ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
14 липня 2022 року м. Київ № 640/10463/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись із позовною заявою
за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
доПриватного виробничо-торгового підприємства «Торговий дім «Голеол»
простягнення заборгованості у розмірі 8038,51 грн,
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Приватного виробничо-торгового підприємства «Торговий дім «Голеол» про стягнення заборгованості у розмірі 8038,51 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд звертає увагу позивача, що останнім не додано до позовної заяви розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, за період з серпня 2021 по травень 2022 року, які зокрема зазначені в додатках до позовної заяви.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд ознайомившись із позовною заявою встановив, що до неї не додано квитанцію про сплату судового збору, проте, з тексту позовної заяви вбачається обгрунтування про звільнення від сплати судового збору.
З зазначеного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві немає можливості сплатити судовий збір, оскільки згідно з частиною другою статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. У зв'язку з вказаними нормами законодавства, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, суд наголошує на тому, що воно не підлягає задоволенню з огляду на те, що повідомлені Головним управління Пенсійного фонду України у місті Києві обставини не є підставою для звільнено від сплати судового збору.
Слід зазначити, що посилання на неможливість сплатити судовий збір не є поважною обставиною для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору суб'єкта владних повноважень. Зокрема, такі підстави створюють нерівне відношення законодавчих норм в частині сплати судового збору щодо інших позивачів, які не є суб'єктами владних повноважень, що не відповідає, зокрема, положенням статті 129 Конституції України та статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками майнового стану або іншими ознаками.
Окрім того, статтею 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Також, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в Ухвалі від 10.01.2018 у справі № К/9901/254/18, де зазначено, що Пенсійний фонд України та його органи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, відповідно до приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі №К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18, та №К/9901/2134/18.
Додаткового суд звертає увагу, що ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установити у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2 481, 00 гривень.
Отже, враховуючи заявлені позивачем вимоги, розмір судового збору який підлягає сплаті становить - 2 481,00 грн.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом сплатити суми судового збору у розмірі 2 481,00 грн та надання суду відповідних доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки.
Керуючись, статтями 160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху .
2. Встановити позивачу триденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.