
07.06.2021 р. до Господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання № 27/6-2021 від 03.06.2021 р. (вх. № 14129/21 від 07.06.2021 р.) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копії листа-пропозиції від 17.05.2021 р. б/н ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” про розірвання договору поставки № 246 від 12.10.2020 р.; копії додаткової угоди від 17.05.2021 р. б/н про розірвання договору поставки № 246 від 12.10.2020 р., з підписом директора ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” Копил М.А. та відбитком печатки; копії поштового конверта з копією опису вкладення про направлення до ТОВ “МАНАД” пропозицій про розірвання договору; копії листа ТОВ “МАНАД” від 02.06.2021 р. № 23/6-2021 про відхилення пропозиції про розірвання договору поставки з доказами направлення ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ”. При цьому, ТОВ “МАНАД” просило суд поновити строк для подання доказів у даній справі та долучити їх до матеріалів справи.
08.06.2021 р. до Господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив б/н від 04.06.2021 р. (вх. № 14225/21 від 08.06.2021 р.), за змістом якого ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” проти зустрічного позову заперечує, зазначаючи, що несвоєчасна поставка товару відбулася внаслідок порушення умов договору з боку ТОВ “МАНАД”, яким не було подано необхідний транспорт для завантаження, оскільки умовами договору № 246 від 12.10.2020 р. визначено, що вивезення товару з пункту завантаження здійснюється транспортом покупця, тобто, ТОВ “МАНАД”. З огляду на викладене, відповідач за зустрічним позовом вважає, що ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” не прострочило виконання зобов'язання, а тому у ТОВ “МАНАД” не виникло право на застосування до постачальника штрафних санкцій та право на стягнення з останнього збитків у вигляді втраченої вигоди та додаткових витрат внаслідок заміщення недопоставленого товару аналогічним товаром.
02.07.2021 р. до Господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив № 31/6-2021 від 25.06.2021 р. (вх. № 15911/21 від 02.07.2021 р.), в якій зустрічний позивач проти доводів ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” заперечує та зазначає про небажання останнього здійснювати постачання товару у домовленій кількості.
02.07.2021 р. до Господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання № 30/6-2021 від 25.06.2021 р. (вх. № 16010/21 від 02.07.2021 р.) про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме - товарно-транспортних накладних, на спростування заперечень зустрічного відповідача про неподання ТОВ “МАНАД” транспортних засобів у пункт завантаження ТОВ “Комбікормник” для отримання товару.
12.07.2021 р. до Господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання № 40/7-2021 від 12.07.2021 р. (вх. № 16738/21 від 12.07.2021 р.) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копії заяви ТОВ “МАНАД” від 28.05.2021 р. № 17/5-2021 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 355 КК України; копії скарги ТОВ “МАНАД” від 31.05.2021 р. № 18/5-2021 до Бориспільського районного суду щодо бездіяльності слідчого, пов'язаної із невнесенням до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення; копії ухвали слідчого судді Бориспільського районного суду від 09.06.2021 р. по справі № 359/4680/21; копії витягу з ЄРДР від 18.06.2021 р. №12021116100000385; копії фото кладбищенського вінка, як попередження про смерть власнику/керівнику ТОВ “МАНАД” Сурай M.A.; копії заяви від 11.07.2021 р., дозволу слідчого Яготинського відділення № 2 про огляд та проникнення до домоволодіння, вилучення речових доказів у зв'язку із підпалом домоволодіння; фото підпалу домоволодіння. При цьому, ТОВ “МАНАД” просило поновити строк для подання доказів у даній справі та долучити їх до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.07.2021 р. було задоволено зазначене вище клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “МАНАД” № 28/6-2021 від 03.06.2021 р. (вх. № 14128/21 від 07.06.2021 р.) про витребування доказів від ДП «Держреєстри України».
21.07.2021 р. позивачем за зустрічним позовом з супровідним листом № 30/7-2021 від 21.07.2021 р. (вх. № 17461/21 від 21.07.2021 р.) до справи було надано лист ДП “Держреєстри України” № 530 від 21.07.2021 р. на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 12.07.2021 р. у справі № 911/682/21, за змістом якого ДП “Держреєстри України” повідомляє, що за даними Основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання зерновим складом ТОВ “Комбікормник”, складські документи на зерно у період з 01.10.2020 р. по 30.11.2020 р. власнику зерна ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” на складське зберігання зерна кукурудзи не виписувались.
12.08.2021 р. до Господарського суду Київської області від представника відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання № 2/ЮФКМ/43/2021 від 12.08.2021 р. (вх. № 19246/21 від 12.08.2021 р.) про зупинення провадження у даній справі, мотивоване тим, що на даний час Господарським судом Чернігівської області розглядається справа № 927/843/21 за позовом ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” до ТОВ “МАНАД” про визнання недійсними окремих умов договору поставки № 246 від 12.10.2020 р., якими позивач за зустрічним позовом у даній справі № 911/682/21 обґрунтовує свої позовні вимоги. Відтак, відповідач за зустрічним позовом вважає, що рішення у справі № 927/843/21 матиме суттєвий вплив на вирішення спору у даній справі № 911/682/21, у зв'язку з чим представник відповідача за зустрічним позовом просить зупинити провадження у справі № 911/682/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 927/843/21.
31.08.2021 р. до Господарського суду Київської області від ТОВ “МАНАД” надійшли заперечення № 18/8-2021 від 30.08.2021 р. (вх. № 20322/21 від 31.08.2021 р.) щодо клопотання відповідача за зустрічним позовом про зупинення провадження у справі, відповідно до яких ТОВ “МАНАД” вважає, що клопотання про зупинення провадження у справі № 911/682/21 є необґрунтованим та безпідставним, а позовна заява, подана до Господарського суду Чернігівської області, про визнання окремих положень договору має штучний характер та подана до суду не з метою захисту чи відновлення своїх прав, а виключно з метою перешкоджання здійсненню правосуддя у даній справі № 911/682/21, у зв'язку із чим ТОВ “МАНАД” вважає, що клопотання ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” не підлягає задоволенню. Також ТОВ “МАНАД” наголошувало, що в межах справи № 911/682/21 ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” не позбавлене можливості заперечувати окремі позовні вимоги з посиланням на те, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій та збитків внаслідок порушення умов реєстрації податкових накладних ґрунтуються на умовах договору, які, на думку відповідача за зустрічним позовом, суперечать вимогам законодавства.
06.09.2021 р. до Господарського суду Київської області від представника відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання № 3/ЮФКМ/43/2021 від 06.09.2021 р. (вх. № 20726/21 від 06.09.2021 р.) про зупинення провадження у даній справі, мотивоване тим, що на даний час Господарським судом Чернігівської області розглядається справа № 927/844/21 за позовом ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” до ТОВ “МАНАД” про тлумачення окремих умов договору поставки № 246 від 12.10.2020 р., якими позивач за зустрічним позовом у даній справі № 911/682/21 обґрунтовує свої позовні вимоги. Відтак, відповідач за зустрічним позовом вважає, що рішення у справі № 927/844/21 матиме суттєвий вплив на вирішення спору у даній справі № 911/682/21, у зв'язку з чим представник відповідача за зустрічним позовом просить зупинити провадження у справі № 911/682/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 927/844/21.
Суд, заслухавши думку представників сторін у судовому засіданні 06.09.2021 р., дослідивши мотиви поданих клопотань про зупинення провадження та заперечення проти зупинення провадження у даній справі, постановив ухвалу від 06.09.2021 р. про відмову у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” № 2/ЮФКМ/43/2021 від 12.08.2021 р. (вх. № 19246/21 від 12.08.2021 р.) про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду Чернігівської області № 927/843/21 та № 3/ЮФКМ/43/2021 від 06.09.2021 р. (вх. № 20726/21 від 06.09.2021 р.) про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду Чернігівської області № 927/844/21.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2021 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.10.2021 р.
04.10.2021 р., до початку судового засідання з розгляду справи по суті, до Господарського суду Київської області від представника відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання № 3/ЮФКМ/43/2021 від 04.10.2021 р. (вх. № 22999/21 від 04.10.2021 р.) про повернення на стадію підготовчого провадження і зупинення провадження у даній справі, з огляду на те, що на даний час Господарським судом Чернігівської області розглядається справа № 927/843/21 за позовом ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” до ТОВ “МАНАД” про визнання недійсними окремих умов договору поставки № 246 від 12.10.2020 р., в якому відповідач за зустрічним позовом наголошував, що предметом позову у іншій справі Господарського суду Чернігівської області № 927/844/21 є здійснення тлумачення п. 3.1 та п. 6.1 договору поставки № 246 від 12.10.2020 р., укладеного між ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” та ТОВ “МАНАД”, порушення та неналежне виконання яких, у тому числі, стало підставою для пред'явлення зустрічного позову у даній справі № 911/682/21. Окрім того, відповідач за зустрічним позовом вважає, що Господарський суд Київської області не може надати оцінку умовам договору, дійсність яких оспорюється в іншій справі, оскільки така вимога є окремою позовною вимогою і у даній справі не заявлялася. В обґрунтування своєї позиції ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” також посилалось на постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2021 р. у справі № 917/14/20 та від 27.02.2018 р. у справі № 904/6636/17, в яких зазначено, що метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, а неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору. З огляду на викладене, відповідач за зустрічним позовом просив суд повернути розгляд справи № 911/682/21 на стадію підготовчого провадження та зупинити провадження у справі № 911/682/21 до моменту набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 927/843/21 та у справі № 927/844/21, що знаходяться в провадженні Господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2021 р. зазначене клопотання відповідача за зустрічним позовом було задоволено частково та зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду Чернігівської області № 927/843/21.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2022 р. вказану ухвалу суду від 18.10.2021 р. було скасовано, а матеріали справи передано до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2022 р. було призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11 серпня 2022 р.
25.07.2022 р. до Господарського суду Київської області від ТОВ «МАНАД» надійшло клопотання № 19/7-2022 від 22.07.2021 р. (вх. № 9236/22 від 25.07.2022 р.) про приєднання до матеріалів справи копій судових рішень у справах № 927/843/21, № 927/844/21 та застосування положень ч. 4 ст. 75 ГПК України щодо преюдиції для вирішення спору у справі № 911/682/21. За змістом зазначеного вище клопотання позивач за зустрічним позовом зазначав, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 р. у справі № 927/843/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 р., у задоволенні позову ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” про визнання окремих умов договору поставки недійсними було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ”, суд у справі № 927/843/21 дійшов висновків, що спірні умови договору не порушують прав та інтересів ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ”. Поряд з цим, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2021 р. у справі № 927/844/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 р., у задоволенні позову ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” про тлумачення п.п. 3.1 та 6.1 договору було відмовлено з тих підстав, що тлумачення умов договору можливе до початку його виконання, а матеріали справи № 927/844/21 свідчать, що сторонами почалося виконання договору та що з приводу порушення умов п.п. 3.1 та 6.1 договору Господарським судом Київської області розглядається справа № 911/682/21. Крім того, у п.п. 3.1 та 6.1 договору відсутні незрозумілі слова, терміни, поняття чи формулювання, що також виключає підстави для тлумачення цих умов договору, зокрема, з огляду на умови п. 11.9 договору, в якому вказано про те, що постачальник і покупець стверджують, що однаково розуміють значення і умови цього договору та його правові наслідки.
10.08.2022 р. до Господарського суду Київської області ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” було подано письмові заперечення № 5/ЮФКМ/43/2021 від 10.08.2022 р. (вх. № 10158/22 від 10.08.2022 р.), за змістом яких відповідач за зустрічним позовом просить суд прийняти ці заперечення до справи та врахувати аргументи і обставини, наведені в них, при винесенні рішення у справі № 911/682/21; відмовити позивачу за зустрічним позовом частково у стягненні договірної неустойки (штрафу) за прострочення поставки товару в частині 378000,60 грн., а в іншій частині такої неустойки зменшити її розмір до 240975,00 грн.; відмовити позивачу за зустрічним позовом у стягненні договірної неустойки (штрафу) в сумі 3780000,00 грн. за прострочення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у стягненні збитків у вигляді додаткових витрат, понесених ТОВ «МАНАД» внаслідок вимушеного поповнення свого електронного рахунку в СЕА ПДВ для збільшення реєстраційного ліміту, в сумі 1464827,00 грн., збитків у вигляді втраченої вигоди в сумі 1890000,00 грн. та збитків у вигляді додаткових витрат внаслідок заміщення недопоставленого товару аналогічним товаром в сумі 1160252,74 грн. повністю.
