ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 липня 2022 року м. Київ № 640/20083/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області
про визнання протиправним та скасування рішення №145/2020,-
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі також - відповідач, КДКА), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.06.2020 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача протиправно, оскільки КДКА не досліджено належним чином обставини скарги, до якої не долучено жодних належних доказів, та проігноровано пояснення позивача.
Крім того, на переконання позивача, скарга підлягала поверненню, оскільки подана із пропуском строку. Зокрема, до скарги не долучено відомостей щодо повноважень представника скаржника, яким складено скаргу.
Серед іншого, позивач вважає, що КДКА Київської області не уповноважено на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки враховуючи те, що адвокат ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність у місті Києві, єдиним компетентним органом, який може здійснювати дисциплінарне провадження стосовно нього, є Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва.
Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Через канцелярію суду 07.12.2020 року відповідачем подано пояснення по суті позову, в яких просить у задоволенні позову відмовити.
Так, відповідачем повідомлено, що до КДКА надійшла скарга ОСОБА_2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 , в якій зазначено, що останній є організатором та замовником позову ОСОБА_3 (цивільна справа №567/10569/19) про стягнення зі скаржника ОСОБА_2 заборгованості за Договором про надання правової допомоги від 29.07.2015 року №29/07-15, треті особи на стороні позивача: АО «Ліга справедливості» та ТОВ «Об'єднання адвокатів юристів «Ліга справедливості», засновником і керівником якого є адвокат ОСОБА_1 .
На переконання скаржника, адвокатом ОСОБА_1 створено протиправну схему стягнення «боргів» через суд та порушено адвокатську таємницю, принцип неприпустимості конфлікту інтересів, конфіденційності та законності.
У зв'язку із цим, скаржник вважає, що в діях позивача вбачається ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2-5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, порушення присягни адвоката, порушення правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці, неналежне виконання професійних обов'язків.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначено про надуманість доводів скаржника, не підтвердження їх жодними доказами та сплив строків для притягнення до дисциплінарної відповідальності за вказаними обставинами.
За результатами перевірки членом дисциплінарної палати КДКА складено довідку та дійшов висновку про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, оскільки з матеріалів скарги висновується, що позивачем реалізовано протиправну схему залучення клієнтів з метою подальшого штучного накопичення та стягнення з них боргів через суд із залученням низки підконтрольних йому юридичних осіб, а саме, АО «Ліга справедливості», ТОВ «Об'єднання адвокатів юристів «Ліга справедливості», АО «Пан Адвокат» та АО «Меркурій-8».
На переконання КДКА, такі дії позивача можуть свідчити про порушення адвокатської таємниці, принципів неприпустимості конфлікту інтересів, конфіденційності та законності. Крім того, такі дії протирічать меті ствердження поваги до адвокатської професій, її сутності та громадського призначення, сприяння збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.
За таких обставин, у відповідача були наявні підстави вбачати в діях адвоката ОСОБА_1 ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та підстави для відкриття дисциплінарного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 року клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволено. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. до ухвалення судового рішення по суті справи №640/20083/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 року клопотання позивача про здійснення розгляду справи у судовому засіданні, викладене у прохальній частині позовної заяви, повернуто без розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 року клопотання позивача від 18.05.2022 року повернуто без розгляду заявнику по кожній з вимог, викладених в останньому.
Через канцелярію суду 07.07.2022 року надійшов супровідний лист за підписом адвоката позивача Павленка Р.М., додатками до якого є, зокрема, клопотання, в якому адвокат просить суд: винести ухвалу, якою призупинити дію рішення КДКА Київської області від 29 липня 2020 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на зайняття адвокатською діяльністю до вирішення справи по суті; поновити дію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 №4514/10 від 28.04.2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 року у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін, поданого в якості додатку до супровідного листа адвоката Павленка Р.М. від 07.07.2022 року, відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 року клопотання адвоката Павленка Р.М., поданого в якості додатку до супровідного листа адвоката Павленка Р.М. від 07.07.2022 року, повернуто заявнику без розгляду.
Із змісту письмових пояснень адвоката позивача, поданих в якості додатку до супровідного листа адвоката Павленка Р.М. від 07.07.2022 року, судом встановлено, що адвокатом підтримано підстави позову, викладені у позовній заяві, та, зокрема, останнім долучено роздруківки судових рішень, які, на переконання адвоката позивача, свідчать про зацікавленість членів дисциплінарної палати КДКА у притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є адвокатом згідно з свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.04.2011 року №4514/10, виданим Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатур Київської області. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру адвокатів України, адресою робочого місця адвоката є : м. Київ, пр. Голосіївський, 68.
21.02.2020 року ОСОБА_2 подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Скаргу щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 як підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
10.03.2020 року ОСОБА_1 подано Письмові пояснення з приводу скарги громадянина ОСОБА_2
23.06.2020 року членом дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_4 складено Довідку від 23.06.2020 року, якою запропоновано прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 , що обґрунтовано наявними підставами вбачати в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з копії Рішення №145/2020 Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.06.2020 року, вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Вважаючи рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05.07.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №5076).
Так, відповідно до частини третьої статті 2 Закону №5076 з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до статті 33 цього Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно з частиною першою статті 36 цього Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Статтею 37 Закону № 5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем територіальної юрисдикції порушення дисциплінарної справи, оскільки робоче місце позивача знаходиться у м. Києві, в той час, як оскаржуване рішення прийнято Дисциплінарною палатою КДКА Київської області, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 57 Закону № 5076-VI визначено, що рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Так, відповідно до пункту 4.3.2. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 року № 77, юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розповсюджується, при вирішенні питання дисциплінарної відповідальності - на адвокатів, адреса робочого місця яких, відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України, визначена у даній територіально-адміністративній одиниці, за виключенням випадків, встановлених Радою адвокатів України.
При цьому, Рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 року №103 «Про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області» встановлено, що на адвокатів, які станом на 19.11.2012 року отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області та адреса робочого місця яких знаходиться в м. Києві, розповсюджується юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ради адвокатів Київської області, зокрема, і щодо вирішення питання про притягнення таких адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, КДКА Київської області уповноважена вирішувати питання про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача, з огляду на що правила територіальної юрисдикції при прийнятті рішення від 26.06.2020 року відповідачем не порушено.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12.07.2018 року у справі №826/13442/15 та від 04.10.2018 року у справі №826/14442/15.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Згідно з частиною другою цієї статті, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Відповідно до частини третьої статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Частиною другою статті 39 Закону №5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Відповідно до частини третьої статті 39 Закону №5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, розроблено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120 (із змінами та доповненнями) (далі також - Положення).
Відповідно до пункту 5 статті 14 Положення заява (скарга) підписується заявником (скаржником) або його представником, із зазначенням дати її подання. У разі подання заяви (скарги) представником, у ній зазначаються П. І. Б. представника, його поштова адреса, а також номер засобів зв'язку та адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з заявою (скаргою) подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Так, однією з підстав позову адвокатом ОСОБА_1 зазначено, що скаргу складено не заявником, а його представником, проте повноважень на представлення інтересів ОСОБА_2 до скарги не долучено.
Дослідивши зміст скарги, судом встановлено, що останню подано та підписано особисто ОСОБА_2 , в той час, як будь-які посилання на представництво інтересів ОСОБА_2 іншою особою у скарзі відсутні.
Позаяк, судом відхиляються доводи позивача щодо невідповідності скарги з цих підстав як необґрунтовані.
Щодо посилань позивача на те, що скаргу подано із пропуском строку на притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності з підстав правовідносин, що склалися у 2018 році, суд зазначає наступне.
З аналізу норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення, висновується, що особа, яка звертається із скаргою стосовно адвоката, не обмежена строком її подання в призмі часу та періоду дій адвоката, які скаржник вважає дисциплінарним проступком.
В свою чергу, закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного рішення про закриття дисциплінарної справи за наслідками розгляду дисциплінарної справи, що передбачено пунктом «б» статті 49 Положення.
Позаяк, доводи позивача в цій частині судом відхиляються.
Щодо посилання представника позивача у письмових поясненнях на ймовірну зацікавленість членів дисциплінарної палати КДКА Київської області у притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності, в обґрунтування чого долучено судові рішення, суд зазначає наступне.
Дослідивши пояснення адвоката ОСОБА_1 від 10.03.2020 року, які надавалися останнім на скаргу ОСОБА_2 , судом встановлено відсутність будь-якого посилання позивача на обставини наявності сумніву у останнього щодо подальшого об'єктивного прийняття рішення членами дисциплінарної палати КДКА Київської області про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 на підставі скарги ОСОБА_2 .
Зокрема, згідно з абзацом 2 частини другої статті 40 Закону №5070-VI та статтею 44 Положення, адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
Отже, позивача, як адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, не позбавлено права заявлення відводу членам дисциплінарної палати КДКА Київської області під час розгляду дисциплінарної справи.
В свою чергу, судові рішення на які посилається представник позивача (справи №761/19416/15-а, 826/13246/15), стосуються правовідносин між ОСОБА_1 та Головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо ненадання відповідей у порядку Закону України «Про звернення громадян» на запити ОСОБА_1 , які склалися у 2014, 2015 роках, та дій дисциплінарної палати КДКА Київської області щодо прийняття рішення про відвід складу дисциплінарної палати КДКА Київської області (справа №826/24499/15).
Водночас, представником позивача не наведено жодних обґрунтувань щодо впливу вказаних судових рішень на прийняття оскаржуваного у цій справі рішення від 26.06.2020 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Щодо тверджень позивача про прийняття оскаржуваного рішення без повного дослідження обставин, вказаних у скарзі, яка по суті фактично не стосується позивача, як вважає останній, та не підтверджено жодними доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із статтею 32 Положення дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Частинами першою, другою статті 34 Закону №5070-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до підпунктів 5-7 пункту 36.2. статті 36 Положення в скарзі мають бути зазначені: доводи скаржника щодо незаконності та (або) необґрунтованості рішення; вимоги скаржника; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Дослідивши доводи, викладені ОСОБА_2 у скарзі, судом встановлено, що на переконання скаржника, адвокат ОСОБА_1, є замовником та організатором позову своєї матері ОСОБА_3 у цивільній справі №756/10569/19 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Договором про надання правової допомоги, укладеним між останнім та АО «Ліга Справедливості», треті особи на стороні позивача: АО «Ліга справедливості» та ТОВ «Об'єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості», засновником і керівником якого є адвокат ОСОБА_1 , на підтвердження чого скаржником до скарги долучено витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
На думку скаржника, адвокатом ОСОБА_1 створено протиправну схему стягнення боргів через суд та порушено адвокатську таємницю, принцип неприпустимості конфлікту інтересів, конфіденційності та законності, що є порушеннями, передбаченими пунктами 2-5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
В свою чергу, згідно з мотивувальною частиною рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.06.2020 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , судом встановлено, що дослідивши скаргу, долучені до неї докази (договори, витяги ЄДРПОУ та ін.), пояснення ОСОБА_1 від 10.03.2020 року, відповідач дійшов висновку, що дії адвоката, про які зазначено скаржником, можуть свідчити про порушення адвокатської таємниці, принципів неприпустимості конфлікту інтересів, конфіденційності та законності, що протирічать меті ствердження поваги та адвокатської професії, її сутності та громадського призначення, сприяння збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.
Так, посилаючись на статті 7 («Дотримання законності»), 9 («Неприпустимість конфлікту інтересів»), 10 («Конфіденційність»), 12 («Повага до адвокатської професії») Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборчим з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року, та статтю 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідач дійшов висновку про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення
У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Таким чином, правову оцінку рішенню Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Київської області суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Наведена правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 року у справі №810/1972/17, від 24.06.2020 року у справі №813/2639/18, та від 14.12.2020 року у справі №821/1030/17.
На підставі зазначеного суд зауважує про дискреційність повноважень відповідача щодо вирішення питання про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача з підстав, викладених у скарзі.
Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 року у справі №П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Так, судом встановлено, що на підставі матеріалів скарги, в обґрунтування якої ОСОБА_2 долучено відповідні докази, на які останній посилається у змісті скарги, відповідачем складено довідку за результатами перевірки скарги, в якій зазначено, що у останній містяться дані, які містять ознаки вчинення адвокатом ОСОБА_1 зазначених у частини друговій статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» проступків, що є підставою для порушення дисциплінарної справи.
Зазначене спростовує доводи позивача про те, що перевірка відомостей, викладених у скарзі, відповідачем не проводилась.
У постанові Верховного Суду від 24.06.2020 року у справі №815/1830/18 наголошено, що порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення дисциплінарного проступку, а здійснюється за наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування під час розгляду справи.
Таким чином, метою дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА у цих правовідносинах є з'ясування чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності, та є обов'язком КДКА.
За таких обставин та правового врегулювання суд зауважує, що оскаржуване позивачем рішення про порушення дисциплінарної справи містить попередні висновки щодо наявності в його діях як адвоката, ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного проступку, оскільки порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.
Водночас, доводів щодо порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, позивачем суду не надано, в той час, як під час розгляду справи таких порушень судом не встановлено.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з положеннями статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи позивача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Крім того, з огляду на відмову у задоволенні позову, підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн. відповідно до ухвали суду від 09.06.2022 року, якою відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення по суті справи №640/20083/20.
Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15).
Повне рішення складено 14.07.2021 року.
Суддя Л.О. Маруліна