ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 липня 2022 року м. Київ № 640/7177/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Міністерства юстиції України (далі також - МЮУ, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність МЮУ, яка полягає у несвоєчасному, з порушенням строків, визначених ч. 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», розгляді та вирішенні скарги ОСОБА_1 на дії державного реєстратора, державного нотаріуса Василевської О.А. від 31 грудня 2021 року, вх. № СК-4143-21.
Ухвалою суду від 12 травня 2022 року відкрито провадження у даній справі, вирішено здійснювати її розгляд в порядку сспрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про порушення відповідачем порядку розгляду поданої нею скарги на дії державного реєстратора, що виявились у порушенні строків її розгляду.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що зазначене позивачем мало місце у зв'язку з надмірним обсягом надходження скарг на розгляд до МЮУ та у зв'язку з введенням в Україні режиму воєнного стану.
Позивачем подано до суду клопотання про прийняття окремої ухвали за наслідком розгляду даної справи, у зв'язку з чим суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до вимог статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З наведеного вбачається, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду і може мати місце у випадку, зокрема, виявлення під час розгляду справи порушення закону.
Разом з тим, встановлені нижче у даній справі обставини, з урахуванням їх оцінки судом та прийнятого рішення по суті заявлених позивачем вимог, не дають суду підстав для постановлення окремої ухвали.
Так, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до МЮУ зі скаргою, зареєстрованою відповідачем 31 грудня 2021 року за № СК-4143-21, в якій просила провести перевірку правомірності прийнятого 10 серпня 2021 року рішення державного реєстратора Василевської О.А. № 43446607 (П'ята київська державна нотаріальна контора) та скасувати таке рішення про державну реєстрацію від 10 серпня 2021 року № 43446607.
Станом на день прийняття даного рішення суду відсутні відомості про завершення відповідачем розгляду вказаної скарги позивача.
Не погоджуючись з наведеною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
За приписами ч. 2 статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповіно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 1128).
У відповідності до п. 2 Порядку № 1128, для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Як вже було зазначено, що не заперечується відповідачем, 31 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до МЮУ зі скаргою, зареєстрованою відповідачем 31 грудня 2021 року за № СК-4143-21.
За приписами ч. 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Відповідно до ч. 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Отже, із зазначеного вбачається, що строк розгляду та вирішення скарги позивача не може перевищувати 45 календарних днів.
Враховуючи вищезазначене, МЮУ, як суб'єкт розгляду скарги, зобов'язане розглянути та вирішити скаргу позивача, яка зареєстрована відповідачем 31 грудня 2021 року за № СК-4143-21, з урахуванням всіх можливих підстав для продовження строків її розгляду, не пізніше 14 лютого 2022 року.
Суд зазначає, що МЮУ не надано суду доказів того, що за результатами розгляду скарги позивача було прийняте вмотивоване рішення, а також, доказів розміщення на офіційному веб-сайті МЮУ та надіслання скаржнику у визначені строки засвідчені в установленому законодавством порядку копії такого рішення.
Таким чином, суд доходить висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо розгляду поданої позивачем скарги на рішення державного реєстратора Василевської О.А. (П'ята київська державна нотаріальна контора) від 10 серпня 2021 року №43446607.
Наведений висновок узгоджується з позиціює Верховного Суду, сформованою, зокрема, під час розгляду справи № 826/9758/17 (постанова від 31 травня 2019 року).
При цьому, суд критично оціює доводи відповідача про те, що час опрацювання ним скарги позивача негативно вплинула обставина запровадження в Україні режиму воєнного стану, оскільки відповідно до Указу Президентв України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, зазначені обставини виникли лише 24 лютого 2022 року, тобто після закінчення відведеного відповідачу Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» строку розгляду скарги позивача.
Суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана бездіяльність не відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992, 40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13; код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною бездіяльності - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, яка полягає у несвоєчасному, з порушенням строків, визначених частиною 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», розгляді та вирішенні скарги ОСОБА_1 від 31 грудня 2021 року (вхідний номер СК-4143-21).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992, 40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.В. Вовк