ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.08.2022Справа № 910/5120/22
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
про стягнення 16.174,26 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 16.174,26 грн страхового відшкодування, виплаченого позивачем власнику автомобіля марки "DAF", д.н.з. НОМЕР_1 , у зв'язку з його пошкодженням у ДТП, яка сталася з вини водія автомобіля марки "MAN", д.н.з. НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за Полісом № ЕР/202117794.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.22. відкрито провадження у справі № 910/5120/22, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.
15.07.22. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що сума страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та за вирахуванням франшизи відповідача має складати 15.300,55 грн; а також заперечує проти розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача в сумі 5.000,00 грн з підстав їх неспівмірності.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
08.10.20. між позивачем, як страховиком, та ТОВ "Левайн Логистик", як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0102- 00393, предметом якого є страхування транспортних засобів, зазначених в додаткових договорах до нього (надалі - Договір), за умовами якого (з урахуванням додатку № 3) позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки "DAF", д.н.з. НОМЕР_1 .
26.03.21. по вул. Промислова, 11 в с. Наталівка Новоград-Волинського р-ну Житомирської обл. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "DAF", д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля марки "MAN", д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом "DROMECH", д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого вказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Новоград- Волинського районного суду Житомирської області від 15.04.21. у справі № 285/1600/21.
На підставі заяви страхувальника, акту виконаних робіт № СФ-0000119 від 02.06.21., страхового акту № ДККА-75306 від 18.06.21., виконуючи свої зобов'язання за Договором, позивач здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у загальній сумі 22.042,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 16707 від 18.06.21. на суму 18.562,80 грн та довідкою про зарахування частини страхового відшкодування в сумі 3.840,00 грн в рахунок страхового платежу за Договором.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_1 , який керував автомобілем "MAN", д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом "DROMECH", д.н.з. НОМЕР_3 , встановлена в судовому порядку.
Як вбачається з полісу № ЕР/202117794, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "MAN", д.н.з. НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована відповідачем.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № ЕР/202117794, становить 1.500,00 грн. Ліміт страхової суми за шкоду майну - 130.000,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 44871 від 02.08.21., яка Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" залишена без відповіді та задоволення.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Суд встановив, що позивачем було виплачено страхове відшкодування в загальній сумі 13.380,66 грн, тож до нього перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (винуватця ДТП) в зазначеному розмірі.
Позивачем розраховано належну до сплати відповідачем суму страхового відшкодування в розмірі 16.174,26 грн (17.674,26 грн (сума страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) - 1.500,00 грн франшизи відповідача).
Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд встановив, що позивачем вірно та належним чином розраховано суму матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими, непідтвердженими та не приймаються судом до уваги.
Відтак за висновком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 16.174,26 грн, а позов задовольняється судом у повному обсязі.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги № 2-01/2022-ВР від 14.01.22., укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Гедз", акта виконаних робіт до Договору від 16.06.22. та копію платіжного доручення № 4251 від 16.06.22.
Надані документи підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу при розгляді даної справи в розмірі 5.000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, суд вважає розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 5.000,00 грн співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторони.
Доводи відповідача щодо неспівмірності таких витрат суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні. При цьому суд не вбачає підстав для зменшення розміру таких судових витрат позивача.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 77; ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 ЛІТ.А; ідентифікаційний код 30859524) 16.174 (шістнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн 26 коп. страхового відшкодування, 5.000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2.481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко