ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.08.2022Справа № 910/3783/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»
про стягнення 16.653,07 грн
Представники сторін: не викликались
23.05.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення 16.653,07 грн, з яких 16.276,26 грн страхового відшкодування, 327,31 грн пені та 49,50 грн 3% річних.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 777.21.2604732 від 20.05.2021 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Mercedes-Benz/S 500 L, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Renault Logan, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР/201780425), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3783/22 від 25.05.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
15.06.2022 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 відкрито провадження у справі № 910/3783/22 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 27.06.2022 було 29.06.2022 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105492361298 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідач ухвалу суду від 27.06.2022, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 01.07.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105492361298, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 18.07.2022 включно.
05.07.2022 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла запитувана судом інформація щодо полісу № ЕР/201780425.
14.07.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись нате, що відповідачем було замовлено аварійний сертифікат № 01-D/10/60 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 13.09.2021, виконавець - аварійний комісар Видута Денис Юрійович. Відповідно до Аварійного сертифікату № 01-D/10/60: ринкова вартість досліджуваного КТЗ складає 4.990.176,00 грн; коефіцієнт фізичного зносу КТЗ - 0,0; вартість відновлювального ремонту з ПДВ - 31.123,74 грн; вартість відновлювального ремонту без ПДВ - 26.836,45 грн. Відповідно до умов полісу ЕР/201780425 франшиза становить 2.600,00 грн. Враховуючи вищевикладене, розрахунок розміру страхового відшкодування мало бути здійснено наступним чином: 31.123,74 грн (разом з ПДВ) - 2.600,00 грн (франшиза) = 28.523.74 грн. Відповідачем сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 31.123,74 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 30301 від 17.01.2022. Тобто мало місце переплата на суму 2.600,00 грн. Відповідач вважає, що ним було здійснено весь комплекс заходів щодо оцінки розміру страхового відшкодування у зв'язку із пошкодженням ТЗ та здійснено виплату страхового відшкодування у строки, передбачені законом, тому вимоги позивача є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі. Звертає увагу суду на те, що відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування з порушенням умов договору № 777.21.2604732 від 20.05.2021 згідно якого передбачено, що у випадку якщо розмір збитків перевищує 50.000,00 грн та страхувальник не надасть довідку з поліції, страхове відшкодування сплачується у межах 50.000,00 грн, з урахуванням інших умов договору. Відповідно до матеріалів справи, страхувальником не надано, а позивачем не отримано довідки поліції про ДТП. Таким чином, сплата позивачем страхового відшкодування понад 50.000,00 грн суперечить умовам договору. Водночас, відповідач зауважує, що докази, на які посилається позивач в обґрунтування розміру збитку і, як наслідок, розміру вимог, не є належними та допустимими доказами оскільки в рахунках та актах виконаних робіт зазначена комерційна, а не оціночна пропозиція щодо вартості проведення відновлювального ремонту транспортного засобу. Крім того, ціни завищенні та не відповідають середньоринковим.
21.07.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає, що аварійний сертифікат № 01-D/10/60 про визначення вартості матеріального збитку, складений ФОП Видуга Д.Ю. не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (зі змінами), яка вимагає, що у разі наявності актів виконаних робіт від офіційного дилера, при розрахунку вартості матеріального збитку і вартості відновлювального ремонту всі розрахунки здійснюються з використання цін офіційного дилера. Аварійний комісар ФОП Видуга Д.Ю. під час складання аварійного сертифікату №01-D/10/60 безпідставно застосував інші нормо-години та вартість запасних частин, ніж ті, що були надані позивачем у рахунках та актах виконаних робіт СП ТОВ «АДУ Мерседес-Бенц» - офіційного дилера автомобілів Мерседес-Бенц в Україні. Вартість відновлювального ремонту Mercedes-Benz/S 500 L, державний номер НОМЕР_1 відповідно до актів виконаних робіт № 2100021527 від 25.10.2021 та № 2100023447 від 12.11.2021 складених ТОВ «Автосаміт на Столичному» становить: 56.643,80 грн + 2.092,82 грн = 58.736,70 грн. Дана сума і була виплачена позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями № Ц006266 від 10.09.2021та № Ц007559 від 27.10.2021. Відповідачем платіжним дорученням № 30301 від 17.01.2021 було частково сплачено 31.123,74 грн. Таким чином, залишок боргу відповідача становить 50.000,00 грн (ліміт відповідальності згідно розпорядження № 3471 та ст. 33 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ») - 2.600,00 грн (франшиза по полісу АР/4847902) - 31.123,74 грн(часткова виплата відповідача) = 16.276,26 грн.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
20.05.2021 між ОСОБА_2 (страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (страховик) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів ПРОГРАМА VIP № 777.21.2604732, предметом якого є страхування транспортного засобу Mercedes-Benz/S 500 L, державний номер НОМЕР_1 .
