ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 липня 2022 року м. Київ № 640/1981/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового Яцеленко Ю.О., представника відповідача Анісімова Д.Д., розглянувши у підготовчому засіданні заяву про відвід судді від розгляду справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Енерджі Україна»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Онлайн Енерджі Україна» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - відповідач, НКРЕКП) № 2540 від 10 грудня 2021 року про накладення штрафу на Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Енерджі Україна» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Енерджі Україна» про забезпечення позову повернуто без розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2022 року відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні 23.03.2022 року.
Через канцелярію суду 18.02.2022 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Енерджі Україна» про забезпечення позову повернуто без розгляду.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, тобто, до 25 квітня включно.
Указом Президента України від 18.04.2022 року №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року станом на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Згідно з Довідкою секретаря судового засідання справи, призначені на 23.03.2022 року, знято з розгляду.
Судом призначено наступне підготовче засідання на 30.05.2022 року, про що сторін повідомлено у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
Через канцелярію суду 20.05.2022 року позивачем подано відповідь на відзив.
Через канцелярію суду 27.05.2022 року представником позивача подано клопотання про вирішення питання щодо платіжного доручення від 30.12.2021 року №513 на суму 681,00 грн.
У підготовче засідання 30.05.2022 року прибув представник відповідача. Належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивачем участь повноваженого представника не забезпечено.
Судом поставлено на розгляд клопотання представника позивача про вирішення питання щодо платіжного доручення від 30.12.2021 року №513 на суму 681,00 грн.
Так, у прохальній частині клопотання представник позивача просить вирішити питання щодо повернення платіжного доручення від 30.12.2021 року №513 на суму 681,00 грн., яке було подано 11.01.2022 року із позовною заявою; долучити платіжне доручення від 30.12.2021 року №513 на суму 681,00 грн. ТОВ «Онлайн Енерджі Україна» до заяви про забезпечення позову від 14.02.2022 року та розглянути останню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022 року клопотання представника позивача від 27.05.2022 року щодо повернення платіжного доручення від 30.12.2021 року №513 на суму 681,00 грн. повернуто заявнику без розгляду.
Судом поставлено на розгляд заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, отриману безпосередньо складом суду у справі №640/1981/22 відповідно до реєстру вхідної поштової кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва 30.05.2022 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022 року заяву представника позивача від 27.05.2022 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції повернути заявнику без розгляду.
В свою чергу, судом задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та призначено наступне підготовче засідання на 15.06.2022 року.
Через канцелярію суду 07.06.2022 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
У підготовче засідання 15.06.2022 року прибули представники сторін.
Розпочавши підготовче засідання, оголошено матеріали справи, та, з огляду на те, що представник позивача була відсутня у попередньому засіданні 30.05.2022 року, судом повідомлено про розгляд клопотань, поданих останньою, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та про повернення платіжного доручення від 30.12.2021 року №513 на суму 681,00 грн., у підготовчому засіданні 30.05.2022 року, про що винесено судом відповідні судові рішення.
Зокрема, судом зауважено адвокату позивача про некоректне висловлювання під час телефонної розмови із працівником суду на адресу головуючого судді у справі №640/1981/22, згідно з яким, не погоджуючись із ухвалою суду від 17.01.2022 року, якою повернуто без розгляду заяву про забезпечення позову, фактично, із процесуальними діями судді, які можуть бути оскаржені у апеляційному порядку, сказано: «суд не читає, що підписує» (прим. - висловлювання, не є цитатою).
В свою чергу, представник позивача адвокат Вовк С.С. вибачилася, та зазначила, що телефонну розмову вела не вона, а її помічниця.
Судом наголошено на тому, що уповноваженим представником позивача є саме адвокат, з огляду на що, саме адвокату зауважено про ситуацію, що склалася.
Головуючим суддею продовжено підготовче засідання, з'ясовано про відсутність клопотань у сторін.
Разом з тим, представником позивача заявлено репліку, та зазначено про те, що про ситуацію під час телефонної розмови останній не було відомо достовірно. Крім того, питанням помічниці адвоката стосувалося того, що у матеріалах справи можливо відсутні усі платіжні доручення, сплачені довірителем адвоката.
Судом зауважено адвокату, що матеріали справи оголошено на початку підготовчого засідання, крім того, остання не позбавлена права на ознайомлення із матеріалами справи відповідно до статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
В свою чергу, судом повторно оголошено матеріали справи, які слугували підставою для постановлення ухвали суду від 30.05.2022 року, якою повернуто без розгляду клопотання представника позивача від 27.05.2022 року про повернення платіжного доручення від 30.12.2021 року №513 на суму 681,00 грн. та, безпосередньо, роз'яснено ці підстави та мотивувальну частину вказаної ухвали суду, зауваживши, що адвокат позивача помилково вважає, що повернення платіжного доручення є тотожним поверненню судового збору.
Зокрема, судом наголошено, що представником позивача клопотання про повернення судового збору не подавалося, з огляду на що, підстави для вирішення питання повернення судового збору наразі відсутні.
Продовжуючи здійснення підготовчого провадження, судом надано представнику позивача слово з метою заслуховування правової позиції позивача щодо предмета спору для з'ясування наявності чи відсутності необхідності здійснювати подальші процесуальні дії відповідно до пунктів 4-7 частини другої статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України.
Адвокатом позивача зазначено про можливість закриття підготовчого засідання з огляду на те, що усі докази позивачем подано.
Разом з тим, ураховуючи, що саме до повноважень суду входить оцінка достатності поданих доказів та наявність чи відсутність підстав для закриття підготовчого провадження, шляхом, зокрема, попереднього заслуховування правових позицій сторін, судом повторно надано слово представнику позивача.
Проте, адвокатом позивача в усній формі заявлено про відвід судді Маруліної Л.О. від розгляду справи №640/1981/22 з підстав упередженого ставлення головуючого судді до адвоката, оскільки суддею беруться до уваги висловлювання помічника адвоката в телефонній розмові із працівником суду, про що відсутні будь-які докази.
Судом, в свою чергу, роз'яснено адвокату позивача вимоги до заяви про відвід судді та порядку її подання, встановлені статтею 39 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що, судом відкладено підготовче засідання на 13.07.2022 року.
Через канцелярію суду 24.06.2022 року представником позивача Мостовенком Ю.В. подано заяву про ознайомлення із матеріалами справи. Відповідно до розписки на цій заяві, адвокатом реалізовано своє право на ознайомлення 24.06.2022 року.
Через канцелярію суду 29.06.2022 року адвокатом Вовк С.С. подано заяву про відвід судді.
Заяву обґрунтовано тим, що процесуальні дії судді Маруліної Л.О. викликають у адвоката позивача сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, що підтверджується наступним.
До заяви про забезпечення позову, датовану 11.01.2022 року, яку одержано та зареєстровано канцелярією суду 12.01.2022 року за вх.№03-13/146/22, позивачем долучено платіжне доручення від 30.12.2021 року №513 на суму 681,00 грн. та платіжне доручення №525 від 10.01.2022 року на суму 63,30 грн., хоча в ухвалі суду від 17.01.2022 року, якою повернуто заяву про забезпечення позову без розгляду, зазначено лише про наявність платіжного доручення №513 від 30.12.2021 року, а з підстав недоплати судового збору на суму 63,30 грн. заяву про забезпечення позову повернуто.
24.06.2022 року представником позивача адвокатом Мостовенком Ю.В. під час ознайомлення із матеріалами справи виявлено долучені до заяви про забезпечення позову двох платіжних доручень, як на суму 681,00 грн., так і на суму 63,30 грн.
Відтак, на переконання адвоката, суддею безпідставно повернуто заяву про забезпечення позову, датовану 11.01.2022 року, яку одержано та зареєстровано канцелярією суду 12.01.2022 року, за вх.№03-13/146/22, без розгляду, чим порушено право позивача у частині нарахування пені за несплату штрафу за оскаржуваною постановою.
Разом з тим, ухвалою суду від 21.02.2022 року повторно повернуто подану заяву про забезпечення позову, у зв'язку з тим, що платіжне доручення від 30.12.2021 року №513 у розмірі 681,00 грн. рахується за заявою про забезпечення позову від 11.0.2022 року у справі №640/1981/22, яку, відповідно до ухвали суду від 17.01.2022 року, повернуто без розгляду.
В той же час, на переконання адвоката Вовк С.С., чинне законодавство не містить обмежень учаснику справи долучити те саме платіжне доручення, що було подано раніше разом із аналогічною заявою про забезпечення позову, яку було повернуто судом без розгляду.
Крім того, посилаючись на положення Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, адвокатом Вовк С.С. зазначено, що суддею Маруліною Л.О. порушено суб'єктивний та об'єктивний критерії принципу безсторонності суду, що полягають у необґрунтованій відмові у задоволенні заяв позивача, нібито відсутності доказів, що фактично наявні у матеріалах справи, нібито наявні некоректні висловлювання на адресу суду, отримані зі слів чітко невизначеного працівника суду, внаслідок чого, адвокат Вовк С.С. не може стверджувати про неупередженість судді Маруліної Л.О. під час розгляду справ №640/1981/22.
Враховуючи викладене, адвокат Вовк С.С. просить відвести суддю Маруліну Л.О. від розгляду справи.
У підготовче засідання 13.07.2022 року прибув представник відповідача. Належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивачем участь уповноваженого представника не забезпечено, що не є перешкодою для вирішення заяви про відвід судді, розгляд якої передує вирішенню інших клопотань, заявлених учасниками справи та здійсненню судом процесуальних дій в межах підготовчого провадження.
Судом поставлено на вирішення заяву про відвід судді та ознайомлено з її змістом представника відповідача.
Представник відповідача проти задоволення заяви про відвід судді заперечує з огляду на необґрунтованість останньої.
Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у підготовчому засіданні 13.07.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Вирішуючи заяву про відвід судді, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, адвокат позивача вважає безпідставно повернутими заяви про забезпечення позову ухвалами від 17.01.2022 року та від 21.02.2022 року.
Пунктом 3 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України, резолютивні частини ухвал суду від 17.01.2022 року та від 21.02.2022 року містять строк, порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Згідно з частиною першою статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, у разі, якщо адвокат позивача вважає безпідставними та невмотивованими судові рішення про повернення заяв про забезпечення позову, такі аргументи є підставами для апеляційного оскарження останніх.
Разом з тим, згідно з матеріалами справи та відомостями комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позивач, представник позивача правом на апеляційне оскарження ухвал суду від 17.01.2022 року та від 21.02.2022 року не скористалися, в той час, як незгода із процесуальними діями судді не може бути підставою для відводу судді відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо доводів адвоката Вовк С.С. про те, що чинне законодавство не містить обмежень учаснику справи долучити те саме платіжне доручення, що було подано раніше разом із аналогічною заявою про забезпечення позову, яку було повернуто судом без розгляду, та те, що судом мало б бути розглянуто заяву про забезпечення позову, подану 11.01.2022 року повторно, з урахуванням платіжних доручень від 30.12.2021 року №513 та від 10.01.2022 року №525, суд зауважує наступне.
Мотивувальними частинами ухвал суду від 21.02.2022 року, від 30.05.2022 року та у підготовчому засіданні 15.06.2022 року судом тричі роз'яснено адвокату Вовк С.С. питання, які остання вказує у письмовій заяві про відвід судді в якості підстав для відводу.
Так, судом питання щодо повернення судового збору за подання клопотання про забезпечення позову від 11.01.2022 року не вирішувалося, оскільки позивачем, представником позивача не заявлялося клопотання відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Зокрема, судом неодноразово роз'яснювалося право позивача, представника позивача в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір», подати заяву про повернення судового збору, проте, згідно з матеріалами справи, таким правом позивач, представник позивача не скористалися.
Крім того, судом не може бути повторно розглянуто заяву про забезпечення позову, яку повернуто заявником відповідним процесуальним документом - ухвалою суду та остання набрала законної сили.