У вказаних запереченнях відповідач за зустрічним позовом зазначав наступне.
Щодо стягнення договірної неустойки (штрафу) в розмірі 859950,60 грн. за прострочення поставки товару відповідно до п. 8.5 договору, то умови договору свідчать, що сторони погодили поставку товару загальною вагою 3000,00 м/т, однак покупець так і не зробив свій вибір в частині зменшення або збільшення обсягу поставки (+/-10%), отже належним розміром неустойки (штрафу), який можна вважати обґрунтованим, є 481950,00 грн. (3000,00 м/т - 2617,5 м/т = 382,5 м/т х 6300,00 грн. х 20%). При цьому, на переконання відповідача за зустрічним позовом, беручи до уваги майновий стан обох сторін та відсутність реальних збитків у позивача за зустрічним позовом, в конкретному спорі є усі правові підстави, що дозволяють суду зменшити розмір заявленого штрафу на 50% до 240975,00 грн.
Щодо стягнення договірної неустойки (штрафу) в сумі 3780000,00 грн. за прострочення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 8.1 договору, то, на думку ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ», вказана позовна вимога в контексті розгляду господарського спору є безпідставною, оскільки суперечить вимогам ст. 230 ГК України, адже реєстрація податкової накладної є зобов'язанням платника податку перед державними органами, зі своїми законодавчо встановленими особливостями. У даному випадку, позивач за зустрічним позовом не може бути суб'єктом права застосування штрафних санкцій, оскільки він не є учасником відносин в сфері податкового законодавства. У зобов'язанні зареєструвати податкову накладну є лише два учасника, це безпосередньо платник податків та податковий орган. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за зустрічним позовом було дотримано всіх вимог податкового законодавства щодо встановлених строків та порядку реєстрації податкових накладних. Тому невиконання або неналежне виконання умов договору щодо здійснення реєстрації податкової накладної не є правопорушенням у сфері господарювання, що, відповідно до вимог ст. 218 та ч. 1 ст. 230 ГК України, виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій. Враховуючи зазначене, позовна вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення договірної неустойки (штрафу) в сумі 3780000,00 грн. за прострочення постачальником реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на думку останнього, є безпідставною та підлягає відхиленню в повному обсязі.
Щодо стягнення збитків у вигляді додаткових витрат, понесених ТОВ «МАНАД» внаслідок вимушеного поповнення свого електронного рахунку в СЕА ПДВ для збільшення реєстраційного ліміту в сумі 1464827,00 грн. згідно з пп. 1.5.4, пп. 1.5.6, пп. 1.5.7, п. 7.3, п. 7.8, п. 8.3 договору, то, на переконання відповідача за зустрічним позовом, вказана вимога також є безпідставною і необґрунтованою, адже зарахування власних обігових коштів для збільшення свого ж власного реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ за будь-яких обставин не може вважатися збитками в розумінні положень ст. 225 ГК України. Більш того, всі податкові накладні були належним чином зареєстровані в ЄРПН у строки, що встановлені законодавством, і це дозволило покупцю скористатися податковим кредитом. Позивачем за зустрічним позовом не доведено та не надано відповідних доказів, що лише сам факт передчасного поповнення ним електронного рахунку в СЕА ПДВ для збільшення власного реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ до моменту закінчення законодавчо встановлених строків реєстрації постачальником податкових накладних в ЄРПН спричинив для нього хоч якісь збитки (додаткові витрати). Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення вказаних збитків в сумі 1464827,00 грн. підлягає відхиленню в повному обсязі.
Щодо збитків у вигляді втраченої вигоди в сумі 1890000,00 грн. згідно з п. 7.8 договору, то відповідач за зустрічним позовом стверджує, що зазначена вимога не відповідає поняттю збитків, оскільки вказана втрачена вигода встановлена у відсотковому значенні до суми договору (10%) і навіть не передбачає наявності збитків. Окрім того, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів реальної можливості отримання доходу, що визначається ним як втрачена вигода, оскільки позивач за зустрічним позовом формально визначив розмір збитків у процентному відношенні до суми договору, без будь-якого обґрунтування та підтвердження їх наявності.
Щодо збитків у вигляді додаткових витрат внаслідок заміщення недопоставленого товару аналогічним товаром в сумі 1160252,74 грн. згідно п. 7.6 договору, то їх обґрунтування, на думку ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ», не відповідає реальним обставинам виконання договору, а рішення купувати аналогічний товар у третіх осіб було виключно рішенням покупця. При цьому, покупцем не надано доказів відсутності можливості придбати товар безпосередньо у постачальника на умовах, визначених у договорі, тому саме покупець має нести всі негативні наслідки подібних власних дій. 3а таких обставин, факт наявності вини в діях постачальника покупцем не доведено, і, відповідно, підстав для стягнення таких збитків немає, у зв'язку з чим зазначена вимога також підлягає відхиленню в повному обсязі.
Окрім того, 11.08.2022 р. до Господарського суду Київської області ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” було подано клопотання № 6/ЮФКМ/43/2021 від 11.08.2022 р. (вх. № 10203/22 від 11.08.2022 р.) про відкладення судового засідання, за змістом якого представник відповідача за зустрічним позовом просить суд відкласти проведення судового засідання у справі № 911/682/21, що призначене на 11.08.2022 р., на іншу дату та час, обґрунтовуючи його наступним.
Керуючись процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 42, 61, 169 Господарського процесуального кодексу України, представником відповідача за зустрічним позовом до Господарського суду Київської області було подано заперечення № 5/ЮФКМ/43/2021 від 10.08.2022 р., в яких конкретизовано та деталізовано правову позицію ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” стосовно розглядуваної справи. Аргументи та доводи, наведені у поданому запереченні, представник відповідача за зустрічним позовом мав намір озвучити безпосередньо в ході призначеного на 11.08.2022 р. судового засідання на стадії виступу сторін, що б відповідало принципу змагальності господарського процесу. Однак, представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 не матиме змоги бути присутнім на призначеному судовому засіданні у справі через термінову необхідність виїхати 11.08.2022 р. до міста Вінниця у зв'язку з сімейними обставинами. При цьому, з метою дотримання вимог засад господарського процесу та належного здійснення захисту прав відповідача за зустрічним позовом, представник останнього вважає за необхідне бути присутнім на кожному судовому засіданні у справі та заперечує проти розгляду справи за його відсутності. Для відповідача за зустрічним позовом дана справа має велике значення, враховуючи суттєвий розмір позовних вимог, а саме - стягнення більше дев'яти мільйонів гривень штрафних санкцій та відшкодування втраченої вигоди, тому участь представника в судовому засіданні є вкрай важливою та необхідною, що забезпечить об'єктивний розгляд справи і прийняття законного рішення.
У судовому засіданні 11.08.2022 р. представники позивача за зустрічним позовом заперечували проти задоволення вказаного клопотання і відкладення розгляду даної справи; представник відповідача за зустрічним позовом у судове засідання не з'явився.
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача за зустрічним позовом, дійшов висновку щодо відсутності підстав для відкладення судового засідання з розгляду даної справи, про що без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу, з огляду на таке.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 202 ГПК України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Поряд з цим, частинами 1-3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Слід зазначити, що господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника.
Судом встановлено, що до заяви про відкладення розгляду справи зустрічним відповідачем не подано доказів того, що юридична особа ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» має єдиного можливого представника товариства, який може здійснювати представництво інтересів останнього в суді у даній справі № 911/682/21, зокрема, доказів відсутності у юридичної особи ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» керівника або члена виконавчого органу, уповноважених діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.
Натомість, матеріали справи свідчать про наявність у ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» принаймні двох представників, які брали участь у судовому процесі, - Копусь А.А. (ордер КС № 403385 від 26.07.2021 р.), Муляр Є.Г. (ордер АА № 1124849 від 26.07.2021 р.).
Відтак, відповідачем за зустрічним позовом не доведено наявності передбачених процесуальним законом обставин, які б свідчили про наявність підстав для відкладення розгляду справи по суті у даній справі.
У судовому засіданні 11.08.2022 р. оголошувалася перерва для ознайомлення представників позивача за зустрічним позовом із запереченнями ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” № 5/ЮФКМ/43/2021 від 10.08.2022 р. (вх. № 10158/22 від 10.08.2022 р.).
Представники позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 11.08.2022 р. позовні вимоги підтримували, заперечували проти зменшення заявленого до стягнення розміру штрафу на 50%, зазначаючи, що ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” не надало доказів важкого становища товариства, а також не заперечило факт недопоставки товару та неналежного виконання ним умов спірного договору. Щодо інших заперечень ТОВ “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ”, то, на думку представників позивача за зустрічним позовом, вони спростовуються обставинами, встановленими у рішеннях Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 р. у справі № 927/843/21 та від 17.12.2021 р. у справі № 927/844/21.
У судовому засіданні 11.08.2022 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
12.10.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНАД" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ" (постачальник) було укладено договір поставки № 246.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а саме - кукурудза 3-го класу, врожаю 2020 року, насипом (товар), а покупець зобов'язується здійснити приймання та оплату товару.
Підпунктами 1.5.4-1.5.7 пункту 1.5 договору визначено, що для виконання взятих на себе зобов'язань в частині податкових застережень, сторони дійшли згоди про наступне:
постачальник визнає, що податковий кредит (п. 14.1.181 ст. 14 ПК України) для покупця з точки зору цивільного законодавства є грошовими коштами (об'єктом цивільних прав) згідно з ст. 192 ЦК України, та визначається як сума коштів, на яку покупець має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V ПК України або поповнити свої обігові кошти за рахунок бюджетного відшкодування від'ємного значення з ПДВ (пп. 1.5.4 п. 1.5);
постачальник зобов'язаний скласти ПН/РК на дату виникнення податкових зобов'язань, згідно п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 ст. 198 ПКУ, у день виникнення таких податкових зобов'язань та зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН протягом 5-ти робочих днів із обов'язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД та обов'язковим наданням покупцю ПН/РК та підтвердження про їх реєстрацію в ЄРПН. У разі порушення цього пункту, постачальник несе відповідальність згідно п. 8.1 цього договору (пп. 1.5.5 п. 1.5);
у разі неможливості формування покупцем податкового кредиту (отримання грошових коштів) та/або неможливості декларування зазначених сум у податковій звітності з ПДВ та/або неможливості отримання сум бюджетного відшкодування ПДВ та/або неможливості підтвердження покупцем перед своїми контрагентами інформації про належно виконані податкові зобов'язання постачальника перед покупцем зокрема але не виключно внаслідок: а) несвоєчасного (порушення строку) складання та реєстрації постачальником ПН та/або РК у ЄРПН, складання ПН/РК з помилками, та/або з порушеннями, недотримання правил реєстрації ПН/РК в ЄРПН; б) зупинення реєстрації ПН та/або РК у ЄРПН та/або прийняття органами податковими органами рішення про відмову і реєстрації ПН/РК у ЄРПН та/або відмови компетентними органами у задоволенні скарги про скасування рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, визнається сторонами як збитки покупця у вигляді втрачених доходів (упущеної вигоди), що розглядається сторонами як імперативне положення та постачальник несе відповідальність перед покупцем згідно п. 7.1, 7.3, 7.8, 8.3 цього договору. У випадку зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН постачальник зобов'язаний, зокрема, вчинити дії, передбачені п.п. 5.8, 8.2 цього договору (пп. 1.5.6 п. 1.5);
у випадку зупинення реєстрації ПН або РК в ЄРПН за рішенням податкових органів постачальник зобов'язаний в день отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН повідомити покупця та не пізніше наступного дня з дня отримання квитанції про зупинення ПН/РК вжити всіх передбачених чинним законодавством заходів спрямованих на реєстрацію ПН/РК у ЄРПН. У випадку відмови податковими органами у реєстрації ПН/РК У ЄРПН, постачальник зобов'язаний з дня наступного, що слідує за днем отримання рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, вжити заходів до оскарження такого рішення та надати підтвердження покупцю про вжиті заходи оскарження не пізніше наступного дня подання відповідної скарги/позову. За не вчинення дій, передбачених цим пунктом, постачальник несе відповідальність, передбачену п. 8.1 цього договору (пп. 1.5.7 п. 1.5 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору кількість товару - 3000 метричних тонн +/- 10% за вибором покупця. Зазначена кількість може змінюватись за згодою сторін з оформленням відповідної додаткової угоди до цього договору.
Згідно з п. 4.1 договору ціна товару за даним договором становить 5250,00 грн. без ПДВ за 1 тонну, ПДВ складає 1050 грн. за 1 тонну, всього з ПДВ - 6300,00 грн. за 1 тонну, за умови, що якість та кількість товару відповідає вимогам, встановленим в п. 2.1 та п. 3.1 даного договору. За погодженням сторін ціна може бути переглянута, що затверджується письмово додатковою угодою до даного договору, що є його невід'ємною частиною.
Умовами п. 4.2 договору встановлено, що загальна сума договору з ПДВ складає 18900000,00 грн., з яких 3150000,00 грн. ПДВ, +/- 10% в опціоні покупця в залежності від фактично поставленої кількості товару.
Оплата за товар здійснюється покупцем в українській гривні, шляхом перерахування суми на банківський рахунок постачальника у спосіб і порядок, встановлений у п. 5.2 цього договору (п. 5.1 договору).
За змістом п. 5.2 договору оплата за товар здійснюється покупцем у два етапи наступним чином: 83,33% вартості товару покупець оплачує на підставі рахунку-фактури та заявки постачальника, отриманих за правилами згідно п. 11.4 цього договору протягом 5-ти банківських днів з дня, що слідує за днем надання документів для оплати; 16,67% вартості товару покупець оплачує після приймання товару згідно п. 2.1, п. 2.2, п. 3.1, п. 4.1, дотримання вимог п.п. 6.1, 6.2, 6.9, 6.10, 11.3 цього договору, надання товарно-транспортних видаткових накладних та реєстрації ПН/РК у ЄРПН згідно з пп. 1.5.5 цього договору, протягом 5-ти банківських днів, з дня надання квитанції про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН за правилами згідно п. 11.4 цього договору або через систему електронного документообігу «M.E.D.o.c» або в паперовій формі.
За приписами пункту 5.3 договору, постачальник зобов'язується протягом 5-ти робочих днів відповідно до пп. 1.5.5 п. 1.5 цього договору вчинити дії, спрямовані на реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що у разі порушення (часткового або повного невиконання та/або неналежного виконання) умов п.п. 1.1-1.2; п. 1.5 (в частині реєстрації ПН/РК в ЄРПН), п.п. 2.1-2.3; п. 3.1; п. 5.3; п.п. 6.1-6.4, 6.7, 11.1 цього договору покупець має право затримати оплату товару до моменту належного виконання в повному обсязі постачальником умов п.п. 1.1-1.2; п.1.5 (в частині реєстрації ПН/РК в ЄРПН), а також п.п. 2.1-2.3; п. 3.1; п. 5.3; п.п. 6.1-6.4, 6.7, 11.1 цього договору.
Згідно з п. 5.8 договору у разі настання випадку, передбаченого підпунктом б) пп. 1.5.6. п. 1.5 цього договору, якщо податковими органами зупинено реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН, сторони діють у відповідності до вимог п. 8.2 цього договору.
За умовами пункту 7.3 договору, у разі порушення постачальником умов пп.пп. 1.5.4, 1.5.6, 1.5.7 п. 1.5 цього договору, якщо це призвело до неможливості формування покупцем податкового кредиту, визнається сторонами як збитки покупця у вигляді втрачених доходів (упущеної вигоди) в сумі втраченого податкового кредиту, збитки підлягають відшкодуванню постачальником незалежно від застосування неустойки у вигляді штрафу, передбаченого п. 8.3 цього договору.
У відповідності з п. 6.1 договору строк поставки кукурудзи у кількості 3000,00 м/т +/-10% за вибором покупця з 12.10.2020 р. по 30.11.2020 р. включно.
Згідно з п. 6.2 договору, товар/кукурудза поставляється на умовах FCA франко-автомобіль та/або франко-вагон (Правила Інкотермс 2010), за вибором покупця.
Пунктом 7.8 договору передбачено, що у разі невиконання постачальником умов пунктів 2.1, 2.2, 3.1, 6.1, 6.2, 7.1, 11.1 цього договору постачальник відшкодовує покупцю втрачену вигоду в розмірі десяти відсотків від суми договору, зазначеної у п. 4.2 цього договору, а за порушення вимог пп.пп. 1.5.4-1.5.7 п. 1.5 цього договору - в сумі втраченого податкового кредиту.
Згідно умов пункту 8.1 договору, у разі порушення вимог пп. 1.5.5 (щодо строків реєстрації ПН/РК) та пп. 1.5.7 (щодо оскарження рішень про зупинення реєстрації ПН/РК) п. 1.5 цього договору, порушення та/або настання обставин, передбачених п. 7.2 цього договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі двадцяти відсотків від суми, зазначеної у п. 4.2 цього договору.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що у випадку настання обставин, передбачених підпунктом б) пп. 1.5.6 п. 1.5 цього договору в частині зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН, до постачальника застосовується штрафна санкція в сумі 20%, що дорівнює сумі ПДВ, сплаченої покупцем та яка зазначена в ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та яку постачальник зобов'язується повернути покупцю на банківський рахунок протягом 5-ти робочих днів з дня зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі прийняття рішення податковим органом про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН, сплачена/повернута сума постачальником підлягає поверненню покупцем на банківський рахунок постачальника протягом 5-ти робочих днів з дня отримання від постачальника підтвердження про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У випадку невиконання постачальником цих вимог, штрафна санкція підвищується кожного п'ятого дня прострочення на 10% (десять відсотків) порівняно із попереднім періодом, протягом якого сума мала бути сплачена постачальником.
Згідно з п. 8.3 договору, у разі порушення та/або настання обставин, передбачених підпунктами а), б) п.п. 1.5.6, пп. 1.5.4, пп. 1,5.7 п. 1.5, п.п. 7.3, 7.8 цього договору, постачальник додатково сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу в сумі п'ятдесяти відсотків суми коштів податку на додану вартість, яку покупцем не було включено та/або за рахунок якої неможливо сформувати/віднести до податкового кредиту.
За не поставку товару в строк, зазначений у п. 6.1 цього договору, постачальник зобов'язується сплатити покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого, у т.ч. недопоставленого товару. Штраф за цим пунктом договору сплачується незалежно від заподіяних покупцю збитків (п. 8.5 договору).
За приписами пункту 11.1 договору сторони досягли згоди за всіма істотними умовами цього договору та домовились, що метою цього договору є отримання ними доходу (прибутку) внаслідок поставки постачальником товару покупцю, який має намір його реалізувати з метою отримання доходу (прибутку), та сторони докладатимуть всіх зусиль для належного виконання умов цього договору, нестимуть відповідальність у розмірах та в межах умов цього договору, а у разі не врегульованих цим договором питань відповідальності - в межах, визначених чинним законодавством. Сторони домовились, що положення пп. 6.11.3, п. 7.8, п. 8.7 цього договору мають імперативний характер.
Згідно з п. 11.2 договору даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
Пунктом 11.5 договору сторони погодили, що зміни та доповнення вносяться до цього договору за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди до договору.
У пункті 11.9 договору сторони погодили, що постачальник і покупець стверджують, що однаково розуміють значення і умови цього договору та його правові наслідки; договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; волевиявлення сторін є вільним і відповідає внутрішній волі; договір не має характеру фіктивного та удаваного правочину; сторони не обмежені у праві вчиняти правочини, не перебувають у хворобливому стані, не страждають у момент укладення договору на захворювання, не перебувають під впливом лікарських та інших препаратів, що перешкоджають усвідомленню його суті; діють добровільно, без будь-якого примусу як фізичного, так і психічного, вільне володіння українською морою дозволяє кожному із них правильно зрозуміти зміст цього договору; вони можуть самостійно прочитати та підписати цей договір; цей договір не суперечить правам та інтересам сторін. У випадку встановлення статутом постачальника або законом обмежень, у тому числі - щодо вчинення значного правочину, постачальник зобов'язаний вчинити заходи, спрямовані на усунення таких обмежень, при цьому покупець не несе і не може нести ризики невчинення дій постачальником, які він зобов'язаний був вчинити для зняття таких обмежень. Сторони також домовились, що у випадку наявності у постачальника обмежень щодо підписання договорів (вчинення правочинів) сторони вважають, що схвалення правочину не залежить від прийняття юридичного рішення про таке схвалення, підтвердженням схвалення правочину за цим договором можуть бути дії з його виконання, вчинені особою, в інтересах якої його укладено. Схвалення може також відбутися у формі мовчазної згоди чи у вигляді певних поведінкових актів (конклюдентних дій) особи - сторони правочину, зокрема, але не виключно, прийняття оплати за товар, відвантаження товару тощо.
Звертаючись до суду з даним зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНАД" вказує, що ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» у період з 01.11.2020 р. по 24.11.2020 р. здійснило поставку лише 2617,50 м/т кукурудзи на суму 16490250,00 грн. та у подальшому припинило поставку, при цьому ТОВ «МАНАД» сплатило кошти за 3000,00 м/т в сумі 15750000,00 грн. з ПДВ в розмірі 83,33% вартості, з яких ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» безпідставно повернуло 2152500,00 грн. за 410,00 м/т.
Так, 26.10.2020 р. ТОВ «МАНАД» на підставі рахунку-фактури № 7 від 26.10.2020 р. було здійснено оплату за 350,00 м/т кукурудзи в розмірі 83,33 % вартості в сумі 1837500,00 грн., у т.ч. 306250,00 грн. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 674 від 26.10.2020 р.
01.11.2020 р. постачальником було здійснено поставку кукурудзи в кількості 351,22 м/т на суму 2212686,00 грн., у т.ч. ПДВ 368781,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 01.11.2020 р., товарно-транспортними накладними № 417283, № 417282, № 417283, № 417281, № 417280, № 417279, № 417148, № 417147, № 417278, № 417277, № 417149.
26.10.2020 р. у ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» за правилом першої події (отримання коштів) виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 306250,00 грн., та виник обов'язок з реєстрації податкової накладної у ЄРПН, яку останнє мало зареєструвати з 27.10.2020 р. по 02.11.2020 р.
30.10.2020 р. ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» в ЄРПН зареєструвало податкову накладну № 3 від 26.10.2020 р. на суму податкових зобов'язань з ПДВ 306250,00 грн.
У зв'язку із здійсненням 01.11.2020 р. поставки кукурудзи у кількості 351,22 м/т на суму 2212686,00 грн., у т.ч. ПДВ 368781,00 грн., за правилом першої події (відвантаження товару) у ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» виник обов'язок з реєстрації податкової накладної в ЄРПН на суму ПДВ 62531,00 грн., яку останнє мало зареєструвати з 02.11.2020 р. по 06.11.2020 р., для отримання остаточної оплати за товар в розмірі 16,67% та віднесення ТОВ «МАНАД» сплачених сум ПДВ до податкового кредиту.
26.11.2020 р. ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» в ЄРПН зареєструвало податкову накладну № 1 від 01.11.2020 р., прострочивши її реєстрацію на 19 календарних днів (з 07.11.2020 р. по 25.11.2020 р.) та не надавши покупцю доказів її реєстрації в ЄРПН.
02.11.2020 р. ТОВ «МАНАД» на підставі рахунку-фактури № 8 від 30.10.2020 р. було здійснено оплату за 1325,00 м/т кукурудзи в розмірі 83,33% вартості в сумі 6956250,00 грн. у т.ч. 1159375,00 грн. ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями № 716, № 717, № 718 від 02.11.2020 р.
02.11.2020 р. постачальником було здійснено поставку кукурудзи в кількості 1104,166666 м/т на суму 6956250,00 грн., у т.ч. ПДВ 1159375,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2, № 3, № 4 від 02.11.2020 р., товарно-транспортними накладними № 483092, № 483011, № 483098, № 483097, № 483096, № 483095, № 483094, № 483093, № 483091, № 483090, № 483089, № 483088, № 483087, № 483004, № 483003, № 483002, № 483001, № 417295, № 417299, № 417298, № 417296, № 417297, № 417294, № 417293, № 417292, № 417291, № 417290, № 417289, № 417288, № 417287, № 417286, № 417285.
04.11.2020 р. постачальником було здійснено поставку кукурудзи в кількості 231,353334 м/т на суму 1457526,00 грн., у т.ч. ПДВ 242921,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 5 від 04.11.2020 р., товарно-транспортними накладними № 483012, № 417386, № 417378, № 417381, № 417384, № 417383, № 417385.
Таким чином, у період з 02.11.2020 р. по 04.11.2020 р. покупцеві було поставлено 1335,520 м/т кукурудзи на суму 8413776,00 грн., у т.ч. ПДВ 1402296,00 грн.
02.11.2020 р. у ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» за правилом першої події (отримання коштів згідно платіжних доручень №№ 716, 717, 718) виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 1159375,00 грн., та виник обов'язок з реєстрації податкової накладної у ЄРПН, яку останнє повинно було зареєструвати з 03.11.2020 р. по 09.11.2020 р.
Однак, відповідач за зустрічним позовом здійснив реєстрацію податкової накладної № 2 від 02.11.2020 р. в ЄРПН на суму 1159375,00 грн. лише 26.11.2020 р.
У зв'язку із поставкою з 02.11.2020 р. по 04.11.2020 р. кукурудзи у кількості 231,353334 м/т на суму 1457526,00 грн., у т.ч. ПДВ 242921,00 грн., у ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» за правилом першої події (відвантаження товару) 04.11.2020 р. виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 242921,00 грн., та виник обов'язок з реєстрації податкової накладної у ЄРПН на суму ПДВ 242921,00грн., яку останній повинен був зареєструвати з 05.11.2020 р. по 11.11.2020 р.
Однак, відповідач за зустрічним позовом здійснив реєстрацію податкової накладної № 3 від 04.11.2020 р. в ЄРПН на суму 242921,00 грн. лише 26.11.2020 р.
18.11.2020 р. ТОВ «МАНАД» на підставі рахунку-фактури № 1 від 18.11.2020 р. було здійснено оплату за 915,00 м/т кукурудзи в розмірі 83,33% вартості в сумі 4803750,00 грн., у т.ч. ПДВ 800625,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 810, № 811 від 18.11.2020 р.
20.11.2020 р. постачальником було здійснено поставку кукурудзи в кількості 386,54 м/т на суму 2435202,00 грн., у т.ч. ПДВ 405867,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 6 від 20.11.2020 р., товарно-транспортними накладними № 417241, № 417240, № 417242, № 417239, № 417238, № 417237, № 417236, № 417235, № 417234, № 417233, № 417232.
21.11.2020 р. постачальником було здійснено поставку кукурудзи в кількості 250,42 м/т на суму 1577646,00 грн., у т.ч. ПДВ 262941,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 7 від 21.11.2020 р., товарно-транспортними накладними № 417243, № 417244, № 417245, № 417246, № 417250, № 417248, № 417249.
24.11.2020 р. постачальником було здійснено поставку кукурудзи в кількості 293,80 м/т на суму 1850940,00 грн., у т.ч. ПДВ 308490,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 11 від 24.11.2020 р., товарно-транспортними накладними № 483059, № 483104, № 483105, № 483106, № 483107, № 483108, № 483109, № 483110, № 483111.
18.11.2020 р. у ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» за правилом першої події (отримання коштів згідно з платіжними дорученнями №№ 810, 811) виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 495173,00 грн., та виник обов'язок з реєстрації податкової накладної у ЄРПН, яку останнє повинно було зареєструвати з 19.11.2020 р. по 25.11.2020 р.
У зв'язку із постачанням кукурудзи у період з 20.11.2020 р. по 24.11.2020 р. у кількості 930,76 м/т у ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» виникли податкові зобов'язання з ПДВ на суму 977298,00 грн., і таким чином ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» зобов'язане було здійснити реєстрацію в ЄРПН податкових накладних із врахуванням податкових зобов'язань з ПДВ за фактами відвантаження товару та отримання коштів.
14.12.2020 р. відповідач за зустрічним позовом здійснив реєстрацію податкових накладних: податкова накладна № 4 від 18.11.2020 р. (перша подія - отримання коштів), до якої вніс відомості про кількість товару 471,593333 м/т на суму ПДВ 495173,00 грн.; податкова накладна № 8 від 21.11.2020 р. (перша подія - відвантаження), до якої вніс відомості про кількість товару 165,366666 м/т на суму ПДВ 173635,00 грн.; податкова накладна № 9 від 24.11.2020 р. (перша подія - відвантаження), до якої вніс відомості про кількість товару 293,80 м/т на суму ПДВ 308490,00 грн.
Таким чином, станом на 14.12.2020 р. ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» зареєструвало податкові накладні за податковими зобов'язаннями в сумі 977298,00 грн.: податкова накладна № 4 від 18.11.2020 р. на суму ПДВ 495173,00 грн. мала бути зареєстрована в ЄРПН з 19.11.2020 р. по 25.11.2020 р., однак фактично зареєстрована 14.12.2020 р. з простроченням реєстрації на 18 календарних днів; податкова накладна № 8 від 21.11.2020 р. на суму ПДВ 173635,00 грн. мала бути зареєстрована в ЄРПН з 23.11.2020 р. по 27.11.2020 р., однак фактично зареєстрована 14.12.2020 р. з простроченням реєстрації на 16 календарних днів; податкова накладна № 9 від 24.11.2020 р. на суму ПДВ 308490,00 грн. мала бути зареєстрована в ЄРПН з 25.11.2020 р. по 01.12.2020 р., однак фактично зареєстрована 14.12.2020 р. з простроченням реєстрації на 12 календарних днів.
З вищенаведеного слідує, що відповідачем за зустрічним позовом за договором № 246 від 12.10.2020 р. було поставлено ТОВ «МАНАД» 2617,50 м/т кукурудзи. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Як стверджує позивач за зустрічним позовом, за його вибором кількість товару, який мав бути поставлений, становить 3000 м/т + 10%, тобто 3300 м/т, що передбачено п. 3.1 договору.
Отже, кількість недопоставленої кукурудзи, на думку ТОВ «МАНАД», склала 682,50 м/т, з яких 382,50 м/т - до кількості 3000,00 м/т та 300,00 м/т як кількість товару +10 % згідно умов п. 3.1 договору за вибором ТОВ «МАНАД» як покупця товару, при обставинах, що сторонами у п. 6.1 договору обумовлено строк постачання кукурудзи по 30.11.2020 р. включно.
30.11.2020 р. у зв'язку із не виставленням ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» у період з 19.11.2020 р. по 30.11.2020 р. рахунків-фактур для здійснення подальшої поставки товару, ТОВ «МАНАД» платіжним дорученням № 886 було здійснено оплату за 410,00 м/т кукурудзи в розмірі 83,33% вартості товару в сумі 2152500,00 грн., у т.ч. ПДВ 358750,00 грн. Вказані кошти ТОВ «МАНАД» перерахувало постачальнику для здійснення наступних поставок товару (кукурудзи) у відповідності до вимог п. 3.1 договору, з урахуванням свого права опціону на вибір +10% (+300,00 м/т) для досягнення остаточної кількості товару в обсязі 3300,00 м/т.
ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» повернуло отримані кошти ТОВ «МАНАД» із призначенням платежу: «повернення зайво перерахованої оплати за кукурудзу 410 тон (83,33% вартості товару) зг.дог.246 від 12.10.2020 р. у т.ч. ПДВ 20% - 358750,00 грн.», що підтверджується банківською випискою за 01.12.2020 р.
Як слідує з матеріалів справи, 19.01.2021 р. ТОВ «МАНАД» звернулось до ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» листом № 33/01-2021 із вимогою здійснення поставки кукурудзи у кількості 682,50 м/т, з урахуванням свого права на вибір поставки кукурудзи +10% згідно положень п. 3.1 договору, для повного виконання договору у кількості 3300,00 м/т.
У відповідь на вказаний лист відповідачем за зустрічним позовом було направлено листа № 1 від 25.01.2021 р., в якому висунуто вимогу оплатити негайно 2892750,00 грн., у т.ч. ПДВ 482125,00 грн., за вже поставлений товар/кукурудзу у кількості 2617,52 м/т, як передумову для поставки 382,00 м/т, та виставлено рахунок-фактуру № 1 від 25.01.2021 р. із заявкою № 3 від 25.01.2021 р. на оплату 382,00 м/т в сумі 2406600,00 грн., у т.ч. ПДВ 401100,00 грн.
02.02.2021 р. ТОВ «МАНАД» вдруге звернулося до ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» з листом № 37/02-2021, в якому зазначалося, що останнім порушено умови договору щодо кількості товару та строків його постачання, що, у свою чергу, згідно умов п.п. 5.2 та 5.6 договору зумовило ненастання у ТОВ «МАНАД» обов'язку з оплати отриманого товару в розмірі 16,67% до моменту усунення порушень та дає підстави для притримання здійснення оплати за товар до моменту усунення порушень, які допустило ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ», а також зазначалося про відповідальність за порушення умов договору. Також повторно було висунуто вимогу про здійснення відповідачем за зустрічним позовом допоставки товару у кількості 682,50 м/т для досягнення кількості 3300,00 м/т та зазначалося, що з моменту усунення даного порушення ТОВ «МАНАД» повністю виконає своєї зобов'язання з оплати 16,67% вартості за вже поставлений товар в сумі 2892750,00 грн. з ПДВ та здійснить остаточну оплату у повному обсязі за допоставлений товар у кількості 682,50 м/т.
03.02.2021 р. ТОВ «МАНАД» було направлено ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» лист № 41/02-2021 із пропозицією надати графік відвантаження недопоставленої кількості товару/кукурудзи (682,50 м/т) із пункту поставки ТОВ «Комбікормник», який (графік) ТОВ «МАНАД» просило надати протягом 5-ти календарних днів.
ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» на адресу ТОВ «МАНАД» було направлено лист № 2 від 08.02.2021 р. про виконання умов договору, за змістом якого постачальник зазначав, що для подальшого отримання 382,00 м/т кукурудзи 3 класу ТОВ «МАНАД» має сплатити на рахунок ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» наступні платежі: 1) негайно - 2892750,00 грн., в тому числі ПДВ 482125,00 грн., заборгованості за поставлені 2617,52 м/т товару; 2) згідно п. 5.2 договору 2406600,00 грн., у тому числі ПДВ 401100,00 грн., на підставі рахунку на оплату № 1 від 25.01.2021 р. та заявки постачальника № 3 від 25.01.2021 р.
З урахуванням зазначеного, зустрічний позивач вказував, що, здійснивши поставку кукурудзи у кількості 2617,50 м/т і не поставивши у строк по 30.11.2020 р. весь обсяг, який за умовами договору, на переконання позивача за зустрічним позовом, мав складати 3300,00 м/т, ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» припинило поставку, не допоставивши загалом 682,50 м/т кукурудзи.
Відтак, з огляду на викладене, ТОВ «МАНАД» звернулось із зустрічним позовом у даній справі до ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» про стягнення штрафних санкцій та збитків у зв'язку із порушенням останнім умов договору в частині недопоставки товару у належній кількості та в обумовлений договором строк, а також з підстав понесення ТОВ "МАНАД" збитків внаслідок невиконання ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» своїх зобов'язань за договором.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України, у системному зв'язку із приписами ст. 265 Господарського кодексу України, унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із положеннями ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 669 Цивільного кодексу України встановлено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.
Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Як вбачається із обставин, на які посилається позивач за зустрічним позовом, ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» при обов'язку поставки кукурудзи у кількості 3300,00 м/т, з яких 3000 м/т - кількість, передбачена п. 3.1 договору, та 300,00 м/т - опціон +10% за вибором покупця додатково до 3000,00 м/т, було здійснено поставку товару лише у кількості 2617,50 м/т на суму 16490250,00 грн.
Таким чином, на переконання позивача за зустрічним позовом, кількість недопоставленої кукурудзи складає 682,50 м/т на суму 4299750,00 грн. з ПДВ, і вказаний обсяг не був поставлений у строк по 30.11.2020 р. включно, як це передбачено п. 6.1 договору.
З урахуванням викладеного, ТОВ «МАНАД», зокрема, просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 859950,00 грн. штрафу за прострочення поставки товару.
Як зазначалось вище, у відповідності з п. 8.5 договору за не поставку товару в строк, зазначений у п. 6.1 цього договору, постачальник зобов'язується сплатити покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого, у т.ч. недопоставленого товару. Штраф за цим пунктом договору сплачується незалежно від заподіяних покупцю збитків.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
З долученого до матеріалів справи розрахунку штрафу вбачається, що заявлений до стягнення розмір штрафу було визначено позивачем за зустрічним позовом в сумі 859950,00 грн. на суму 4299750,00 грн. вартості недопоставленого у строк товару (682,50 м/т х 5250,00 грн. х 20% ПДВ / 100).
Однак, суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Виходячи зі змісту п. 3.1 договору, сторони передбачили поставку 3000,00 м/т кукурудзи +/- 10% за вибором покупця. Зазначена кількість може змінюватись за згодою сторін з оформленням відповідної додаткової угоди до цього договору.
Водночас, за відсутності укладення відповідної додаткової угоди, покупець має належним чином повідомити постачальника про своє рішення щодо зменшення або збільшення в межах +/-10% загальної кількості товару, який зобов'язаний поставити постачальник.
Більш того, таке повідомлення постачальник повинен був отримати у розумний строк та, в будь-якому випадку, не пізніше ніж 30.11.2020 р. (останній день строку поставки за договором).
Суд констатує, що матеріали справи будь-яких доказів зазначеного письмового повідомлення постачальника в строк до 30.11.2020 р. не містять. Натомість до матеріалів справи долучено докази вчинення покупцем конклюдентних дій, спрямованих на доведення до постачальника волевиявлення покупця щодо застосування опціону +10%, у вигляді перерахування коштів за товар в обсязі, передбаченому вказаним опціоном.
Суд відхиляє посилання зустрічного позивача на належність повідомлення постачальника про вибір покупця щодо поставки товару в кількості +10% до 3000 м/т шляхом вчинення конклюдентних дій у вигляді перерахування коштів 30.11.2020 р., оскільки таке повідомлення в останній день строку поставки не свідчить про можливість здійснення такої поставки у строк, передбачений договором, і, відповідно, про наявність підстав для застосування до постачальника передбаченої п. 8.5 договору відповідальності у вигляді штрафу за не поставку додаткових 300 м/т кукурудзи в строк по 30.11.2020 р. включно.
Таким чином, з матеріалів справи слідує, що у передбачений договором строк (до 30.11.2020 р.) покупцеві не було поставлено 3000 м/т - 2617,50 м/т = 382,50 м/т кукурудзи, а не 682,50 м/т, як вважає зустрічний позивач.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що, оскільки матеріали справи свідчать про погодження його сторонами поставки товару в строк по 30.11.2020 р. загальною кількістю 3000,00 м/т, то обґрунтованим і належним до стягнення розміром неустойки (штрафу) є 481950,00 грн. за розрахунком: 3000 м/т (загальна кількість товару, поставка якого передбачена умовами договору в строк по 30.11.2020 р.) - 2617,50 м/т (фактично поставлена кількість товару) = 382,50 м/т х 6300 грн. (ціна 1 тонни товару) х 20% (розмір штрафу).
Водночас, відповідач за зустрічним позовом у своїх запереченнях № 5/ЮФМК/43/2021 від 10.08.2022 р. (вх. № 10158/22 від 10.08.2022 р.) просив суд, на підставі приписів ст. 233 Господарського кодексу України, зменшити розмір даного штрафу на 50%, оскільки покупцеві, на думку постачальника, не було завдано будь-яких реальних збитків та матеріальних втрат.
Представники позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні з розгляду даної справи по суті заперечували проти задоволення клопотання відповідача за зустрічним позовом щодо зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу на 50%, зазначаючи, що будь-яких доказів, зокрема, щодо важкого фінансового становища ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» надано не було, як і не було заперечено факту порушення останнім умов договору, у зв'язку з чим відсутні підстави для такого зменшення.
Дослідивши позиції учасників процесу, суд відзначає, що Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
Згідно з частиною 2 статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок такого несвоєчасного виконання. Такі санкції не можуть розглядатися як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони.
Наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 р. у справі № 908/1453/14.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення штрафу, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін з метою дотримання балансу інтересів сторін та з урахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права.
Також суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013, про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Водночас, зменшення суми штрафу є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів, а також за наявності певних виняткових обставин, що можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що відповідачем за зустрічним позовом не доведено наявності у даній справі виняткових обставин, що можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки (у даному випадку - штрафу), заявленої до стягнення, на 50%.
Таким чином, вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафу в розмірі 859950,60 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 481950,00 грн. згідно із наведеним вище розрахунком.
Також позивачем за зустрічним позовом було заявлено вимогу про стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойки у вигляді штрафу та збитків у вигляді додаткових витрат у зв'язку з несвоєчасною реєстрацією останнім податкових накладних.
Як слідує із зустрічного позову, ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» порушило не тільки зобов'язання із поставки кукурудзи у встановлений строк, а також зобов'язання із своєчасної реєстрації податкових накладних, що мало наслідком порушення права ТОВ «МАНАД» на податковий кредит, який за умовами договору є об'єктом цивільних прав та від якого у ТОВ «МАНАД» залежало зменшення своїх податкових зобов'язань внаслідок своєчасної реєстрації податкових накладних контрагентом.
Суд констатує, що ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснювалась з порушенням строків, передбачених укладеним сторонами договором.
Так, умови договору № 246 від 12.10.2020 р. містять у собі положення, які визначають/регулюють взаємні зобов'язання сторін щодо податкових застережень та визначають право покупця на формування податкового кредиту для зменшення податкових зобов'язань покупця перед державою, тобто унормовано взаємовідносини, які випливають як із господарського зобов'язання, так і з господарської діяльності обох учасників - ТОВ «МАНАД» і ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ».
Підпунктом 1.5.4 п. 1.5 договору сторони визначили, що податковий кредит (п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України) для покупця з точки зору цивільного законодавства є грошовими коштами (об'єктом цивільних прав) згідно з ст. 192 ЦК України, та визначається як сума коштів, на яку покупець має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V Податкового кодексу України або поповнити свої обігові кошти за рахунок бюджетного відшкодування від'ємного значення з ПДВ.
У пп. 1.5.3 п. 1.5 договору сторони передбачили, що ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» ознайомлене з нормою законодавства щодо виникнення у покупця права на податковий кредит у разі наявності факту реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН та постачальник зобов'язується вживати всіх заходів, спрямованих на формування покупцем податкового кредиту.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг, в даному випадку це операція з придбання товару/зерна кукурудзи.
Згідно з абз. 3 п. 198.6 ст. 198, абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), для отримувача товарів/послуг (тобто покупця - ТОВ «МАНАД») є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У відповідності до положень п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 200-1.1 ст. 200 Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.
Невід'ємним елементом у системі адміністрування ПДВ та набуття права на податковий кредит є реєстрація постачальником податкових накладних в ЄРПН, при цьому за фактом реєстрації податкових накладних відбувається рух коштів в системі електронного адміністрування ПДВ (надалі скорочено - СЕА ПДВ).
Таким чином, суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, після реєстрації податкової накладної в ЄРПН: формують податковий кредит (об'єкт цивільних прав) на підставі зареєстрованих податкових накладних; збільшують реєстраційний ліміт покупця (ТОВ «МАНАД») (п.п. 200-1 ст. 200-1 ПКУ); сума реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ (невід'ємна складова частина податкового кредиту), яка формується за наслідками реєстрації податкових накладних, може бути використана отримувачем ПДВ (ТОВ «МАНАД») для реєстрації вже свої податкових накладних в ЄРПН по своїх податкових зобов'язаннях без поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ для збільшення реєстраційного ліміту; беруть участь у формуванні податкового кредиту для зменшення податкових зобов'язань за наслідками подання декларації з ПДВ (тобто сплата податку на додану вартість у меншому розмірі).
Відповідно, момент реєстрації податкових накладних має значення, так як від цього залежить збільшення суми реєстраційного ліміту у покупця, тобто у ТОВ «МАНАД», та можливість зменшення свого податкового зобов'язання, яке, в свою чергу, залежить від факту наявності в ЄРПН зареєстрованої податкової накладної.
Як наголошував позивач за зустрічним позовом, відсутність реєстрації податкової накладної від постачальника призводить до відсутності збільшення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ і при наявних у покупця (ТОВ «МАНАД») вже своїх власних податкових зобов'язань внаслідок продажу (перепродажу) товару та необхідності реєстрації податкових накладних по вже своїх податкових зобов'язаннях, покупець/отримувач ПДВ (ТОВ «МАНАД»), який законно очікував від постачальника реєстрації податкової накладної згідно умов договору, що надало б можливість отримати податковий кредит та збільшити реєстраційний ліміт, при відсутності таких фактів змушений коштами із свого основного банківського рахунку («живими коштами») поповнювати свій електронний рахунок в СЕА ПДВ для збільшення реєстраційного ліміту, тим самим зменшуючи наявність обігових коштів на своєму банківському рахунку.
Слід зазначити, що у відповідності до абз.14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Водночас, за умовами пп. 1.5.5 п. 1.5 договору сторони домовились про скорочені строки реєстрації, зокрема, для чим швидшого виникнення у ТОВ «МАНАД» обов'язку із остаточного розрахунку за товар та виникнення у нього права на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту, у т.ч. - збільшення суми реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних по власних податкових зобов'язаннях.
Зустрічний позивач наголошував на тому, що у випадку, якщо в ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні, або податкові накладні зареєстровані несвоєчасно, то отримувач ПДВ (ТОВ «МАНАД») не вправі включати суми ПДВ до податкового кредиту у декларації з ПДВ, а для збільшення суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ має здійснити поповнення свого електронного рахунку в СЕА ПДВ, виводячи кошти із свого господарського обороту.
Слід зазначити, що згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частинами 1 та 2 ст. 217 ГК України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Частиною 1 ст. 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з положеннями ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
У відповідності з пп. 1.5.5 п. 1.5 договору сторони домовились про скорочений строк реєстрації податкових накладних протягом 5-ти робочих днів з дня виникнення податкових зобов'язань та передбачили, що у випадку порушення цього пункту договору постачальник несе відповідальність згідно з п. 8.1 договору.
Пунктом 8.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення вимог пп. 1.5.5 (щодо строків реєстрації ПН/РК) та пп. 1.5.7 (щодо оскарження рішень про зупинення реєстрації ПН/РК) п. 1.5 цього договору, порушення та/або настання обставин, передбачених п. 7.2 цього договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі двадцяти відсотків від суми, зазначеної у п. 4.2 цього договору.
Відповідно до пп. 1.5.6 п. 1.5 договору, у разі неможливості формування покупцем податкового кредиту (отримання грошових коштів) (що розуміється також як отримання коштів на електронний рахунок в СЕА ПДВ для збільшення реєстраційного ліміту за наслідками реєстрації податкових накладних) та/або неможливості декларування зазначених сум у податковій звітності з ПДВ та/або неможливості отримання сум бюджетного відшкодування ПДВ та/або неможливості підтвердження покупцем перед своїми контрагентами інформації про належно виконанні податкові зобов'язання постачальника перед покупцем, зокрема, але не виключно внаслідок: несвоєчасного (порушення строку) складання та реєстрації постачальником ПН та/або РК у ЄРПН, складання ПН/РК з помилками, та/або з порушеннями, недотримання правил реєстрації ПН/РК в ЄРПН, визнається сторонами як збитки покупця у вигляді втрачених доходів (упущеної вигоди), що розглядається сторонами як імперативне положення та постачальник несе відповідальність перед покупцем згідно п.п. 7.1, 7.3, 7.8, 8.3 цього договору.
Відповідно до п. 7.1 договору сторони домовились, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню, входять витрати, понесені покупцем внаслідок невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором, витрати здійснені постачальником, у т.ч. сплата податкових нарахувань та штрафів, штрафних санкцій іншим контрагентам, вартість додаткових робіт, витрачених матеріалів, а також не одержані доходи, у т.ч. кошти податкового кредиту/бюджетного відшкодування ПДВ, які він одержав би, якби зобов'язання постачальника за цим договором були виконані останнім належним чином.
На переконання позивача за зустрічним позовом, за порушення зобов'язань із своєчасної (в строк, передбачений договором) реєстрації податкових накладних ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» зобов'язане, за умовами договору, нести відповідальність у вигляді штрафу (штрафна неустойка), а також відшкодувати заподіяні цим збитки. Зокрема, внаслідок несвоєчасної реєстрації ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» податкових накладних ТОВ «МАНАД», за його твердженням, понесло додаткові витрати, які розцінює як збитки, в сумі 1464827,00 грн., які складаються з 1221906,00 грн. додаткових витрат, які не повинно було понести ТОВ «МАНАД» при умові реєстрації ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» в ЄРПН податкових накладних, та 242921,00 грн. додаткових витрат на поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ для збільшення реєстраційного ліміту.
Щодо збитків у сумі 1221906,00 грн. зустрічний позивач посилається на те, що 01.11.2020 р. у ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» перед ТОВ «МАНАД» виникли податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 62531,00 грн. за фактом здійснення поставки кукурудзи згідно видаткової накладної № 1 від 01.11.2020 р. та, у подальшому, було складено податкову накладну № 1 від 01.11.2020 р. на суму ПДВ 62531,00 грн., яку ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» зобов'язане було зареєструвати в ЄРПН у строк з 02.11.2020 по 06.11.2020 р., однак фактично зареєструвало лише 26.11.2020 р., з простроченням реєстрації на 19 календарних днів. 02.11.2020 р. у ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» перед ТОВ «МАНАД» виникли податкові зобов'язання на суму ПДВ 1159375,00 грн. за фактом отримання коштів згідно платіжних доручень №№ 716, 717, 718, та, у подальшому, було складено податкову накладну № 2 від 02.11.2020 р. на суму ПДВ 1159375,00 грн., яку ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» зобов'язане було зареєструвати в ЄРПН у строк з 03.11.2020 р. по 09.11.2020 р., однак зареєструвало лише 26.11.2020 р., з простроченням реєстрації на 16 календарних днів.
Таким чином, ТОВ «МАНАД» мало би отримати в СЕА ПДВ податку на додану вартість на загальну суму 3321906,00 грн., з яких: 62531,00 грн. у строк по 06.11.2020 р., 1159375,00 грн. у строк по 09.11.2020 р., та, за наслідками реєстрації вказаних податкових накладних на загальну суму 1221906,00 грн., ТОВ «МАНАД» у відповідності до вимог 200-1.1, 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України отримало би збільшення свого реєстраційного ліміту (складова частина податкового кредиту), що відповідно дало б можливість використання отриманих коштів ПДВ у господарській діяльності ТОВ «МАНАД», зокрема, для реєстрації власних податкових накладних без поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ.
27.10.2020 р. у ТОВ «МАНАД» за правилом першої події - відвантаження, перед ДП II «Сантрейд», у зв'язку із постачанням 2241,74 м/т кукурудзи, виникли податкові зобов'язання з ПДВ на суму 2970305,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 85 від 27.10.2020 р. та залізничними накладними № 33817214, № 33817222 від 27.10.2020 р.
Згідно з пунктом 5.5 договору поставки № 60442433 від 26.10.2020 р., укладеного ТОВ «МАНАД» із ДП II «Сантрейд», остаточна кількість поставленого товару визначається у пункті поставки та визначаються згідно даних вантажоодержувача (ТОВ «Грінтур-Екс») згідно реєстру вивантаження транспортних засобів.
У відповідності до пп. 6.1.2 п. 6.1 договору поставки № 60442433 від 26.10.2020 р., укладеного із ДП II «Сантрейд», передбачено оплату за товар у розмірі 80% вартості з моменту завантаження товару у транспортні засоби (залізничні вагони), а 20% вартості товару - після отримання товару в пункті поставки, складення акту фіксації остаточної кількості партії товару, реєстрації розрахунку коригування за результатами визначення остаточної кількості товару та після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, перевірки правильності її реєстрації.
28.10.2020 р. ТОВ «МАНАД» отримало від ДП II «Сантрейд» оплату в розмірі 80% вартості товару (2241,74 м/т кукурудзи) в сумі 14257466,66 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 136 від 27.10.2020 р. та платіжним дорученням № 20104367 від 28.10.2020 р. Згідно акту фіксації остаточної кількості партії товару № 85 від 31.10.2020 р., складеного за результатами вивантаження товару із залізничних вагонів у пункті поставки ТОВ «Грінтур-Екс», кількість поставленого товару (кукурудзи) склала 2243,78 м/т. Однак, саме від факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН, у ТОВ «МАНАД» залежало отримання від ДП II «Сантрейд» остаточної плати за поставлений товар у розмірі 20% від 2241,74 м/т та, крім того, так як у ТОВ «МАНАД» податкові зобов'язання виникли після 16-го числа жовтня, відповідно, останній граничний строк для реєстрації податкової накладної для ДП II «Сантрейд» припадав на 15.11.2020 р.
Реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ для реєстрації податкових накладних станом на 09.11.2020 р. о 20:49 год. у ТОВ «МАНАД» складав 1122484,06 грн., що підтверджується витягом з ЄРПН № 2663089 за 09.11.2020 р.
Для реєстрації TOB «МАНАД» своїх податкових зобов'язань і отримання остаточної оплати за товар у розмірі 20% від кількості 2243,78 м/т необхідно було, щоб на реєстраційному ліміті в СЕА ПДВ обліковувалась сума, достатня для реєстрації податкової накладної на суму податкових зобов'язань 2970305,50 грн. Однак, внаслідок нездійснення реєстрації податкових накладних ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» та іншими конрагентами зустрічного позивача, ТОВ «МАНАД» не отримало станом на 09.11.2020 р. коштів ПДВ для збільшення свого реєстраційного ліміту на загальну суму 3321906,00 грн., з яких - 1221906,00 грн. ПДВ по ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ».
10.11.2020 р. ТОВ «МАНАД» платіжним дорученням № 764 від 10.11.2020 р. із свого банківського рахунку у відповідності до абз.16 п. 201.10 ст. 201 ПК України було поповнено електронний рахунок в СЕА ПДВ на суму 1850525,00 грн. для збільшення реєстраційного ліміту і можливості реєстрації податкової накладної і, таким чином, досягнуто реєстраційного ліміту, достатнього для реєстрації податкових накладних у розмірі 2973009,06 грн., що підтверджується записами у рядку 1 гр. 7 витягу з ЄРПН № 2563081 за 10.11.2020 р.
10.11.2020 р. після достатності суми на реєстраційному ліміті для реєстрації податкових накладних, ТОВ «МАНАД» о 16:06 год. в ЄРПН було зареєстровано податкову накладну № 26 від 27.10.2020 р. для ДП II «Сантрейд» на суму податкових зобов'язань 2970305,50 грн., що підтверджується податковою накладною № 26, квитанцією про реєстрацію № 9293462167 та записами у рядку 3 гр. 6 витягу з ЄРПН № 2563081 за 10.11.2020 р
11.11.2020 р. після реєстрації податкової накладної № 26 від 27.10.2020 р. на суму ПДВ 2970305,50 грн. а також розрахунку коригування № 28 від 31.10.2020 р. до податкової накладної № 26 від 27.10.2020 р., у зв'язку із проведенням коригування кількості товару згідно з актом фіксації остаточної кількості товару, ДП II «Сантрейд» на підставі рахунку-фактури № 138 від 31.10.2020 р. було здійснено остаточний розрахунок за товар у розмірі 20% від фактично поставленої кількості товару 2243,78 м/т в сумі 3580584,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 20111198 та № 20111199 від 11.11.2020 р.
Отже, за умови належного виконання зобов'язань із своєчасної реєстрації податкових накладних ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» стосовно ПДВ на суму 1221906,00 грн. у строк по 09.11.2020 р., у ТОВ «МАНАД» станом на 09.11.2020 р. реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ з урахуванням вже облікованої суми, становив би 4444390,06 грн., і у зустрічного позивача не виникло б необхідності у поповненні електронного рахунку в СЕА ПДВ обіговими коштами з поточного банківського рахунку.
Таким чином, за твердженням ТОВ «МАНАД», останнє вимушено понесло додаткові витрати у сумі 1221906,00 грн. на поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ для збільшення реєстраційного ліміту внаслідок бездіяльності та у зв'язку із порушенням ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» своїх зобов'язань із реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 1 від 01.11.2020 р. на суму ПДВ 62531,00 грн., № 2 від 02.11.2020 р. на суму ПДВ 1159375,00 грн., а всього на суму 1221906,00 грн., які взагалі не повинен був понести, при умові реєстрації ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» в ЄРПН податкових накладних у період з 02.11.2020 р. по 09.11.2020 р.
Щодо збитків у сумі 242921,00 грн., то позивач за зустрічним позовом обґрунтовує їх тим, що 04.11.2020 р. у ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ», за фактом здійснення поставки згідно видаткової накладної № 5 від 04.11.2020 р., виникли податкові зобов'язання на суму ПДВ 242921,00 грн. та, у подальшому, було складено податкову накладну № 3 від 04.11.2020 р. на суму ПДВ 242921,00 грн., яку ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» зобов'язане було зареєструвати в ЄРПН у строк з 05.11.2020 р. по 11.11.2020 р, однак фактично зареєструвало лише 26.11.2020 р., з простроченням реєстрації на 14 календарних днів.
ТОВ «МАНАД» мало би отримати ПДВ на загальну суму 242921,00 грн. у строк по 11.11.2020 р. від ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ», та отримало би збільшення свого реєстраційного ліміту (складова частина податкового кредиту), що, відповідно, надало б можливість використання отриманих коштів ПДВ у господарській діяльності ТОВ «МАНАД», зокрема, для реєстрації власних податкових накладних, без поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ.
12.11.2020 р. у ТОВ «МАНАД» за правилом першої події - відвантаження, перед ДП II «Сантрейд» у зв'язку із постачанням 2312,15 м/т кукурудзи виникли податкові зобов'язання з ПДВ на суму 3044329,29 грн., що підтверджується видатковою накладною № 88 від 12.11.2020 р. та залізничною накладною № 34062810 від 12.11.2020 р.
Згідно з пунктом 5.5 договору поставки № 60446124 від 12.11.2020 р., укладеного із ДП II «Сантрейд», остаточна кількість поставленого товару визначається у пункті поставки та визначаються згідно даних вантажоодержувача (ТОВ «Грінтур-Екс») згідно реєстру вивантаження транспортних засобів.
У відповідності до пп. 6.1.2 п. 6.1 договору поставки № 60446124 від 12.11.2020 р., укладеного із ДП II «Сантрейд» передбачено оплату за поставлений товару у спосіб і порядок, який передбачає оплату за товар у розмірі 80% вартості з моменту завантаження товару у транспортні засоби (залізничні вагони), а 20% вартості товару - після отримання товару в пункті поставки, складення акту фіксації остаточної кількості партії товару, реєстрації розрахунку коригування за результатами визначення остаточної кількості товару та після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, перевірки правильності її реєстрації.
13.11.2020 р. ТОВ «МАНАД» отримало від ДП II «Сантрейд» оплату в розмірі 80% вартості товару (2312,15м/т. кукурудзи) в сумі 14612780,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 139 від 12.11.2020 р. та платіжним дорученням № 20112502 від 13.11.2020 р. Згідно акту фіксації остаточної ваги від 17.11.2020 р., складеного за результатами вивантаження товару із залізничних вагонів у пункті поставки ТОВ «Грінтур-Екс», кількість поставленого товару (кукурудзи) склала 2316,770 м/т.
Таким чином, ТОВ «МАНАД» для отримання остаточної оплати в розмірі 20% за поставку 2316,770 м/т кукурудзи, необхідно було в ЄРПН зареєструвати податкову накладну із розрахунком коригування для приведення своїх податкових зобов'язань у відповідність із умовами господарської операції в залежності від даних в акті фіксації остаточної кількості товару.
На кінець дня 18.11.2020 р. реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ по ТОВ «МАНАД» складав 1488480,07 грн., що підтверджується записом по рядку 7 гр. 7 витягу з ЄРПН № 2663091 за 18.11.2020 р., а для реєстрації податкової накладної для ДП II «Сантрейд» необхідно було мати реєстраційний ліміт в розмірі, достатньому для реєстрації податкової накладної в сумі ПДВ 3044329,29 грн.
Такими чином, станом на 18.11.2020 р. ТОВ «МАНАД» необхідно було забезпечити наявність сум ПДВ в СЕА ПДВ по реєстраційному ліміту в СЕА ПДВ, у зв'язку із необхідністю реєстрації податкової накладної для ДП II «Сантрейд», на суму 3044329,00 грн.
У зв'язку із необхідністю реєстрації податкової накладної для ДП II «Сантрейд» та з метою отримання коштів в розмірі 20% вартості від поставленого товару у кількості 2316,770 м/т, у ТОВ «МАНАД» виникла необхідність поповнити свій електронний рахунок в СЕА ПДВ на суму 1555850,00 грн., що у відповідності до п.п. 200-1.1, 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України дало можливість збільшення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.
19.11.2020 р. ТОВ «МАНАД» платіжним дорученням № 814 від 19.11.2020 р. із свого банківського рахунку було поповнено електронний рахунок в СЕА ПДВ на суму 1555850,00 грн., що дало можливість збільшення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ, що підтверджується записами у рядку 1 гр. 6,7 витягу з ЄРПН № 2563083 за 19.11.2020 р.
19.11.2020 р. після достатності суми на реєстраційному ліміті в СЕА ПДВ для реєстрації податкових накладних, ТОВ «МАНАД» о 15:17 год. в ЄРПН було зареєстровано податкову накладну № 1 від 12.11.2020 р. для ДП II «Сантрейд» на суму податкових зобов'язань ПДВ 3044329,29 грн., що підтверджується податковою накладною № 1, квитанцією про реєстрацію № 9305667899 та записами у рядку 3 гр. 6 витягу з ЄРПН № 2563083 за 19.11.2020 р.
20.11.2020 р. після реєстрації податкової накладної № 1 від 12.11.2020 р. на суму ПДВ 3044329,29 грн., а також розрахунку коригування № 3 від 17.10.2020 р. до податкової накладної № 1 від 12.11.2020 р., у зв'язку із проведенням розрахунку коригування кількості товару згідно з актом фіксації остаточної кількості товару, ДП II «Сантрейд» на підставі рахунку-фактури № 141 від 17.11.2020 р. було здійснено оплату за актом фіксації остаточної кількості товару в сумі 37603,98 грн. та остаточний розрахунок за товар у розмірі 20% від фактично поставленої кількості товару 2316,770 м/т в сумі 3652089,16 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 20115751 та № 20115750 від 11.11.2020 р.
Отже, за умови належного виконання ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» зобов'язань із реєстрації податкових накладних в СЕА ПДВ на суму 242921,00 грн. у строк по 11.11.2020 р., реєстраційний ліміт ТОВ «МАНАД» в СЕА ПДВ, з урахуванням вже облікованої суми, станом на 18.11.2020 р. становив би 1748105,07 грн.
У зв'язку із тими обставинами, що ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» у строк по 11.11.2020 р. не було здійснено реєстрацію податкової накладної № 3 від 04.11.2020 р. на суму ПДВ 242921,00 грн., що зумовило відсутність цієї суми в СЕА ПДВ, відповідно, ТОВ «МАНАД» змушене було із свого банківського рахунку власними коштами поповнювати електронний рахунок в СЕА ПДВ на суму 1555850,00 грн., у той час як за умови реєстрації ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ 242921,00 грн. у ТОВ «МАНАД», для отримання остаточної оплати від ДП II «Сантрейд», виникла б необхідність у поповненні реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ у сумі, меншій на 242921,00 грн.
Таким чином, ТОВ «МАНАД», на його переконання, вимушено понесло додаткові витрати в сумі 242921,00 грн. на поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ для збільшення реєстраційного ліміту з причин необхідності отримання коштів від ДП II «Сантрейд», у зв'язку із порушенням ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» своїх зобов'язань із реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 3 від 04.11.2020 р. на суму ПДВ 242921,00 грн., при тих обставинах, що додаткові витрати в сумі 242921,00 грн. ТОВ «МАНАД» взагалі не повинно було понести при умові належного виконання ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» своїх зобов'язань із своєчасної реєстрації податкової накладної № 3 від 04.11.2020 р. на суму ПДВ 242921,00 грн., у період з 05.11.2020 р. по 11.11.2020 р.
Відповідач за зустрічним позовом, заперечуючи в частині стягнення вищенаведених збитків у загальній сумі 1464827,00 грн. зазначав, що вказана вимога є безпідставною та необґрунтованою, адже зарахування власних обігових коштів для збільшення свого ж власного реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ за будь-яких обставин не може вважатися збитками в розумінні положень ст. 225 Господарського кодексу України. При цьому, всі податкові накладні були належним чином зареєстровані ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» в ЄРПН у строки, що встановлені законодавством, що дозволило покупцю скористатися податковим кредитом.
Суд, розглянувши зустрічні позовні вимоги в цій частині, дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом вищенаведених збитків в загальній сумі 1464827,00 грн. з огляду на таке.
Умовами укладеного між сторонами договору поставки № 246 від 12.10.2020 р. не передбачено такого виду відповідальності як відшкодування постачальником збитків у вигляді витрат покупця внаслідок поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ через несвоєчасну реєстрацію постачальником у ЄРПН податкових накладних.
З урахуванням зазначеного, позивач за зустрічним позовом повинен довести заподіяння йому відповідачем за зустрічним позовом збитків у загальному порядку.
Так, частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Окрім того, відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.
За змістом ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов'язання.
Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України).
Отже, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Поряд з цим, повноту дослідження обставин справи забезпечує принцип змагальності, який передбачає покладення тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.
Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17, від 19.01.2022 р. у справі 910/20686/20.
Дослідивши наявні у справі докази та позиції сторін, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності зазначеного вище повного складу цивільного правопорушення, зокрема, в частині наявності безпосередньо збитків у вигляді зроблених товариством витрат чи втрат майна, позаяк поповнення власного електронного рахунку в СЕА ПДВ для збільшення реєстраційного ліміту (за умови подальшого надходження сум ПДВ після реєстрації ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» податкових накладних в ЄРПН) не є незворотними витратами чи втратою майна (грошових коштів), оскільки такі кошти у подальшому використовуються платником ПДВ у формуванні власних податкових зобов'язань.
Також судом враховано ту обставину, що забезпечення виконання постачальником умов договору в частині скорочених строків реєстрації податкових накладних було передбачено в п. 8.1 договору у вигляді штрафу, а пункт 7.1 договору, який передбачає відшкодування витрат, понесених покупцем, як збитків визначає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню, входять витрати, понесені покупцем внаслідок невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором, втрата, непоставка, недопоставка, прострочення поставки, поставка неякісного товару, визначеного у п.п. 1.1, 2.1, 3.1, 6.1 цього договору, пошкодження майна покупця, витрати, здійснені постачальником, у т.ч. сплата податкових нарахувань та штрафів, штрафних санкцій іншим контрагентам, вартість додаткових робіт, витрачених матеріалів, а також не одержані доходи, у тому числі кошти податкового кредиту/бюджетного відшкодування ПДВ, які він одержав би, якби зобов'язання за цим договором були виконані останнім належним чином.
Суд констатує відсутність у матеріалах справи доказів неотримання покупцем податкового кредиту у зв'язку з діями постачальника, пов'язаними з реєстрацією податкових накладних у строки, понад визначені договором.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами не було доведено фактичного понесення збитків у розмірі 1464827,00 грн., пов'язаних з поповненням електронного рахунку в СЕА ПДВ.
Враховуючи зазначене, вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення збитків у загальній сумі 1464827,00 грн. є недоведеною та необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Крім того, у зв'язку з несвоєчасною реєстрацією постачальником податкових накладних, позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 3780000,00 грн. штрафу, передбаченого п. 8.1 договору.
Згідно зазначеного вище пункту 8.1 договору, у разі порушення вимог пп. 1.5.5 (щодо строків реєстрації ПН/РК) та пп. 1.5.7 (щодо оскарження рішень про зупинення реєстрації ПН/РК) п. 1.5 цього договору, порушення та/або настання обставин, передбачених п. 7.2 цього договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі двадцяти відсотків від суми, зазначеної у п. 4.2 цього договору.
За п. 4.2 договору загальна сума з ПДВ по договору складає 18900000,00 грн.
Відповідач за зустрічним позовом зазначав, що вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення договірної неустойки (штрафу) в сумі 3780000,00 грн. за прострочення постачальником реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є безпідставною та підлягає відхиленню, оскільки така реєстрація відбулася у строки, передбачені законодавством.
Однак, суд зауважує, що свобода договору є одним з основоположних принципів цивільного права.
Так, у ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України зазначено, що сторони, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорі № 246 від 12.10.2020 р. сторони визначили низку його умов, які стосуються їх зобов'язань в частині податкових застережень.
Зокрема, підпунктами 1.5.4-1.5.7 пункту 1.5 договору визначено, що для виконання взятих на себе зобов'язань в частині податкових застережень, сторони дійшли згоди про наступне: постачальник визнає, що податковий кредит (п. 14.1.181 ст. 14 ПК України) для покупця з точки зору цивільного законодавства є грошовими коштами (об'єктом цивільних прав) згідно з ст. 192 ЦК України, та визначається як сума коштів, на яку покупець має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V ПК України або поповнити свої обігові кошти за рахунок бюджетного відшкодування від'ємного значення з ПДВ (пп. 1.5.4 п. 1.5); постачальник зобов'язаний скласти ПН/РК на дату виникнення податкових зобов'язань, згідно п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 ст. 198 ПКУ, у день виникнення таких податкових зобов'язань та зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН протягом 5-ти робочих днів із обов'язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД та обов'язковим наданням покупцю ПН/РК та підтвердження про їх реєстрацію в ЄРПН. У разі порушення цього пункту, постачальник несе відповідальність згідно п. 8.1 цього договору (пп. 1.5.5 п. 1.5); у разі неможливості формування покупцем податкового кредиту (отримання грошових коштів) та/або неможливості декларування зазначених сум у податковій звітності з ПДВ та/або неможливості отримання сум бюджетного відшкодування ПДВ та/або неможливості підтвердження покупцем перед своїми контрагентами інформації про належно виконані податкові зобов'язання постачальника перед покупцем зокрема але не виключно внаслідок: а) несвоєчасного (порушення строку) складання та реєстрації постачальником ПН та/або РК у ЄРПН, складання ПН/РК з помилками, та/або з порушеннями, недотримання правил реєстрації ПН/РК в ЄРПН; б) зупинення реєстрації ПН та/або РК у ЄРПН та/або прийняття органами податковими органами рішення про відмову і реєстрації ПН/РК у ЄРПН та/або відмови компетентними органами у задоволенні скарги про скасування рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, визнається сторонами як збитки покупця у вигляді втрачених доходів (упущеної вигоди), що розглядається сторонами як імперативне положення та постачальник несе відповідальність перед покупцем згідно п. 7.1, 7.3, 7.8, 8.3 цього договору. У випадку зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН постачальник зобов'язаний, зокрема, вчинити дії, передбачені п.п. 5.8, 8.2 цього договору (пп. 1.5.6 п. 1.5); у випадку зупинення реєстрації ПН або РК в ЄРПН за рішенням податкових органів постачальник зобов'язаний в день отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН повідомити покупця та не пізніше наступного дня з дня отримання квитанції про зупинення ПН/РК вжити всіх передбачених чинним законодавством заходів спрямованих на реєстрацію ПН/РК у ЄРПН. У випадку відмови податковими органами у реєстрації ПН/РК У ЄРПН, постачальник зобов'язаний з дня наступного, що слідує за днем отримання рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, вжити заходів до оскарження такого рішення та надати підтвердження покупцю про вжиті заходи оскарження не пізніше наступного дня подання відповідної скарги/позову. За не вчинення дій, передбачених цим пунктом, постачальник несе відповідальність, передбачену п. 8.1 цього договору (пп. 1.5.7 п. 1.5 договору).
Суд відзначає, що ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» зверталось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про визнання недійсними пп. 1.5.4 п. 1.5, пп. 1.5.5 п. 1.5, пп. 1.5.6 п. 1.5, пп. 1.5.7 п. 1.5, п. 5.3, п. 5.6, п. 5.8, п. 7.3, п. 7.8, п. 8.1, п. 8.2, п. 8.3 договору поставки № 246 від 12.10.2020 р., укладеного між ТОВ «МАНАД» та ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ».
Рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/843/21 від 13.12.2021 р., яке набрало законної сили, у задоволенні вказаного позову було відмовлено та встановлено, що пп. 1.5.4 п. 1.5, пп. 1.5.5 п. 1.5, пп. 1.5.6 п. 1.5, пп. 1.5.7 п. 1.5, п. 5.3, п. 5.6, п. 5.8, п. 7.3, п. 7.8, п. 8.1, п. 8.2, п. 8.3 договору (у тому числі - які передбачають умови щодо встановлення скорочених строків реєстрації постачальником податкових накладних в ЄРПН та щодо встановлення відповідальності за їх порушення) відповідають приписам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням зазначеного, оскільки сторони при укладенні договору № 246 від 12.10.2020 р. передбачили такий вид відповідальності, як стягнення штрафу за порушення строків реєстрації постачальником податкових накладних, передбачених договором, і договір у цій частині на час прийняття рішення у даній справі недійсним не визнаний, натомість правомірність включення таких умов до договору встановлено судовим рішенням, а факт реєстрації постачальником податкових накладних з порушенням передбачених договором строків матеріалами справи встановлений і відповідачем за зустрічним позовом не спростований, то вимога позивача за зустрічним позовом в частині стягнення 3780000,00 грн. штрафу підлягає задоволенню судом.
Поряд з цим, позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 1890000,00 грн. збитків у вигляді втраченої вигоди на підставі п.п. 7.1, 7.8, 11.1 договору та 1160252,71 грн. збитків у вигляді додаткових витрат, пов'язаних із придбанням аналогічного товару, на підставі п.п. 7.1, 7.6, 11.1 договору.
Відповідач за зустрічним позовом заперечував проти задоволення позовних вимог в цій частині, зазначаючи, зокрема, що вимога покупця щодо стягнення 1890000,00 грн. не має нічого спільного з поняттям збитків, оскільки втрачена вигода встановлена у відсотковому значенні до суми договору (10%) і не передбачає наявності збитків у вигляді втраченої вигоди. Щодо вимоги про стягнення збитків у вигляді додаткових витрат внаслідок заміщення недопоставленого товару аналогічним товаром в сумі 1160252,74 грн. згідно з п. 7.6 договору, то її обґрунтування, на думку зустрічного відповідача, не відповідає обставинам виконання договору, оскільки розмір таких збитків розраховано, виходячи з кількості недопоставленого товару в невірному обсязі 682,5 м/т. Крім того, у покупця відсутні правові підстави відносити свої понаднормові витрати на рахунок постачальника, оскільки покупець своїми діями сприяв таким витратам, якщо вони дійсно мали місце. Зокрема, покупцем не надано доказів відсутності можливості придбати товар безпосередньо у постачальника ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» на умовах, визначених у договорі № 246 від 12.10.2020 р.
Суд, дослідивши позиції сторін в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 1890000,00 грн. збитків у вигляді втраченої вигоди на підставі п.п. 7.1, 7.8, 11.1 договору та 1160252,71 грн. збитків у вигляді додаткових витрат, пов'язаних із придбанням аналогічного товару, на підставі п.п. 7.1, 7.6, 11.1 договору, відзначає таке.
Як зазначалося вище, у пункті 11.1 договору № 246 від 12.10.2020 р. сторони зазначили, що досягли згоди по всіх істотних умовах цього договору та домовились, що метою цього договору є отримання ними доходу (прибутку) внаслідок поставки постачальником товару покупцю, який має намір його реалізувати з метою отримання доходу (прибутку), та сторони докладатимуть усіх зусиль для належного виконання умов цього договору, нестимуть відповідальність у розмірах та в межах умов цього договору, а у разі не врегульованих цим договором питань відповідальності в межах визначених чинним законодавством.
Укладаючи договір, у п. 11.9 договору, сторони зазначили, що постачальник і покупець стверджують, що однаково розуміють значення і умови цього договору та його правові наслідки; договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; волевиявлення сторін є вільним і відповідає внутрішній волі; договір не має характеру фіктивного та удаваного правочину; сторони не обмежені у праві вчиняти правочини, не перебувають у хворобливому стані, не страждають у момент укладення договору на захворювання, не перебувають під впливом лікарських та інших препаратів, що перешкоджають усвідомленню його суті; діють добровільно, без будь-якого примусу як фізичного, так і психічного, вільне володіння українською мовою дозволяє кожному із них правильно зрозуміти зміст цього договору; вони можуть самостійно прочитати та підписати цей договір; цей договір не суперечить правам та інтересам сторін.
Отже, ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ», за змістом договору, був зрозумілий його зміст та його умови.
За умовами наведеного вище п. 7.1 договору, укладеного між сторонами, до складу збитків, які підлягають відшкодуванню, входять витрати, понесені покупцем внаслідок невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором, втрата, не поставка, недопоставка, прострочення поставки, поставка неякісного товару, визначеного у п. 1.1, п. 2.1, п. 3.1, 6.1 цього договору, вартість додаткових робіт, витрачених матеріалів, а також не одержані доходи, у т.ч. кошти податкового кредиту/бюджетного відшкодування ПДВ, які він одержав би, якби зобов'язання постачальника за цим договором були виконані останнім належним чином.
Укладаючи договір, сторони у пункті 7.6 передбачили та домовилися, що у випадку придбання покупцем аналогічного товару у іншого постачальника внаслідок невиконання постачальником своїх зобов'язань, передбачених у пунктах 1.1, 2.1-2.3, 3.1, 6.1, 6.2 (строк поставки до 30.11.2020 р.) цього договору, збитки визначаються як різниця між фактичною вартістю отриманого товару і вартістю придбаного товару взамін (включаючи надбавки, націнки, доплати за терміновість, транспортні витрати, тощо).
Як встановлено судом, порушення господарського зобов'язання постачальником підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, зокрема, видатковими і товарно-транспортними накладними, якими підтверджується факт недопоставки покупцеві кукурудзи у кількості 382,50 м/т на суму 4299750,00 грн. у строк по 30.11.2020 р. включно.
З матеріалів справи вбачається, що з метою, зокрема, заміщення недопоставленого ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» товару, ТОВ «МАНАД» придбало у ФГ «Лотос-Є» за договором поставки № 19 від 23.02.2021 р. кукурудзу у кількості 1909,561 м/т +/- 10 % за ціною 8000,00 грн. з ПДВ, на суму 15302151,65 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000001 від 23.02.2021 р., платіжним дорученням № 1238 від 24.02.2021 р., платіжним дорученням № 1254 від 25.02.2021 р., видатковою накладною № РН-0000001 від 23.02.2021 р., складською квитанцією № 1164 від 23.02.2021 р.
Тобто, за рахунок придбаної у ФГ «Лотос-Є» кукурудзи, ТОВ «МАНАД» замістило недопоставлену ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» кількість кукурудзи 382,50 м/т, проте, здійснило це за більшою, аніж було передбачено договором № 246 від 12.10.2020 р., ціною.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимога зустрічного позивача про стягнення з ТОВ «ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ» 1160252,74 грн. збитків у вигляді додаткових витрат, понесених у зв'язку із заміщенням недопоставленого товару, підлягає частковому задоволенню в сумі 650250,00 грн. = 382,50 м/т (кількість недопоставленої зустрічним відповідачем кукурудзи) х 1700,00 грн. (різниця у вартості товару, розрахована як 8000,00 грн. (ціна заміщеного товару за 1 м/т) - 6300,00 грн. (ціна товару за договором № 246 від 12.10.2020 р. за 1 м/т)).
Поряд з цим, вимога ТОВ «МАНАД» про стягнення з постачальника збитків у вигляді втраченої вигоди в сумі 1890000,00 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з п. 7.8 договору, у разі невиконання постачальником умов пунктів 2.1, 2.2, 3.1, 6.1, 6.2, 7.1, 11.1 цього договору постачальник відшкодовує покупцю втрачену вигоду в розмірі десяти відсотків від суми договору, зазначеної у п. 4.2 цього договору, а за порушення вимог пп.пп. 1.5.4-1.5.7 п. 1.5 цього договору - в сумі втраченого податкового кредиту.
Пунктом п. 4.2 договору суму договору визначено в розмірі 18900000,00 грн.
Оскільки, як вже зазначалося вище, матеріалами справи підтверджено факт порушення постачальником умов п. 6.1 договору в частині непоставки кукурудзи в загальній кількості 3000,00 м/т в строк по 30.11.2020 р. включно, то суд вбачає наявними підстави для застосування до зустрічного відповідача передбаченого пунктом 7.8 договору відшкодування покупцеві втраченої вигоди в розмірі 10% від суми договору, а саме - 1890000,00 грн.
Підсумовуючи викладене, суд відзначає, що за вищенаведених обставин вимоги позивача за зустрічним позовом у даній справі підлягають частковому задоволенню судом.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін (у тому числі - щодо обставин подання/неподання транспортних засобів під завантаження та наявності/відсутності зерна кукурудзи постачальника на складі ТОВ «Комбікормник») була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення зустрічного позову не спростовує.
Витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Зустрічні позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ” (16713, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Крупичполе, вул. Хмельницького, 55, код 42505545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МАНАД” (07714, Київська обл., Яготинський р-н, с. Засупоївка, вул. Центральна, 34, код 32670436) 481950 (чотириста вісімдесят одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу за прострочення поставки кукурудзи, 3780000 (три мільйони сімсот вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. штрафу за прострочення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, 1890000 (один мільйон вісімсот дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. втраченої вигоди, 650250 (шістсот п'ятдесят тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. збитків у вигляді додаткових витрат, понесених внаслідок заміщення непоставленого товару аналогічним товаром, 102033 (сто дві тисячі тридцять три) грн. 00 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 29.08.2022 р.
Суддя В.М. Бабкіна