29.08.2021 о 16:10 год. у м. Києві по пр-ту С.Бандери сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mercedes-Benz/S 500 L, державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та транспортного засобу Renault Logan, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Вказана подія була оформлена учасниками ДТП за допомогою повідомлення про подію про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) без виклику співробітників поліції.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки Mercedes-Benz/S 500 L, державний номер НОМЕР_1 .
30.08.2021 страхувальник звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування на рахунок СТО СП ТОВ «АДУ Мерседес-Бенц».
Згідно рахунку СП ТОВ «АДУ Мерседес-Бенц» № 2121005457 від 02.09.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz/S 500 L, державний номер НОМЕР_1 становить 56.643,88 грн.
У заяві від 26.10.2021 СП ТОВ «АДУ Мерседес-Бенц» повідомило позивача, що під час відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz/S 500 L, державний номер НОМЕР_1 виявлено приховані дефекти, а саме тріщина правої накладки заднього бампера, у зв'язку з чим просив розглянути та погодити приховані дефекти надавши рахунок та фотографії пошкоджень.
Згідно рахунку СП ТОВ «АДУ Мерседес-Бенц» № 2121006676 від 26.10.2021 вартість виявленого пошкодження автомобіля Mercedes-Benz/S 500 L, державний номер НОМЕР_1 склала 2.092,82 грн.
За страховим випадком позивачем складено страхові акти № 3.21.4015-1 від 10.09.2021 та № 3.21.4015-2 від 27.10.2021, а також розраховано суму страхового відшкодування.
Вказаними страховими актами позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 56.643,88 грн та 2.092,82 грн, разом 58.736,70 грн.
Матеріали справи свідчать, що кошти в розмірі 58.736,70 грн були перераховані страховиком (позивачем) на рахунок СП ТОВ «АДУ Мерседес-Бенц» згідно платіжних доручень № ЦО06266 від 10.09.2021 на суму 56.643,88 грн та № ЦО07559 від 27.10.2021 на суму 2.092,82 грн.
Згідно наданої інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що цивільна відповідальність автомобіля марки автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_2 під відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/2021780425 застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан».
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування № 7532/07-3.21.4015 від 07.10.2021 в розмірі 56.643,88 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач згідно платіжного доручення № 30301 від 17.01.2022 перерахував позивачу страхове відшкодування в розмірі 31.123,74 грн.
Спір виник у зв'язку з тим, що внаслідок здійснення позивачем виплати суми страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу, до нього як до страховика перейшло право вимоги до відповідача в межах фактичних витрат, тому відповідач має виплатити страхове відшкодування в розмірі 16.276,26 грн, а також за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нараховано 327,31 грн пені, 49,50 грн 3% річних.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
З огляду на викладене вище, виходячи із доказів, які наявні в матеріалах справи, суд вважає, що до позивача внаслідок здійснення виплати страхового відшкодування перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в межах фактичних витрат, а саме в розмірі 58.736,70 грн.
Відповідно до абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху України у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.
Згідно з ст. 33.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ № 274/2011 від 11.08.2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).
Відповідно до вказаної вище Інструкції, в європротоколі у пункті 12 (клітинки 1-17) відмічаються знаком «Х» обставини, які відносяться та характеризують ДТП.
У європротоколі від 29.08.2021 учасниками ДТП відмічено, що транспортний засіб А (водій ОСОБА_1 ) під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі зіткнувся із задньою частиною транспортного засобу В (водій ОСОБА_2 ) під час стоянки/зупинки останнього.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Згідно Інструкції у пункті 14 «Мої зауваження» надається додаткова інформація, яка не міститься у Повідомлені та яку водій транспортного засобу вважає за необхідне викласти.
Зазвичай у п. 14 європротоколу проставляється відмітка про визнання водієм своєї вини.
Так, у п. 14 європротоколу від 29.08.2021 проставлена відмітка про те, що ОСОБА_1 свою вину в даній ДТП визнав.