Посилання адвоката позивача на те, що платіжні доручення містяться у матеріалах справи, проте судом останні не враховано, є безпідставними, оскільки у зв'язку із тим, що ухвалою суду від 21.02.2022 року заяву про забезпечення позову повернуто без розгляду, судом на адресу позивача, вказану у позовній заяві, поштовим відправленням направлено копію ухвали та заяви про забезпечення позову з додатками, однак конверт із вказаним вкладенням повернувся на адресу суду з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи викладені обставини, судом долучено конверт та його вміст до матеріалів справи, в той ж час, останні не можуть бути враховані судом для повторного розгляду заяв про забезпечення позову, які вже розглянуто, та перегляд яких можливий лише у разі подання апеляційної скарги на відповідне судове рішення.
В свою чергу, вказані адвокатом підстави є також незгодою із процесуальними діями судді, з огляду на що, не можуть слугувати підставами для її відводу від розгляду справи.
Зокрема, суд зауважує, що усний відвід головуючому судді адвокатом Вовк С.С. заявлено під час здійснення судом процесуальних дій в порядку статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України, що також підтверджується Протоколом судового засідання від 15.06.2022 року, який міститься у матеріалах справи, та зафіксовано звукозаписувальним технічним засобом під час підготовчого засідання.
Так, судом запропоновано представнику позивача надати пояснення щодо підстав позову та позовних вимог з метою подальшого здійснення підготовчого провадження та вирішення питання щодо його можливого закриття та призначення розгляду справи по суті.
Разом з тим, замість викладення своєї правової позиції, адвокатом позивача заявлено усний відвід головуючому судді, з підстав упередженого ставлення до адвоката позивача та її помічниці, через ситуацію, яка склалася між останньою та працівником суду.
Водночас, суд зауважує, що у письмовій заяві про відвід викладено інші підстави відводу судді від розгляду справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною першою статті 45 КАС України зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Так, відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
Побудова громадянського суспільства, утвердження України на міжнародній арені як правової, соціальної, демократичної держави вимагає від усіх суб'єктів суспільних правовідносин чіткого, неухильного дотримання норм чинного законодавства України, приписів міжнародно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України, а не лише декларування принципів верховенства права, законності на паперових носіях шляхом прийняття певних законів уповноваженим на те органом.
Так, незалежність суддів є невід'ємною складовою статусу судді в цілому. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону.
Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпеченням державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей; гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту; забороною суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займатися за сумісництвом певними видами діяльності; притягненням до юридичної відповідальності винних осіб за неповагу до суддів і суду; суддівським самоврядуванням.
Зазначений підхід щодо забезпечення незалежності суддів закріплено у Конвенції про захист прав людини та основних свобод (4 листопада 1950 року), ратифікованій Верховною Радою України 17 липня 1997 року, та в низці інших міжнародних документів, а саме: "Основні принципи незалежності судових органів", ухвалені резолюціями 40/32 від 29 листопада 1985 року та 40/146 від 13 грудня 1985 року Генеральної Асамблеї ООН, "Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів", затверджені 24 травня 1989 року Резолюцією 1989/60 Економічної і Соціальної Ради ООН, Європейська хартія "Про статус судців" від 10 липня 1998 року, Рекомендації № (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи "Незалежність, дієвість та роль суддів" від 13 жовтня 1994 року та інших. Цей підхід також підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.
Абзацом 1 частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді, у відповідності до частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне передати заяву для вирішення питання про відвід судді до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.
Керуючись положеннями статей 36, 40, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Визнати заяву адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Енерджі Україна» Вовк Світлани Степанівни від 29.06.2022 року про відвід судді Маруліної Л.О. необґрунтованою.
2. Передати заяву адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Енерджі Україна» Вовк Світлани Степанівни від 29.06.2022 року про відвід судді Маруліної Л.О. для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановляння та оскарженню не підлягає.
Повну ухвалу складено 14.07.2022 року.
Суддя Л.О. Маруліна