Отже, шляхом складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), його учасники засвідчили, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.
Згідно розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 698 від 07.12.2011 (чинного на момент виникнення спірних відносин) затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, а саме з 01.02.20216 - 50.000,00 грн потерпілому.
Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Оскільки умовами полісу № ЕР/201780425 розмір франшизи встановлено в сумі 2.600,00 грн, тому позивачем при зверненні з позовом до суду зменшено розмір страхового відшкодування на суму 2.600,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування № 7532/07-3.21.4015 від 07.10.2021 в розмірі 56.643,88 грн. Дана вимога отримана відповідачем 18.10.2021, що підтверджується повідомленням про вручення відправлення № 0420527723220.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З урахуванням викладеного відповідач мав прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або відмову у його задоволенні у строк до 17.01.2022 включно.
Відповідач згідно платіжного доручення № 30301 від 17.01.2022 перерахував позивачу страхове відшкодування частково в розмірі 31.123,74 грн.
Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
З огляду на те, що відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Mercedes-Benz/S 500 L, державний номер НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості фактично виплаченого відшкодування за вирахуванням франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в розмірі 16.276,26 грн (50.000,00 грн (ліміт відповідальності) - 31.123,74 грн (виплачене відшкодування) - 2.600,00 грн (франшиза)).
Заперечення відповідача щодо розміру страхового відшкодування не приймаються судом до уваги з огляду на наступне
Спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), яка підлягає застосуванню з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
Згідно 8.5.6 Методики у разі документального підтвердження відновлення КТЗ чи його складової частини на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві розрахунки вартості ремонтно-відновлювальних робіт проводяться на підставі вартості однієї нормо-години ремонтних робіт цього підприємства.
Відповідно до п. 8.5.10. Методики дані про вартість складових частин КТЗ, які підлягають заміні, беруть відповідно до додатка 6, інформаційного забезпечення від виробника КТЗ, а також інших джерел, які містять у собі необхідну інформацію щодо оригінальних складників.
Відповідно до п. 8.5.11. Методики до оригінальних складових частин належать:
складові, які поставляє виробник КТЗ до своєї сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту або уповноважених ним суб'єктів підприємницької діяльності;
складові, які поставляє виробник складових частин виробнику КТЗ, який їх продає, зокрема своїм дистриб'юторам;
складові, які не поставляють відповідному виробнику КТЗ, проте виготовляють згідно з технічними умовами і виробничими стандартами виробника КТЗ.
Пріоритетними є дані про вартість складових частин, які поставляє виробник КТЗ у мережу своїх офіційних дилерів у регіоні.
Отже, Методика вимагає, що у разі наявності актів виконаних робіт від офіційного дилера, при розрахунку вартості матеріального збитку і вартості відновлювального ремонту всі розрахунки здійснюються з використанням цін офіційного дилера.
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mercedes-Benz/S 500 L, державний номер НОМЕР_1 підтверджується актами виконаних робіт офіційного дилера Мерседес-Бенц № 2100021527 від 21.10.2021 на суму 56.643,88 грн та № 2100023447 від 12.11.2021 на суму 2.092,82 грн.
Посилання відповідача на відсутність довідки поліції про ДТП що свідчить про виплату позивачем страхового відшкодування з порушенням умов договору № 777.21.2604732 від 20.05.2021 щодо ліміту виплати в межах 50.000,00 грн не приймаються судом до уваги, оскільки при зверненні з даним позовом до відповідача позивачем не перевищено цей ліміт.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 327,31 грн пені та 49,50 грн 3% річних нарахованих на суму 16.276,26 грн у період з 18.01.2022 по 23.02.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням. А правовідношення з відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов'язанням. Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 Цивільного кодексу України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як встановлено вище, позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити страхове відшкодування та відповідач отримавши її 18.10.2021 мав здійснити виплату у строк до 17.01.2022 включно, яка задоволена частково, а отже мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання з 18.01.2022.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 49,50 грн 3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 327,31 грн суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
В той же час, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи викладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 327,31 грн судом, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96, код ЄДРПОУ 35417298) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (04073, м. Київ, пр.. Бандери Степана, 22, код ЄДРПОУ 36086124) 16.276 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят шість) грн 26 коп. страхового відшкодування, 327 (триста двадцять сім) грн 31 коп. пені, 49 (сорок дев'ять) грн 50 коп. 3% річних, 2.481 (двi тисячi чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова